у світлі нинішніх подій в Ірані, згадала і можу щиро порадити книгу Донни Штейн "The Empress and I: How an Ancient Empire Collected, Rejected and Rediscovered Modern Art" про те, як остання королева (імператриця) Ірану Фара (Діба) Пахлаві створювала Національний тегеранський музей сучасного мистецтва в 1970-х рр. (ми колись ще писали про цю книгу в #9 [естéт] газети)

загалом про Фару (Дібу) Пахлаві є, як мінімум, книг 3-4, але книга Донни Штейн — не просто біографія королеви (та королівської родини), яка втратила престол внаслідок Ісламської революції 1978 року, а власне детальна історія про те, як жінка, яка свого часу стояла на чолі держави, вигадала й успішно реалізувала амбітний проєкт — створити музей сучасного мистецтва, збірка якого не поступалася б топовим європейським музеям

Донна Штейн — екскураторка нью-йоркського MоMA вкінці 1970-х рр. стала радницею імператриці з мистецьких питань та допомагала їй зібрати колекцію картин та скульптур для нового Тегеранського музею. Музей відкрили 1977 року, у його експозиції були представлені роботи Ван Гога, Хокні, Ліхтенштейна, Раушенберґа, Джакометті, Дега, Ренуара, Гогена, Маґрітта, Пікассо, Воргола та багатьох інших митців. Але вже наступного, після відкриття музею, року в Ірані вибухнула революція, й музей, у задуманому Пахлаві форматі, припинив існування. На сьогодні колекція Тегеранського музею — найцінніша колекція сучасного мистецтва за межами Європи та США

1978 року збірку перенесли до підземних сховків і вона, по суті, зникла з публічного поля. Лише на початку 2000-х невелику кількість робіт (які пройшли цензуру аятол) винесли з запасників для тимчасової "фондової виставки". Нині збірка й надалі схована у фондах. Втім, можливо, зараз зажевріла надія, що цьому "фондовому ув'язненню" може настати кінець

Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета

⚡ Росія цьогоріч повертається на Венеційську бієнале

їхній національний павільйон готує проєкт з залученням близько 50 митців з різних країн, зокрема Аргентини, Бразилії, Малі та Мексики

2024 року, під час 60-ї Венеційської бієнале, російський павільйон "орендувала" Болівія; 2022 року — павільйон стояв порожнім, після того як митці відмовилися експонувати там свій проєкт на знак протесту проти повномасштабного вторгнення

остаточний перелік національних павільйонів оргкомітет бієнале має оприлюднити завтра

Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета

хто не знайде у собі моральних сил зайти на виставку Грищенка в Салоніках крізь артінсталяцію росіян, можна буде подивитися роботи цього маляра у Кань-сюр-Мер

релізу не бачила, але, судячи з "партнерських плашок", експонуватися будуть роботи з колекції NAMU

проєкт представляє Український інститут у Франції

Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета

як я і писала вчора і як і обіцяли організатори бієнале, сьогодні оприлюднили списки національних учасників бієнале. Росія, тепер вже офіційно, після 2 пропущених бієнале (2022 і 2024), знову представлятиме проєкт у своєму павільйоні

Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета

також, з нового, в межах офіційної паралельної програми бієнале, свій проєкт Still Joy – from Ukraine into the World, вже традиційно, представлятиме Пінчук Арт Центр (як і минулого разу в палаці Контаріні Поліньяк)

Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета

з цікавих вчорашніх лотів — "Серп і Молот" Воргола, продався за ~ ~ £3,5 мільйона

(наприклад, в музей "Територія Терору" було б гарно такий предмет 🤔)

Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета

і останнє цікаве про вчорашні торги Sotheby's:

за ~ £7,4 мільйони "пішов з молотка" малярський твір Люсьєна Фрейда "Світловолоса дівчина на ліжку" (1987). Після переможної ставки, ліцитатор звернувся до пані, яка сиділа у залі, і представив її як ту саму модель, яка позувала для цієї роботи Фрейду, подякував їй за присутність на події

Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета

гадаю, наразі тема участі росіян на Венеційській бієнале себе вичерпала

до травня, коли відкриється бієнале, нічого кардинально не зміниться, Росія представить там свій проєкт в тій чи іншій формі, — це моя суб'єктивна думка, хоча мені, звісно, хотілося б помилятися. Будуть ще листи, заяви, звернення від різних дієвців, причетних осіб і організацій (готується "спільний лист-протест" від інших національних учасників бієнале і ще один від українських культурних діячів-учасників платформи "Культура проти агресії"), але Венеційська бієнале, як організація, не винесе формального рішення про заборону російського проєкту, бо це суперечитиме їхньому статуту

як то кажуть, люди бідкаються, а італійський уряд розводить руками, мовляв, вони — проти такого рішення оргкомітету, але вдіяти нічого не можуть і загалом підтримують Україну (сьогодні уряд Італії оприлюднив офіційну заяву стосовно цієї ситуації)

далі все могло, теоретично, розвиватися за двома сценаріями, перший — бойкот події, у якій беруть участь росіяни, другий — участь у такій події з бажанням якнайкраще представити Україну

абсолютно очікувано і зрозуміло, що українська команда прийняла рішення йти за другим сценарієм, не бажаючи втрачати можливість бути присутніми на найбільшому міжнародному артмайданчику. Сьогодні співкураторка нашого павільйону Ксенія Малих сказала, що вона з колегами докладуть максимум зусиль, аби "якомога потужніше представити свій проєкт" (с)

#бієнальне