💌 09 жовтня — Всесвітній день пошти

кореспонденція в арт контексті використовувалася ще на початку 20 ст.. Марсель Дюшан, наприклад, 1921 року замість надіслати на колективну виставку дадаїстів свій твір, відправив їм телеграму. Роберт Раушенберг замість портрета галеристки Айріс Клер також надіслав на виставку телеграму зі словами: "Якщо я сказав, що це — портрет Айріс, то так воно і є"

у 1970-х популярність mail art у США досягає піку. Про це мистецьке явище писав журнал "Rolling Stone", мейл артом займалися Йоко Оно, Йозеф Бойс, Нам Джун Пайк. У деяких виставках брали участь Пабло Пікассо та Сальвадор Далі. Авторські марки малював Енді Воргол

в українському мистецтві мейл артом займалося не так багато митців. Наприклад, 2014 року у київському артпросторі CLOSER відбулася велика виставка "мистецтва поштою" (про неї можна знайти відео на youtube). Напевне, найвідомішим учасником вітчизняного мейл арт руху є львівський художник Любомир Тимків. Його mail art роботи можна було побачити "в живу" на дебютній виставці "Наші роки, наші слова, наші втрати, наші пошуки, наші ми" у Jam Factory Art Center у Львові. Там експонувалася серія "Мир — світові"

Любомир Тимків — ветеран АТО, мобілізований 2015 року. Мейл арт з серії "Мир — світові" створений за час військової служби митця з коробок з-під гільз, пачок цигарок, випадкових аркушів та інших "підручних" матеріалів

створення авторських марок і штемпелів також є частиною mail art. І тут дуже хочу згадати про проєкти, які творить дослідницький блог underground_post. Наприклад, торік він випустив благодійний дроп мейл арту у кооперації з 12 українськими митцями

а ще згадалися новорічні листівки Леопольда Левицького, які він власноруч створював для своїх близьких та друзів. Більшість листівок — автопортрети подружжя Леопольда та Гені (Євгенiї) Левицьких. Можливо, зображаючи себе за святковим столом у такій метафізичній формі, Леопольд Левицький разом з дружиною приєднувався до святкового кола друзів і так само залучав їх до свого. Більшість листівок Левицький робив у техніці ліногравюри

так, можливо, "золота доба" пошти вже позаду, але у шаленому "пост-поштовому" світі (post-post world) людей й досі вабить її тактильність, сентиментальність та емоції, які відчуваєш від кількох рядків тексту, написаного від руки...
фото:

✉️ марка з поштового аркуша "Федір Кричевський. 1879–1947", який випустила Укрпошта 2019 року;
✉️ серія "Мир — світові" (2014-2015) Любомира Тимківа в експозиції виставки “Наші роки, наші слова, наші втрати, наші пошуки, наші ми”;
✉️ сувенірний аркуш марок від Underground Post та українських митців;
✉️ вітальна листівка Леопольда Левицького з колекції Музей Леопольда Левицького (Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького);
✉️ марка "Козак Мамай" випущена УкрПоштою 2024 року

#рекомендація

слухаю часом подкаст The Art Angle і цього тижня там 2 нових епізоди про "золотого хлопчика" артринку Ініго Філбріка і його запаморочливу (not in a good way) кар'єру

так от, якщо вам гарно зайдуть ці 2 епізоди, то щиро раджу книгу "All That Glitters" by Orlando Whitfield про Філбріка. Напевне, одне з кращого, що я читала про реалії арт світу за останні кілька років

до слова, в доробку Маріо Шифано — величезний кінний цикл, який він писав з 1970-х і до середини 1980-х рр.

13 жовтня — День народження Дмитра Омеляновича Горбачова, українського мистецтвознавця та куратора. Сьогодні професору виповнюється 88 років

у мене є такий (приватний) жарт, коли запрошують на лекцію/презентацію будь-чого пов'язаного з "українським авангардом", то я питаю, чи там буде щось, чого немає в книгах Дмитра Омеляновича

безумовно, на вітчизняній академічній (мистецтвознавчій) ниві трудилося і трудиться багато науковців, чиї праці цікаво читати і вивчати, втім, для мене особисто, Дмитро Омелянович має одну дуже характерну особливість — це його харизма. Його цікаво не лише читати, а ще й слухати і дивитися проєкти, над якими він працював

Многая літа!

З (міжнародним) Днем Хліба 🍞🎉

для українців #хліб — не лише їжа, а ще й втілення образу безпечного майбутнього і впевненості у завтрашньому дні

українські фермери вміли і вирощувати хліб, і випікати найрізноманітніші мучні продукти. Свого часу французький письменник Оноре де Бальзак писав «…я приїхав в Україну, в цей рай земний, де я запримітив уже 77 способів приготування хліба...» (і це під час його вояжу лише Житомирщиною)

хліб в українському мистецтві — частий персонаж. Він з’являвся і на давніх іконах "Тайної вечері" 14-15 ст., і у натюрмортах 16-17 ст., характерного флеру соцреалізму набуває образ хліба (і його заготівлі) у монументальних сюжетних полотнах радянської доби. З образом хліба нині у своїх художніх практиках експериментують й сучасні мисткині/митці

🔹"Селянський хліб", 1981, Яків Гніздовський
🔹"Хліб", 1981, Яків Гніздовський
🔹"Булка", 1914, Василь Єрмилов
🔹 "Хліб", 1949, Тетяна Яблонська
🔹"Кожен з нас є буханкою хліба з відрізаним окрайцем", 1989, Мирослав Ягода
🔹Daily Bread, 2023 (фрагмент експозиції ретроспективної виставки у ганноверському Kunstverein), Жанна Кадирова
🔹серія "Хліб", 2023 (фрагмент експозиції виставки "Transformative Identities"), Ольга Штейн
🔹 "Хліби" (з "Хлібної серії" (2023-25 рр.)), Олександр Грехов

Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета