📅 сьогодні — ще й День українського козацтва
образ козака Мамая є настільки популярним і звичним в українській культурі, що у різні, дуже часто скрутні, часи ми звертаємося саме до нього
і знаходимо те, що потребуємо саме цієї миті, — силу, спокій, зосередженість, достатню частку авантюризму, віру в себе... У цьому, певно, і є найбільша таємниця картин "Козак Мамай"
Козаки Мамаї з колекції NAMU:
▪️ Народна картинка “Козак-бандурист”. ХІХ ст.
▪️ Козак Мамай. 19 століття.
▪️ Козак Мамай. Початок ХІХ ст.
▪️ Петро Рибка. Козак Мамай. 1855
Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета
образ козака Мамая є настільки популярним і звичним в українській культурі, що у різні, дуже часто скрутні, часи ми звертаємося саме до нього
і знаходимо те, що потребуємо саме цієї миті, — силу, спокій, зосередженість, достатню частку авантюризму, віру в себе... У цьому, певно, і є найбільша таємниця картин "Козак Мамай"
Козаки Мамаї з колекції NAMU:
▪️ Народна картинка “Козак-бандурист”. ХІХ ст.
▪️ Козак Мамай. 19 століття.
▪️ Козак Мамай. Початок ХІХ ст.
▪️ Петро Рибка. Козак Мамай. 1855
Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета
❤33
🍂 hoa hoa hoa season, версія "українське мистецтво":
🔸"Осінь", 1965, Карло Звіринський (зі збірки Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького);
🔸"Осінь в Карпатах", Зеновій Флінта, (зі збірки Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького);
🔸"Осінь на фермі", 1990, Любомир Кузьма (зі збірки Національного художнього музею України);
🔸скульптура Василя Свиди
Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета
🔸"Осінь", 1965, Карло Звіринський (зі збірки Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького);
🔸"Осінь в Карпатах", Зеновій Флінта, (зі збірки Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького);
🔸"Осінь на фермі", 1990, Любомир Кузьма (зі збірки Національного художнього музею України);
🔸скульптура Василя Свиди
Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета
❤32
⚡ OPEN CALL від [естéт] газети ⚡
у новому друкованому номері газети стартуємо розділ - [естéт] галерея
[естéт] галерея — простір на шпальтах нашого видання для голосів мисткинь/митців, які нині формують свій творчий шлях і прагнуть показати своє мистецтво ширшій аудиторії. Якщо ви працюєте з візуальним мистецтвом і хочете поділитися своїми роботами, ми чекаємо саме на вас
надсилайте:
* світлини 1-3 робіт;
* короткий опис себе та своєї мистецької практики (до 400 символів);
* посилання на портфоліо чи соцмережі
📩 заявки приймаємо на електронну пошту esthete.gazeta@gmail.com з темою листа "[естéт] галерея" до 18 жовтня 2025
у новому друкованому номері газети стартуємо розділ - [естéт] галерея
[естéт] галерея — простір на шпальтах нашого видання для голосів мисткинь/митців, які нині формують свій творчий шлях і прагнуть показати своє мистецтво ширшій аудиторії. Якщо ви працюєте з візуальним мистецтвом і хочете поділитися своїми роботами, ми чекаємо саме на вас
надсилайте:
* світлини 1-3 робіт;
* короткий опис себе та своєї мистецької практики (до 400 символів);
* посилання на портфоліо чи соцмережі
📩 заявки приймаємо на електронну пошту esthete.gazeta@gmail.com з темою листа "[естéт] галерея" до 18 жовтня 2025
❤29👍2
#адміноффтоп
дуже хвилюючи для мене момент, бо досі ми лише публікувати open calls колег, а нині маємо свій перший для [естéт] газети & [естéт] галереї
запрошую до участі, не кремпуйтеся, діліться інформацією з друзями/колегами, шпальти #11 [естéт] газети і я особисто чекаємо Ваших робіт 😉
дуже хвилюючи для мене момент, бо досі ми лише публікувати open calls колег, а нині маємо свій перший для [естéт] газети & [естéт] галереї
запрошую до участі, не кремпуйтеся, діліться інформацією з друзями/колегами, шпальти #11 [естéт] газети і я особисто чекаємо Ваших робіт 😉
👍14❤9
навздогін Форуму Видавців згадала матеріал з #6/2019 Естéт Газета, присвячений тематичним екоторбам гостей та учасників Форуму
про книги та авторів вже було стільки говорено-переговорено колегами журналістами, що публікувати черговий "топ" чи "підбірку" просто не було сенсу, хотілося вигадати щось оригінальне, чого ще не було. Так і з'явилася ідея цього репортажу
про книги та авторів вже було стільки говорено-переговорено колегами журналістами, що публікувати черговий "топ" чи "підбірку" просто не було сенсу, хотілося вигадати щось оригінальне, чого ще не було. Так і з'явилася ідея цього репортажу
❤11👍4
ПОВНА (ЕКО)ТОРБА КНИЖОК
рубрика: тренди (осінь 2019)
Крім нових заголовків та гучних літературних імен на цьогорічному книжковому форумі у Львові, запам’яталося ще й розмаїття шоперів на плечах відвідувачів. Обійшовши всі поверхи Палацу мистецтв, що вже традиційно є головним майданчиком Форуму Видавців, стає зрозуміло, що видавництва перетворили екоторби на дієвий маркетинговий інструмент.
