що спільного у Гонконгу і Києва цієї весни?

відповідаю: інсталяції Раяна Ґандера

▪️ "Can you be lonely and happy?" Раяна Ґандера на Art Basel Hong Kong (стенд галереї Taro Nasu)

▪️ "Хіба щось може тривати вічно?" Раяна Ґандера на виставці "Радість" в Pinchuk Art Center

підготували для вас особливий (перед)Великодній дайджест виставок, аби наповнити цей час натхненням, світлом і тематичним мистецтвом:

🔹“Страсті”
📍ЯГалерея (Львів)

виставка про образи останніх земних днів Христа в мистецтві – від графічних робіт Мартіна Шонгауера, циклів Альбрехта Дюрера та Кранаха до сучасної пластики Юлія Синькевича. Відвідувачам пропонують здійснити мандри крізь час, образи, біль і, зрештою, дочекатися Дива Воскресіння

🔹“Великодня писанка. З колекції Ераста Біняшевського”
📍Національний музей декоративного мистецтва України (Київ)

це — друга едиція виставки писанок з унікальної колекції Ераста Біняшевського, які відтворила знана майстриня писанкарства Зоя Сташук (загалом було відписано близько 700 зразків). Нині ж музей запрошує переглянути невелику частину грандіозної роботи, яка тепер може зберігатися ще понад сто років і слугувати майбутнім поколінням матеріалом для дослідження

🔹“Се людина”
📍Львівський музей історії релігії

виставка польського художника Марціна Сутрика, чия практика поєднує малярство і фотографію, презентує серію робіт, а саме близько трьох десятків картин, присвячених образу страждального Христа. Класичний контекст одного з питань євангельської тематики став спонукою художника до творення власної особливої художньої мови, яку й бачимо у цій виставці

🔹“Великдень в IconArt”
📍Галерея сучасного сакрального мистецтва IconArt (Львів)

традиційна для галереї, великодня виставка об’єднує митців та мисткинь у роздумах про Воскресіння Христове. Художники переосмислюють такі класичні іконографічні сюжети як Розп’яття, Зішестя в ад, Мироносиці, Воскресіння... У нових символах, художній мові та образах ключова тема християнської культури, Воскресіння, виходить за межі усталених форм та стає простором для особистої інтерпретації

Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета

🕯 «Вихід з церкви у страсний четвер» Микола Пимоненко, авторська копія 1904 - 1907 (?) р.

"Вихід з церкви у страсний четвер"/"Страсний четвер" Пимоненко написав в 1880-90-х рр.. На полотні зображено вірян, які виходять з, ймовірно, Анастасіївської церкви у містечку Глухів, що на Сумщині

завдяки цій роботі художник став членом Мюнхенського товариства художників. Сам він не наважувався надіслати роботу на виставку. Замість нього це зробила його дружина. Вона згадала, що напередодні одруження, Микола Корнилович пообіцяв їй подарувати будь-яку свою роботу, яку вона сама захоче. Побачивши "Страсний четвер", вона сказала, що хоче саме її, і Микола Пимоненко, дотримуючись даного слова, подарував картину коханій

художник був переконаний, що на той момент його твори «не дотягували» до рівня робіт метрів європейського живопису, а сюжет роботи — не буде цікавим західній публіці, але його дружина все одно відправила картину до Мюнхена. Роботу Пимоненка там високо оцінили, вона експонувалася у першому залі, поруч з картинами тоді вже дуже популярного символіста Бекліна. Після виставки роботу викупила мюнхенська "Нова пінакотека"

згодом (1904 - 1907 ? р.) Пимоненко створив меншу розміром авторську копію "Страсного четверга", яка зараз є частиною фондової збірки Національного художнього музею в Києві

акцентний фрагмент картини "Вихід з церкви у страсний четвер", де діти схилилися над світлом свічки, — подано в альбомі "Микола Пимоненко" київського видавництва "Мистецтво" 1983 року. Цікаво, що повністю картина у книзі не подається, лише цей фрагмент

Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета

графічний цикл Осипа Сорохтея, який митець виконав в 1930-х роках

майже в кожному листі можемо відшукати автопортрет чи натяк художника на себе самого. Прийом перенесення біблійної сцени в умови сучасності використовувався ще з часів раннього середньовіччя та кватроченто, цим прийомом постійно користувався й Осип Сорохтей

◼️"Симон піднімає хрест", 1930 р.
◼️"Христос звертається до жінок", 1930-ті
◼️"Прибивають до хреста", 1930 р.

Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета

"За межею" - виставка-підсумок карпатського пленеру мистців-воїнів, ветеранів та художників-волонтерів
📍 Zenyk Art Gallery, Львів

камерна, але лише за площею експонування, а не глибиною, виставка представила роботи тих, хто свого часу "поставив своє творче життя на паузу", не знаючи, як довго триватиме їхнє нове "буття поза мистецтвом"

мистецтво військових — тепле та моторошне водночас. В ідилічних, на перший погляд, пейзажах — тривога, погляд на портреті пильний та сповнений напруги, міцний метал — "натруджений" й без лоску...

серед експонентів: Денис Струк, Юрій Бакай, Олег Калашник, Вячеслав Ярошенко, Орест Гелитович, Олег Капустяк, Євген Равський, Ігор Слободян, Роман Жук та Богдан Мисюга, який також став й куратором проєкту

Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета

тематична серія Олени Кульчицької “Страсті Христові” була створена 1915 року, у розпал Першої Світової Війни, у Відні, коли мисткиня жила в еміграції перебувала в евакуації (виправлено 11.04, пояснення в коментарях). Малярський цикл складається із 11 картин. Вони відтворюють епізоди Хресної дороги та найважливіші події, пов’язані із Воскресінням Христа

🔹"Зняття з Хреста"
🔹"Христос на Оливній горі"
🔹"Мироносиці і ангел біля гробу Христа"
🔹"Невір'я Томи"
🔹"Христос при стовпі серед натовпу"

у цьому циклі Олена Львівна здійснила новаторське пластичне втілення сакральних мотивів та творчо переосмислила один з тогочасних провідних європейських стилів – сецесію. Національне за формою, творене на канві візантійського стилю, позначене стилістикою модерну, мистецтво Олени Кульчицької – знакова пам’ятка українського живопису першої третини XX століття

"Події Хресної дороги розгортаються немов на одній великій сцені у вертикально та горизонтально закомпонованих багатофігурних композиціях, об’єднаних спільним темно-синім тлом, що асоціюється з однотонним тлом галицьких ікон першої половини ХVI ст.” – каже Любов Кость, дослідниця життя і художніх практик Олени Кульчицької

на щастя, твори були збережені самою художницею у повоєнні роки, і на сьогодні перебувають у колекції Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького

Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета