#адміноффтоп
український метамодернізм - це різдвяний вертеп, де дійовими особами, серед інших, є Семенко і Тичина
український метамодернізм - це різдвяний вертеп, де дійовими особами, серед інших, є Семенко і Тичина
😁39❤2
Forwarded from Український Арт Дайджест від [esthète] Газети
"Запоріжжя", 2022
Оксана Чілікіна
Оксана Чілікіна
😢106🤬5💔3
🐍 2025 рік за Східним календарем — рік Змії. Познайомлю Вас зі зміючкою авторства Володимира Бурлюка. Так, так саме Володимира — брата того самого Давида Бурлюка, який "український батько російського футуризму"
змія ілюструвала останню сторінку першого футуристичного альманаху "Садок суддів" ("Садок судей"), створеного "гілейцями" Бурлюками, Каменським, Хлєбеіковим, Гуро, Маяковським, Кручоних
1910 року брати Бурлюки разом з колегами-футуристами (а якщо бути точним у термінах, то не футуристами, а "футурянами") видали абсолютно новаторський фоліант "Садок судей". Чому саме "садок", а не "садик" (рос.), питання відкрите... Але, задаючись ним, потрібно пам'ятати козацьке походження Бурлюків і географічне розташування маєтку Чернянка, де вони росли і де потім "тусувалася" вся Гілея; Чернянка — це Херсонщина
"суддями" були самі ж автори та авторки, які зі свого затишного садочка увірвалися у відкриту конфронтацію з тогочасним світом класичної літератури
"Садок" наробив чимало шуму. Надрукували збірку на шпалерах. На звичайнісіньких шпалерах у смужку та в кружечки. Тексти були лише на одній сторінці розвороту, іншу лишали чистою, аби не затуляти візерунок. 9 ілюстрацій, зокрема й змію, технікою цинкографії зробив Володимир Бурлюк. Верстку робили самі митці. Книга вийшла дуже скромним тиражем 300 примірників, але й за ті гілейці не могли розрахуватися повністю, тому тираж затримали на складі. Митцям видали тільки 20 (оплачених) штук, з них кілька примірників дійшло до нині, решта тиражу зі складу кудись зникла. 1913 року було видано "Садок ІІ" вже трохи більшим накладом, обкладинка теж на шпалерах (в квіточку), а сторінки на кольоровому папері
маркетинг у творців "Садка" був дуже передовим, майже технології майбутнього, як і личить футуристам. Книжку спеціально робили кишенькового формату. Бурлюки ходили на богемні вечірки й там таємно розкладали "Садки" по кишенях пальто і шинелей VIP гостям
Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ instagram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета
змія ілюструвала останню сторінку першого футуристичного альманаху "Садок суддів" ("Садок судей"), створеного "гілейцями" Бурлюками, Каменським, Хлєбеіковим, Гуро, Маяковським, Кручоних
1910 року брати Бурлюки разом з колегами-футуристами (а якщо бути точним у термінах, то не футуристами, а "футурянами") видали абсолютно новаторський фоліант "Садок судей". Чому саме "садок", а не "садик" (рос.), питання відкрите... Але, задаючись ним, потрібно пам'ятати козацьке походження Бурлюків і географічне розташування маєтку Чернянка, де вони росли і де потім "тусувалася" вся Гілея; Чернянка — це Херсонщина
"суддями" були самі ж автори та авторки, які зі свого затишного садочка увірвалися у відкриту конфронтацію з тогочасним світом класичної літератури
"Садок" наробив чимало шуму. Надрукували збірку на шпалерах. На звичайнісіньких шпалерах у смужку та в кружечки. Тексти були лише на одній сторінці розвороту, іншу лишали чистою, аби не затуляти візерунок. 9 ілюстрацій, зокрема й змію, технікою цинкографії зробив Володимир Бурлюк. Верстку робили самі митці. Книга вийшла дуже скромним тиражем 300 примірників, але й за ті гілейці не могли розрахуватися повністю, тому тираж затримали на складі. Митцям видали тільки 20 (оплачених) штук, з них кілька примірників дійшло до нині, решта тиражу зі складу кудись зникла. 1913 року було видано "Садок ІІ" вже трохи більшим накладом, обкладинка теж на шпалерах (в квіточку), а сторінки на кольоровому папері
маркетинг у творців "Садка" був дуже передовим, майже технології майбутнього, як і личить футуристам. Книжку спеціально робили кишенькового формату. Бурлюки ходили на богемні вечірки й там таємно розкладали "Садки" по кишенях пальто і шинелей VIP гостям
Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ instagram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета
🔥22❤10👍4❤🔥1
Damien Hirst installation/ accidentally thrown away
фотографувала сьогодні цей імпроарт з попереднього допису і згадала історію про те, як 2001 року прибиральники лондонської Eyestorm Gallery, не розгледівши в артінсталяції Демієна Херста жодної мистецької компоненти, помили усі склянки, у яких були залишки кави та вина, і вичистили переповнені попільнички
словом, ніколи не знаєш, де натрапиш на справжнє мистецтво)))
фотографувала сьогодні цей імпроарт з попереднього допису і згадала історію про те, як 2001 року прибиральники лондонської Eyestorm Gallery, не розгледівши в артінсталяції Демієна Херста жодної мистецької компоненти, помили усі склянки, у яких були залишки кави та вина, і вичистили переповнені попільнички
словом, ніколи не знаєш, де натрапиш на справжнє мистецтво)))
😁44❤1
12 січня — день народження "повелительки українського наїву" Марії Оксентіївни Примаченко
минулі 3 роки, попри всю свою буремність, “привели” до України багато всесвітньо знаних митців: Бенксі малював тут графіті, Дамієн Герст на Венеційській бієнале 2022 року представив роботу-омаж українському державному прапору, JR розгорнув гігантську інсталяцію на центральній площі Львова й світлина цього дійства потрапила на обкладинку TIMES. Цей список можна продовжувати, втім для багатьох українців митцем, чи то пак мисткинею, воєнного часу стала саме Марія Оксентіївна Примаченко
влітку 2022 року виставка “Марія Примаченко. Дарую Україні!” у Національному музеї у Львові, яку музейники готували у суворих умовах війни, стала першим великим виставковим проєктом в Україні з початку повномасштабного вторгнення, який знаменував поступове відновлення експозиційної діяльності й інших українських музеїв. Далі — Венеція, Нью-Йорк, Лондон, Кіото, Варшава, Тренто, Люксембург... і це далеко не повний перелік локацій, де впродовж останніх трьох років відбулися проєкти присвячені життю і творчості Марії Примаченко
в #10 [естéт] газети читайте та дивіться ексклюзивний матеріал "МАРІЯ ПРИМАЧЕНКО. ХРОНІКИ ВОЄННОГО ЧАСУ" про виставки, закордонні проєкти, мурали та книги 2022-2024 років, присвячені “повелительці українського наїву”
Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ instagram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета
минулі 3 роки, попри всю свою буремність, “привели” до України багато всесвітньо знаних митців: Бенксі малював тут графіті, Дамієн Герст на Венеційській бієнале 2022 року представив роботу-омаж українському державному прапору, JR розгорнув гігантську інсталяцію на центральній площі Львова й світлина цього дійства потрапила на обкладинку TIMES. Цей список можна продовжувати, втім для багатьох українців митцем, чи то пак мисткинею, воєнного часу стала саме Марія Оксентіївна Примаченко
влітку 2022 року виставка “Марія Примаченко. Дарую Україні!” у Національному музеї у Львові, яку музейники готували у суворих умовах війни, стала першим великим виставковим проєктом в Україні з початку повномасштабного вторгнення, який знаменував поступове відновлення експозиційної діяльності й інших українських музеїв. Далі — Венеція, Нью-Йорк, Лондон, Кіото, Варшава, Тренто, Люксембург... і це далеко не повний перелік локацій, де впродовж останніх трьох років відбулися проєкти присвячені життю і творчості Марії Примаченко
в #10 [естéт] газети читайте та дивіться ексклюзивний матеріал "МАРІЯ ПРИМАЧЕНКО. ХРОНІКИ ВОЄННОГО ЧАСУ" про виставки, закордонні проєкти, мурали та книги 2022-2024 років, присвячені “повелительці українського наїву”
Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ instagram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета
❤16👍16❤🔥5🔥3
і, говорячи про сьогоднішніх уродинників, гріх не згадати маестро Василя Григоровича Кричевського (1873-1952), він також народився 12 січня
на фото:
▪️ біографічна книга "В. Г. Кричевський" Вадима Павловського видана у NY 1974 і книга "Орнаментні композиції. Василь Кричевський", видавництво Олександра Савчука 2023
▪️ Василь Кричевський, 1940-ві рр. (?)