А чому б і ні? Сьогодні фраза «дякую, пакета не треба» стала не лише проявом екосвідомості, а ще й зробила зі шматяної торби додатковий майданчик для реклами. Звичайно, виробникові потрібно спочатку добре «попаритися» з дизайном та концептом торби, щоб споживач захотів її придбати, але якщо йому це таки вдасться, то бренд абсолютно безплатно отримує доступ до щоразу нової аудиторії (і, відповідно, потенційних споживачів), мандруючи на плечі свого власника.
Але повернімося до цьогорічного Форуму Видавців у Львові. Вирахувати фаворитів публіки, окрім натовпів біля стендів та усіляких конкурсних голосувань, можна було ще й по тих-таки шоперах. У натовпі постійно виринали торби з надихаючими фразами (ніби взятими зі статусів у соцмережах) «Book is my superpower», «Books in my mind». Усміхнули дотепні торбини «Чим більше книжок, тим далі дно». А журнал Локальна історія своїми брендовими шоперами наочно демонстрував, що «Історія має вагу».
Та й сам Форум Видавців вже декілька років поспіль не стоїть осторонь маркетингових трендів, щоразу пропонуючи новий мерч, який, вочевидь, дуже добре «заходить» відвідувачам. Цьогоріч у вересні Їхні «Reading Unlimited»,«Back to Book» та «чим більше книжок, тим далі дно» часто миготіли на вулицях Львова, нагадуючи, що у місті відбувається одна з найважливіших літературних і книжкових подій України.
рубрика: тренди (осінь 2019)
Крім нових заголовків та гучних літературних імен на цьогорічному книжковому форумі у Львові, запам’яталося ще й розмаїття шоперів на плечах відвідувачів. Обійшовши всі поверхи Палацу мистецтв, що вже традиційно є головним майданчиком Форуму Видавців, стає зрозуміло, що видавництва перетворили екоторби на дієвий маркетинговий інструмент.
А чому б і ні? Сьогодні фраза «дякую, пакета не треба» стала не лише проявом екосвідомості, а ще й зробила зі шматяної торби додатковий майданчик для реклами. Звичайно, виробникові потрібно спочатку добре «попаритися» з дизайном та концептом торби, щоб споживач захотів її придбати, але якщо йому це таки вдасться, то бренд абсолютно безплатно отримує доступ до щоразу нової аудиторії (і, відповідно, потенційних споживачів), мандруючи на плечі свого власника.
Але повернімося до цьогорічного Форуму Видавців у Львові. Вирахувати фаворитів публіки, окрім натовпів біля стендів та усіляких конкурсних голосувань, можна було ще й по тих-таки шоперах. У натовпі постійно виринали торби з надихаючими фразами (ніби взятими зі статусів у соцмережах) «Book is my superpower», «Books in my mind». Усміхнули дотепні торбини «Чим більше книжок, тим далі дно». А журнал Локальна історія своїми брендовими шоперами наочно демонстрував, що «Історія має вагу».
Та й сам Форум Видавців вже декілька років поспіль не стоїть осторонь маркетингових трендів, щоразу пропонуючи новий мерч, який, вочевидь, дуже добре «заходить» відвідувачам. Цьогоріч у вересні Їхні «Reading Unlimited»,«Back to Book» та «чим більше книжок, тим далі дно» часто миготіли на вулицях Львова, нагадуючи, що у місті відбувається одна з найважливіших літературних і книжкових подій України.
👍12
британський музей Вікторії & Альберта весною 2026 року відкриє розширене крило своєї Гілбертівської Галереї, де, серед іншого, будуть експонуватися викрадені у 1920-х роках храмові врата з Києво-Печерської Лаври
нові виставкові площі Гілбертівської Галереї представлятимуть проєкт присвячений дослідженням масових грабунків культурних цінностей нацистами та "совітами", проблемам провенансу та реституцій
у пресрелізі проєкту зокрема йдеться про храмові врата Києво-Печерської Лаври, виготовлені Олексієм-Тимофієм Іщенком приблизно в 1784 році та викрадені з Лаврського монастиря у 1920-х роках; пам'ятка "спливла" 1935 року
вже в Європі, коли американський медіамагнат Вільям Рендольф Герст придбав її у єврейських артдилерів С. та Дж. Гольдшмідтів
врата стануть предметом обговорення на конференції, яка відбудеться у музеї Вікторії та Альберта наступного вересня, і на якій буде розглянуто минуле та сучасне української спадщини крізь призму матеріальної культури, йдеться в офіційному повідомленні інституції
Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета
нові виставкові площі Гілбертівської Галереї представлятимуть проєкт присвячений дослідженням масових грабунків культурних цінностей нацистами та "совітами", проблемам провенансу та реституцій
у пресрелізі проєкту зокрема йдеться про храмові врата Києво-Печерської Лаври, виготовлені Олексієм-Тимофієм Іщенком приблизно в 1784 році та викрадені з Лаврського монастиря у 1920-х роках; пам'ятка "спливла" 1935 року
вже в Європі, коли американський медіамагнат Вільям Рендольф Герст придбав її у єврейських артдилерів С. та Дж. Гольдшмідтів
врата стануть предметом обговорення на конференції, яка відбудеться у музеї Вікторії та Альберта наступного вересня, і на якій буде розглянуто минуле та сучасне української спадщини крізь призму матеріальної культури, йдеться в офіційному повідомленні інституції
Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета
👍20❤6🤬6🤯3😱1