"Top Ukrainian Art Historian" в заголовку sounds like a stretch though 😏
😁9❤2
"Дочекатися Різдва" — дуже влучна назва для цьогорічного різдвяного проєкту... на багатьох рівнях
крім усього, що написала в матеріалі, окремий комплімент організаторам за те, що вирішили представити українське Різдво в абсолютно різних контекстах, не зводячи експозицію до типових візуальних образів "коляда, шопка, вертеп"
крім усього, що написала в матеріалі, окремий комплімент організаторам за те, що вирішили представити українське Різдво в абсолютно різних контекстах, не зводячи експозицію до типових візуальних образів "коляда, шопка, вертеп"
Естет Газета
ВДОМА, У ЗАСЛАННІ, НА ЧУЖИНІ: ПРО РІЗДВЯНІ ТРАДИЦІЇ УКРАЇНЦІВ У НОВОМУ ПРОЄКТІ АРТЦЕНТРУ МЕРКУРІЙ
Різдво у цьому проєкті постає як символ людської стійкості й перетворюється у вервицю персональних історій, розказаних у малярстві, скульптурі, графіці, мейл-арті, архівних документах та інсталяціях.
👍9🔥5💔3
вчора не згадала тут день народження одного українського митця — уродини були у Петра Холодного старшого (1875 - 1930)
нагадаю старий допис про позамистецькі практики Петра Івановича
нагадаю старий допис про позамистецькі практики Петра Івановича
❤7
Forwarded from Український Арт Дайджест від [esthète] Газети
Це - Петро Холодний старший (1876-1930) і кілька його робіт. Те, що він художник-монументаліст, активний учасник богемного життя Києва у довоєнний період, іконописець, автор вітражів у Церкві Успіння у Львові і засновник ГДУМ (Гурток Діячів Українського Мистецтва), ви і так знаєте;
ми сьогодні розкажемо про іншу строну діяльності Петра Івановича, бо живопис та іконопис були лише хобі Холодного, і переросли у справу його життя вже, коли він був у зрілому віці.
а що ж було до того?..
ми сьогодні розкажемо про іншу строну діяльності Петра Івановича, бо живопис та іконопис були лише хобі Холодного, і переросли у справу його життя вже, коли він був у зрілому віці.
а що ж було до того?..
❤22👍1
Forwarded from Український Арт Дайджест від [esthète] Газети
А до того Петро Іванович був справжнім суперстар європейської наукової спільноти.
Він був успішним вченим і зробив вагомий вклад у розвиток тоді ще молодої науки - фізичної/колоїдної хімії. Зокрема, його цікавило дослідження колоїдного стану речовин. Статті Холодного публікувалися у низці авторитетних європейських фахових видань, а вся Німеччина на початку століття виробляла колоїдне срібло, яке широко застосовувалося у медицині для запобігання інфекціям, саме за методом Петра Холодного. Але Петро Іванович був людиною не ділового характеру, як казали його сучасники, тобто не мав бізнесовової жилки, тому прибутку з того не отримував.
Впродовж війни, в 1914-1915 рр. Петро Холодний активно працював над розробкою максимально ефективного зразка протигазу, такого, який би захищав не лише від хлору, який використовувала німецька армія, але й від будь-якого іншого отруйного газу.
Між Холодним та його приятелем, хіміком Ліндеманом, виникло своєрідне змагання: Ліндеман готував отруйні гази найрізноманітнішого хімічного складу, а Холодний працював над модифікаціями протигазу, який би витримував їхню дію. Випробовували вони це на собаках. Холодний захищав собак протигазами, технологію весь час вдосконалював. Зрештою, Ліндеман визнав перемогу свого колеги. Його кінцева модифікація індивідуального засобу захисту ефективно захищала від найотруйнішого газу, який тільки зміг вигадати Ліндеман. Розроблялися такі протигази і для людей, і для тварин (собак, коней).
Технологію Холодний зберігав в таємниці, писав, що мріє передати її для забезпечення війська Вільної України. На жаль, не дочекавшись цього, забрав секретну інформацію з собою у могилу.
Він був успішним вченим і зробив вагомий вклад у розвиток тоді ще молодої науки - фізичної/колоїдної хімії. Зокрема, його цікавило дослідження колоїдного стану речовин. Статті Холодного публікувалися у низці авторитетних європейських фахових видань, а вся Німеччина на початку століття виробляла колоїдне срібло, яке широко застосовувалося у медицині для запобігання інфекціям, саме за методом Петра Холодного. Але Петро Іванович був людиною не ділового характеру, як казали його сучасники, тобто не мав бізнесовової жилки, тому прибутку з того не отримував.
Впродовж війни, в 1914-1915 рр. Петро Холодний активно працював над розробкою максимально ефективного зразка протигазу, такого, який би захищав не лише від хлору, який використовувала німецька армія, але й від будь-якого іншого отруйного газу.
Між Холодним та його приятелем, хіміком Ліндеманом, виникло своєрідне змагання: Ліндеман готував отруйні гази найрізноманітнішого хімічного складу, а Холодний працював над модифікаціями протигазу, який би витримував їхню дію. Випробовували вони це на собаках. Холодний захищав собак протигазами, технологію весь час вдосконалював. Зрештою, Ліндеман визнав перемогу свого колеги. Його кінцева модифікація індивідуального засобу захисту ефективно захищала від найотруйнішого газу, який тільки зміг вигадати Ліндеман. Розроблялися такі протигази і для людей, і для тварин (собак, коней).
Технологію Холодний зберігав в таємниці, писав, що мріє передати її для забезпечення війська Вільної України. На жаль, не дочекавшись цього, забрав секретну інформацію з собою у могилу.
❤17😱8🔥2
повернулася з вернісажу "Нашого Різдва" у Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького...
що я можу сказати:
✔️ йти обов'язково
✔️ плануйте 2 години як абсолютний мінімум, а краще спланувати 2-3 окремих візити
✔️ зручне взуття/одяг (в музеї працює гардероб)
експозиція розгорнута у всіх (так-так, у всіх) залах Національного музею на проспекті Свободи, 20, а це — дуже великий простір
з фондів дістали такі речі, побачити які на живо, — рідкісна удача (наприклад, давні (і я маю на увазі дуже давні) шопки, звізди, народні ікони, обрядова кераміка, малярство і графіка класиків і метрів українського мистецтва
крім цього — чудова кураторська добірка новітніх творів на тему Різдва, видовищні інсталяції від young & aspiring
наразі — таке моє коротке резюме складене у стані легкого афекту від масштабу і деякі об'єкти, які здобули "троянду першого враження" 😉
що я можу сказати:
✔️ йти обов'язково
✔️ плануйте 2 години як абсолютний мінімум, а краще спланувати 2-3 окремих візити
✔️ зручне взуття/одяг (в музеї працює гардероб)
експозиція розгорнута у всіх (так-так, у всіх) залах Національного музею на проспекті Свободи, 20, а це — дуже великий простір
з фондів дістали такі речі, побачити які на живо, — рідкісна удача (наприклад, давні (і я маю на увазі дуже давні) шопки, звізди, народні ікони, обрядова кераміка, малярство і графіка класиків і метрів українського мистецтва
крім цього — чудова кураторська добірка новітніх творів на тему Різдва, видовищні інсталяції від young & aspiring
наразі — таке моє коротке резюме складене у стані легкого афекту від масштабу і деякі об'єкти, які здобули "троянду першого враження" 😉
❤34🔥3
Вертепи, коляди, звізди: куди йти та де дивитися про Різдво цими вихідними у Львові
💫 Наше Різдво
як надихало українських митців на різних етапах та відрізках нашої історії одне з найважливіших свят християнського світу – Різдво? Щоби відтворити святкову атмосферу та розповісти історію еволюціонування культури зображення Різдва, в експозиції “Наше Різдво” (вперше розгорненої у такому масштабі) Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького зібрав понад чотири сотні творів – від давніх ікон XV–XVI ст. до сучасних інсталяцій та відеоарту
📍Національний музей імені Андрея Шептицького
💫 Дочекатися Різдва. Історії незнищенного свята
Різдво у цьому проєкті постає як символ стійкості й перетворюється у вервицю персональних історій, розказаних у малярстві, скульптурі, графіці, мейл-арті, архівних документах та інсталяціях. Виставку поділили на чотири умовні історичні періоди: заборона Різдва, агресивне витіснення свята, активний супротив та період після Незалежності. Загальна хронологія проєкту — від 1920-х і до сьогодні. Глядачам представили роботи понад 30 митців, зокрема Олени Кульчицької, Якова Гніздовського, Леопольда Левицького, Михайла Дзиндри, Миколи Глущенка, Тіберія Сільваші, Сергія Радкевича та багатьох інших
📍Артцентр Меркурій
💫 Львівська ялинка: від давнини до сьогодення
від прадавніх обрядових символів до улюблених іграшок дитинства кількох поколінь — виставка показує, як формувалася традиція ялинки у місті, як змінювалися прикраси, матеріали та сенси. У залі представлені обрядові символи, що сягають язичницьких часів, унікальні іграшки XVIII–XIX століть, перші скляні прикраси галицьких майстерень, вироби світових фабрик, а також добре знайомі багатьом іграшки 1950–1980-х років. Доповнюють експозицію рідкісні архівні фото, які показують, як львів’яни святкували понад 40 років тому.
📍 Палац Мистецтв
Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета
💫 Наше Різдво
як надихало українських митців на різних етапах та відрізках нашої історії одне з найважливіших свят християнського світу – Різдво? Щоби відтворити святкову атмосферу та розповісти історію еволюціонування культури зображення Різдва, в експозиції “Наше Різдво” (вперше розгорненої у такому масштабі) Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького зібрав понад чотири сотні творів – від давніх ікон XV–XVI ст. до сучасних інсталяцій та відеоарту
📍Національний музей імені Андрея Шептицького
💫 Дочекатися Різдва. Історії незнищенного свята
Різдво у цьому проєкті постає як символ стійкості й перетворюється у вервицю персональних історій, розказаних у малярстві, скульптурі, графіці, мейл-арті, архівних документах та інсталяціях. Виставку поділили на чотири умовні історичні періоди: заборона Різдва, агресивне витіснення свята, активний супротив та період після Незалежності. Загальна хронологія проєкту — від 1920-х і до сьогодні. Глядачам представили роботи понад 30 митців, зокрема Олени Кульчицької, Якова Гніздовського, Леопольда Левицького, Михайла Дзиндри, Миколи Глущенка, Тіберія Сільваші, Сергія Радкевича та багатьох інших
📍Артцентр Меркурій
💫 Львівська ялинка: від давнини до сьогодення
від прадавніх обрядових символів до улюблених іграшок дитинства кількох поколінь — виставка показує, як формувалася традиція ялинки у місті, як змінювалися прикраси, матеріали та сенси. У залі представлені обрядові символи, що сягають язичницьких часів, унікальні іграшки XVIII–XIX століть, перші скляні прикраси галицьких майстерень, вироби світових фабрик, а також добре знайомі багатьом іграшки 1950–1980-х років. Доповнюють експозицію рідкісні архівні фото, які показують, як львів’яни святкували понад 40 років тому.
📍 Палац Мистецтв
Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета
❤9🔥8