Український Арт Дайджест від [esthète] Газети
4.73K subscribers
4.44K photos
37 videos
1.26K links
україноцентричний канал про мистецтво від редакторки [естéт] газети Ії Степанюк
Download Telegram
також завтра, але вже у Києві, відбудеться лекція про художницю Марію Котляревську

"...мабуть, це буде перша така лекція про цю художницю. Чому? Бо сім років Котляревська провела у сталінських таборах, а потім не могла творчо реалізуватися. Не знали би і досі про неї, якби у вересні минулого року на віоліті не почав продаватися її архів. І про цю детективну історію розповім теж", — каже дослідниця Катерина Лебедєва

📍Київ, Музей Авангарду (Липська, 16)
12🤯4
дивні дива на ЛКСФ (Львівській фабриці скла, кераміки та скульптури) — за один день установа пережила два погроми

"дивні дива" навколо фабрики почали відбуватися вже давно, але нині вони набрали відверто агресивного характеру

колега Ярина Коваль, зібрала інформацію щодо цих подій і трохи коментарів від причетних осіб в одному матеріалі
😱16🤬9
фотограф, митець Юрій Костишин (Кіт Характерник) - На Щиті 💔

Світла Пам'ять
💔86😢4
сьогодні на 14:00 запланована мирна акція на захист фабрики ЛКСФ (Львівської фабрики скла, кераміки та скульптури)

📍 Львів, вул. Мучна, 32
24👍3😱1
"Top Ukrainian Art Historian" в заголовку sounds like a stretch though 😏
😁92
"Дочекатися Різдва" — дуже влучна назва для цьогорічного різдвяного проєкту... на багатьох рівнях

крім усього, що написала в матеріалі, окремий комплімент організаторам за те, що вирішили представити українське Різдво в абсолютно різних контекстах, не зводячи експозицію до типових візуальних образів "коляда, шопка, вертеп"
👍9🔥5💔3
#артмем

Український Арт Дайджест ▪️
telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета
11😁4
вчора не згадала тут день народження одного українського митця — уродини були у Петра Холодного старшого (1875 - 1930)

нагадаю старий допис про позамистецькі практики Петра Івановича
7
Це - Петро Холодний старший (1876-1930) і кілька його робіт. Те, що він художник-монументаліст, активний учасник богемного життя Києва у довоєнний період, іконописець, автор вітражів у Церкві Успіння у Львові і засновник ГДУМ (Гурток Діячів Українського Мистецтва), ви і так знаєте;

ми сьогодні розкажемо про іншу строну діяльності Петра Івановича, бо живопис та іконопис були лише хобі Холодного, і переросли у справу його життя вже, коли він був у зрілому віці.

а що ж було до того?..
22👍1
​​А до того Петро Іванович був справжнім суперстар європейської наукової спільноти.
Він був успішним вченим і зробив вагомий вклад у розвиток тоді ще молодої науки - фізичної/колоїдної хімії. Зокрема, його цікавило дослідження колоїдного стану речовин. Статті Холодного публікувалися у низці авторитетних європейських фахових видань, а вся Німеччина на початку століття виробляла колоїдне срібло, яке широко застосовувалося у медицині для запобігання інфекціям, саме за методом Петра Холодного. Але Петро Іванович був людиною не ділового характеру, як казали його сучасники, тобто не мав бізнесовової жилки, тому прибутку з того не отримував.

Впродовж війни, в 1914-1915 рр. Петро Холодний активно працював над розробкою максимально ефективного зразка протигазу, такого, який би захищав не лише від хлору, який використовувала німецька армія, але й від будь-якого іншого отруйного газу.

Між Холодним та його приятелем, хіміком Ліндеманом, виникло своєрідне змагання: Ліндеман готував отруйні гази найрізноманітнішого хімічного складу, а Холодний працював над модифікаціями протигазу, який би витримував їхню дію. Випробовували вони це на собаках. Холодний захищав собак протигазами, технологію весь час вдосконалював. Зрештою, Ліндеман визнав перемогу свого колеги. Його кінцева модифікація індивідуального засобу захисту ефективно захищала від найотруйнішого газу, який тільки зміг вигадати Ліндеман. Розроблялися такі протигази і для людей, і для тварин (собак, коней).

Технологію Холодний зберігав в таємниці, писав, що мріє передати її для забезпечення війська Вільної України. На жаль, не дочекавшись цього, забрав секретну інформацію з собою у могилу.
17😱8🔥2
повернулася з вернісажу "Нашого Різдва" у Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького...

що я можу сказати:
✔️ йти обов'язково
✔️ плануйте 2 години як абсолютний мінімум, а краще спланувати 2-3 окремих візити
✔️ зручне взуття/одяг (в музеї працює гардероб)

експозиція розгорнута у всіх (так-так, у всіх) залах Національного музею на проспекті Свободи, 20, а це — дуже великий простір

з фондів дістали такі речі, побачити які на живо, — рідкісна удача (наприклад, давні (і я маю на увазі дуже давні) шопки, звізди, народні ікони, обрядова кераміка, малярство і графіка класиків і метрів українського мистецтва

крім цього — чудова кураторська добірка новітніх творів на тему Різдва, видовищні інсталяції від young & aspiring

наразі — таке моє коротке резюме складене у стані легкого афекту від масштабу і деякі об'єкти, які здобули "троянду першого враження" 😉
34🔥3