25 лютого 1871 року народилася Леся Українка

напевно, одним з найвідоміших зображень мисткині є її портрет написаний Іваном Трушем 1900 року

насправді, портретів цих було два, й хоча, на перший погляд, вони майже ідентичні, Лариса Петрівна категорично не сприйняла один з них

працювати одночасно над двома (чи навіть більше) схожими полотнами — доволі характерний для імпресіоністів метод. У портретному жанрі виконання двох, на перший погляд, ідентичних зображень пояснюється кількома завданнями, які ставив собі митець: у первинному зображенні художник намагався насамперед відтворити найхарактерніші риси моделі, які потім можна було б доопрацьовувати та вдосконалювати в іншій роботі

Труш був переконаний, що таким чином портрети краще передавали не лише зовнішність, а й характер портретованого

портрет, написаний з натури, Іван Труш віддав до Наукового товариства імені Шевченка, а авторську копію залишив у себе й представив на персональній виставці у Львові влітку 1901 року. Коли Леся Українка побачила обидва своїх портрети, то почала наполягати на тому, щоб саме авторську копію передали до збірки НТШ, а той варіант портрета, який вже був у них, — знищили

про долю портрета поетеси, який початково належав НТШ й так не сподобався мисткині, нічого не було відомо аж до 1954 року. Тоді він надійшов до Львівського музею українського мистецтва, потім потрапив до Київського державного музею українського мистецтва, тепер — Національний художній музей України, у колекції якого перебуває й нині

портрет-фаворит Лесі Українки (Трушева копія) зараз є частиною збірки Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького. До 24 лютого 2022 року картина була у постійній експозиції Музею Івана Труша (відділ НМЛ)

"зустрілися" ці дві роботи весною 2021 року у Києві. Разом їх експонували на виставці "Леся Українка: 150 імен" в Українському домі. На фото зліва — портрет зі збірки НМЛ, справа — з колекції НХМУ

Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета

25 лютого 1964 року у Нью-Йорку дорогою до своєї майстерні помер Олександр Архипенко — один з найвідоміших митців XX ст., засновник кубізму в скульптурі, геній якого був визнаним за життя. Його земний шлях скінчився, коли митцеві було 77 років

що ми писали про Олександра Порфировича впродовж року на каналі:

📎 Архипенко у французькій пресі початку ХХ ст.

📎 Архипенктура - справжній рух у живописі

📎 розіграш скульптури Архипенка "Минуле" в американській благодійній лотереї для помочі голодуючій Україні 1933 р.

📎 у постійній експозиції штутгартського музею Staatsgalerie з’явилася ще одна скульптура Олександра Архипенка

🎧 індивідуальна виставка Архипенка на Венеційській бієнале 1920 (подкаст "Нотатки з мистецтва" на RADIO SKOVORODA)

mood 😞

the black cross on a red oval (office) 😏

(orig. "The black cross on a red oval", 1921. Kazymyr Malevych)

🌿 весняна знимка з міста Лохвиця Полтавської області, поч. ХХ ст.
© приватна колекція

сьогодні, 8 березня, побажання і вітання загорну у цитату Ольги Кобилянської:

"Мати таку свободу, щоби бути собі ціллю!"

справжня свобода — це мати вибір й можливість реалізовувати себе в цьому виборі! Цього усім й зичу!