⚡ Татлін та Малевич: Український Музей у Нью-Йорку поділився виставковими планами на 2025 рік

у нью-йоркському Українському Музеї добігає кінця виставка "Олександра Екстер: сцена — це світ", оглянути її можна до 19 січня. А вже за кілька тижнів після її фінісажу музей презентуватиме новий проєкт присвячений Володимиру Татліну, про це у коментарі [естéт] газеті розповів Пітер Дорошенко, директор Українського Музею в Нью-Йорку

Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ instagram ▪️ подкаст ▪️ англомовний подкаст Ukrainian Art Dispatch ▪️ [естéт] газета

рада представити Вам новий англомовний подкаст присвячений подіям у сфері українського мистецтва

UKRAINIAN ART DISPATCH

🎧 Youtube​
🎧 Spotify​
🎧 Apple podcasts​
🎧 Deezer​

📌 у прем'єрному випуску розповідаємо про Олександру Екстер та говоримо з Пітером Дорошенком, директором Українського Музею у Нью-Йорку та куратором першої великої соло-виставки мисткині Екстер у США

подкаст Ukrainian Art Dispatch творимо спільно з моїм колегою Ігорем, автором медіапроєкту Nomadische Boekenplank

❤️ слова подяки також летять колегам з Радіо Сковорода за фахову допомогу з монтажем епізоду, та Надії Ярощук, дизайнерці каверу для подкасту

ще зазначу, що особисто дуже радію майбутній виставці Татліна в NY і її контексту, вважаю, що це буде дуже "на часі", бо на середину 2025 виставку про Татліна також анонсував московський Зотов Центр

у Москві, судячи з деяких інтерв'ю й анонсів, дуже пристойні бюджети будуть і на експозицію, і на каталоги, і на паралельну програму, і навіть на нову монографію і реконструкцію летатліна... звісно, це все буде "зцементовувати" Татліна у пантеоні великих російських митців. Попри поступове закриття росії від зовнішнього світу, продукти таких проєктів все ж будуть проникати крізь нову "залізну завісу" й у поле уваги зацікавленої аудиторії. Тому добре підготований й присвячений саме українському періоду Татліна проєкт як ніколи вчасний. І той факт, що майданчиком для цього проєкту стане саме Нью-Йорк, мегаполіс, де перетинається багато потоків найрізноманітніших аудиторій, теж дуже добре

шановні друзі, колеги, читачі та потенційні читачі [естéт] газети!

цієї суботи, 25 січня, запрошую на презентацію #10 до Львівського муніципального мистецького центру

планую показати, що там всередині на шпальтах газети та чому саме це, розповісти як робився новий номер, трохи пожалітися на важке життя-буття indie друкованих медіа, і головне — подякувати читачам та усім, хто підтримував цей проєкт і допомагав йому жевріти навіть у найважчі часи ❤️

📍 Львівський муніципальний мистецький центр, вул. В. Стефаника, 11
🗓️ 25 січня, субота, 17:00
🖊️ реєстрація

до зустрічі!

щиро дякую колегам з Львівський муніципальний мистецький центр за запрошення та організацію 💌

«Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Україна».

ці слова прозвучали цього дня 1919 року під час проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки в єдину незалежну державу

«Возз‘єднання України», 1932
Олена Кульчицька

🐈‍⬛«Кіт на плоті», 1969
Леопольд Левицький
/колекція НМЛ/

усім тихої ночі 🤫

Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета

#адміноффтоп

це — я на завтрашній презентації пояснюю, чому на обкладинці #10 [естéт] газети вишитий кіт, який проганяє російських окупантів 😅 + буде ще з десяток інших смішних і не дуже слайдів

📍 Львівський муніципальний мистецький центр, вул. В. Стефаника, 11
🗓️ 25 січня, субота, 17:00

Запрошую!

контекст в коментарях ⬇️

Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета

Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета

"В’язні моляться перед образом Божої Матері у концтаборі Штуттгоф", Генрик Штренґ/Марек Влодарський
(версія А),1944–45 рр.

27 січня у світі вшановують пам'ять жертв Голокосту

Генрик Штренґ / Марек Влодарський народився 1898 року у Львові

з дитинства навчався гри на скрипці, проте покинув музику і присвятив життя живопису. В 1930-х роках товаришував із Бруно Шульцом і Деборою Фоґель

з початком німецької окупації Львова Штренґ був змушений два роки переховуватися від нацистів у тісній комірчині, укритій за шафою у львівському помешканні польської мисткині Яніни Брош. Митець змінює ім’я на Марек Влодарський, знищує свої роботи з підписом «Штренґ» та емігрує до Варшави. У польській столиці йому не вдається врятуватися від нацистів - 1944 його заарештували та відправили до концтабору Штуттгоф неподалік Ґданська

у таборі Штренґ продовжував малювати. Таборові роботи – це здебільшого рисунки й ескізи, які відтворюють сцени повсякденного життя в’язнів. Мотив, що трапляється найчастіше, – молитва до Богородиці. Також збереглися маленькі за форматом «образки» (кишенькові ікони). Ув’язнені просили Штренґа малювати їх, аби перед ними молитися

після війни Генрик Штренґ повернувся до Варшави й оселився там. Трагічний життєвий досвід мав настільки сильний вплив на митця, що тематика таборових робіт знайшла продовження і в його повоєнній творчості

Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета

Регіоналіті

Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета