#адміноффтоп

лучше на сьогодні 🙈😅

#адміноффтоп

за тиждень до завершення виставки у румунському Національному художньому музеї, де експонується три роботи приписані Малевичу, прям сьогодні з понеділка зраночку, кілька українських медіа та сайт, який просто публікує перекладені (чатом GPT ???) статті закордонних видань, спохватилися теж якось висловитися. Нагадаю, виставка триває третій місяць

після вернісажу у червні, я опублікувала коротку новинну статтю на [естéт] газеті, тому читачі нашого видання давно вже були в курсі цієї "сенсації" 😉

тоді ще додала жартівливий коментар, мовляв, цікаво, скільки пройде часу, доки почнуться закиди щодо несправжності робіт Малевича. Той, хто трохи більше "занурений у підводний світ" російського нашого авангарду, думаю, гарно зрозумів мій кпин. Whistleblowing почався десь через місяць, у липні. І про це теж читачі нашого видання прочитали першими

пишу цей допис, одягаючи білий сарафан, бо для пальта зараз занадто спекотно 😉, і що хочу сказати... перечитала все, що з'явилося чомусь саме сьогодні зраночку від різних джерел, — і це просто переказ/перепис реальних журналістських матеріалів кількамісячної давності без бодай одного news peg. Тому, дорогі мої читачі, можете не витрачати свій час, бо все це Ви вже читали місяць тому тут і на сайті [естéт] газети

і ще додам — те, в якій формі окремі українські колеги подають свої матеріали/переклади по цій темі, розставляючи акценти, вирізаючи цитати з матеріалів іноземних колег так, щоб виглядало, що у всій цій ситуації з багатьма дійовими особами, найбільш винним виглядав український науковець Дмитро Омелянович Горбачов — просто дно (дно, якого торкаєшся, коли не в контексті або якраз в контексті і можна "намутити" собі трохи лайків, переглядів і трафіку)

ця ситуація — це такий собі "слоєний пиріг" з багатьма "коржами" і дуже "смачним соусом" 😉 детальніше, можливо, напишу, коли повернуся з відпустки

до слова, мене особисто здивувала повна неспівмірність висвітлення статусів Д. Горбачова & К. Акінші у матеріалах ARTNews, BBC та інших. Там Дмитро Горбачов — просто "київський історик мистецтва" ("київський", навіть не "український"), давав спірні заключення щодо провенансу, ще й на вік звернути увагу (ай-я-я-яй а як же стандарти BBC про ейджизм), жодних згадок про його академ. доробок, звання тощо. Напротивагу опису регалій К. Акінші. Також дивно, чому не згадали про те, що пан Акінша є членом правління Avant Garde Art Research Project, наче й хорошої ГОшки, але з дуже цікавою історією

і поки я ще у відпустці (і трохи у відрядженні) та не працюю над новими матеріалами, нагадаю за стареньку статтю "БУРЯ МИНУЛА, А ОСАД ЛИШИВСЯ" з 2023 року:

"...за даними порталу «Війна & санкції» Пьотр Авен — один із найближчих олігархів Володимира Путіна. Він є важливим акціонером Альфа-групи, до якої входить один із великих російських банків Альфа-Банк, також він один із приблизно 50 багатих російських бізнесменів, які регулярно зустрічаються з Володимиром Путіним у Кремлі. Авен — особливо близький друг глави «Роснефти» Ігоря Сечіна, ключового союзника Путіна. За даними порталу opensanctions.org — Петро Авен перебуває під санкціями в Україні, низці європейських країн, Австралії та Новій Зеландії.

...з матеріалу на сайті COLTA за 2016 рік дізнаємося, що свого часу Петро Авен став ініціатором створення та фундатором неприбуткової організації Russian Avant Garde Art Research Project, метою якої декларувалася боротьба з підробками творів російського мистецтва. Організацію зареєстрували в Англії.

У матеріалі ARTNews за 2016 рік про діяльність Russian Avant Garde Art Research Project (RARP) зазначається, що одним із засновників організації та членом її правління став Костянтин Акінша. З відкритих джерел на сайті реєстратора та з інформації поданої на сайті RARP видно, що пан Акінша й далі залишається серед членів правління організації. Нині Костянтин Акінша — один з кураторів виставкового проєкту «В епіцентрі бурі: модернізм в Україні 1900 – 1930-х»

З відкритих джерел також дізнаємося, що 27 лютого 2022 року організація Russian Avant Garde Art Research Project подає запит до органу-реєстратора про зміну назви на The Avant Garde Art Research Project Ltd. Запит було задоволено і з березня 2022 року організація вже не мала очевидного зв’язку з країною-агресором у своїй назві, просто відкинувши невигідне зараз для бізнесу слово «Russian».

Лого The Avant Garde Art Research Project, яка, умовно, ще вчора була Russian Avant Garde Art Research Project, бачимо й у каталозі виставки «В епіцентрі бурі: модернізм в Україні 1900 – 1930-х» на тому ж розвороті з партнерами проєкту, поруч інших мистецьких інституцій, зокрема Національного художнього музею України.

З моменту заснування The Avant Garde Art Research Project/Russian Avant Garde Art Research Project пройшло вже понад 7 років. Якщо у пошуковому вікні на їхньому сайті ввести «Ukrainian», то видасть лише 2 результати — стейтмент щодо повномасштабного вторгнення Росії в Україну і новинний матеріал про те, що організація є партнером проєкту «В епіцентрі бурі: модернізм в Україні 1900 – 1930-х». Тобто попри те, що організація багато років займалася такими авангардистами як, наприклад, Малевич та Екстер, згадка про бодай щось «українське» у їхній діяльності з’являється лише після 24 лютого 2022 року"

все це, звісно, ніяким чином не нівелює власне професійність та експертність людини, а просто додає контексту і фактурності ситуації

Словом, стаття — велика, там ще є трохи штрихів й щодо інших моментів

"Похорон кошового" (1900), Олександр Мурашко

(колекція NAMU)

"Шкільне подвір'я", 1976
Василь Курилик/William Kurelek (1927-1977)

ця робота Курилика була продана з аукціону Heffel (Канада) у травні 2023 за $36,000 (естімейт був $19,000-26,000).

ностальгічне "Шкільне подвір'я" Курилика — не просто дитяча картинка, а радше комплексне зображення того, чим розважали себе діти під час перерв у маленьких сільських школах Канади у 1930-40-х рр.. Все це митець відтворював зі своїх спогадів. Василь Курилик ріс на фермах у Вітфорді (Альберта) і Стоунволі (Манітоба). Майбутній художник був чутливою дитиною, і його спогади про дитинство були дуже детальними та драматичними. Він написав цілу серію робіт про ігри свого дитинства, деякі з цих робіт увійшли до книг "A Prairie Boy’s Winter" та "A Prairie Boy’s Summer"

мистецтвознавиця Патриція Морлі писала, що "Куриликівські сюжетні сцени перегукуються з художніми традиціями середньовічних фламандських майстрів... Він дуже уважний до деталей. Пише картину, наче розповідає історію"

"Шкільне подвір'я" — деталізована робота, яка передає піднесений настрій дітей, які вирвалися за межі своєї однокімнатної школи у сонячний теплий день. Курилик зображує як невинні веселощі, так і пустотливі капості, наприклад, хлопчика ліворуч, який зв’язав двох дітей, як коней, і підганяє їх імпровізованим батіжком. На подвір'ї — діти з різних іммігрантських спільнот (батько і дід Курилика були переселенцями з України) та діти з місцевих родин. Художнику гарно вдається вловити їхню динаміку та енергію і зафіксувати все це на папері

тепер робота перебуває у приватній збірці

картину Жоржа де Ла Тура "У лихваря" з колекції Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького покажуть на виставці у Франції

велику ретроспективу французького художника де Ла Тура "З тіні до світла" готує паризький Музей Жакмар Андре. Вернісаж анонсовано на 10 вересня

Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета

#адміноффтоп

а ви помітили наскільки екологічна атмосфера у нас тут на каналі, жодних "дуже цінних думок і висловлювань" про вексилологію, вищу освіту та заклади, де її здобувають

адмін дбає про ментальний спокій нашої лампової спільноти у цей й так неспокійний час 😉

4 вересня 1985 року в карцері ГУЛАГівського табору у Пермському краї помер Василь Стус

фото — Тетяна Буняк