▪️ портрет Василя Кричевського авторства Анатоля Петрицького, 1918
тут на каналі про Василя Григоровича є не один допис, але, давайте, я сьогодні нагадаю про інтерв'ю з видавцем Олександром Савчуком на сайті [естéт] газети, де ми говорили про книгу присвячену Василю Кричевському, що вийшла друком 2023 року
Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ instagram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета
на фото:
▪️ біографічна книга "В. Г. Кричевський" Вадима Павловського видана у NY 1974 і книга "Орнаментні композиції. Василь Кричевський", видавництво Олександра Савчука 2023
▪️ Василь Кричевський, 1940-ві рр. (?)
▪️ портрет Василя Кричевського авторства Анатоля Петрицького, 1918
тут на каналі про Василя Григоровича є не один допис, але, давайте, я сьогодні нагадаю про інтерв'ю з видавцем Олександром Савчуком на сайті [естéт] газети, де ми говорили про книгу присвячену Василю Кричевському, що вийшла друком 2023 року
Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ instagram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета
❤38👍2
⚡ Татлін та Малевич: Український Музей у Нью-Йорку поділився виставковими планами на 2025 рік
у нью-йоркському Українському Музеї добігає кінця виставка "Олександра Екстер: сцена — це світ", оглянути її можна до 19 січня. А вже за кілька тижнів після її фінісажу музей презентуватиме новий проєкт присвячений Володимиру Татліну, про це у коментарі [естéт] газеті розповів Пітер Дорошенко, директор Українського Музею в Нью-Йорку
Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ instagram ▪️ подкаст ▪️ англомовний подкаст Ukrainian Art Dispatch ▪️ [естéт] газета
у нью-йоркському Українському Музеї добігає кінця виставка "Олександра Екстер: сцена — це світ", оглянути її можна до 19 січня. А вже за кілька тижнів після її фінісажу музей презентуватиме новий проєкт присвячений Володимиру Татліну, про це у коментарі [естéт] газеті розповів Пітер Дорошенко, директор Українського Музею в Нью-Йорку
Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ instagram ▪️ подкаст ▪️ англомовний подкаст Ukrainian Art Dispatch ▪️ [естéт] газета
👍25❤20🔥5
рада представити Вам новий англомовний подкаст присвячений подіям у сфері українського мистецтва
UKRAINIAN ART DISPATCH
🎧 Youtube
🎧 Spotify
🎧 Apple podcasts
🎧 Deezer
📌 у прем'єрному випуску розповідаємо про Олександру Екстер та говоримо з Пітером Дорошенком, директором Українського Музею у Нью-Йорку та куратором першої великої соло-виставки мисткині Екстер у США
подкаст Ukrainian Art Dispatch творимо спільно з моїм колегою Ігорем, автором медіапроєкту Nomadische Boekenplank
❤️ слова подяки також летять колегам з Радіо Сковорода за фахову допомогу з монтажем епізоду, та Надії Ярощук, дизайнерці каверу для подкасту
UKRAINIAN ART DISPATCH
🎧 Youtube
🎧 Spotify
🎧 Apple podcasts
🎧 Deezer
📌 у прем'єрному випуску розповідаємо про Олександру Екстер та говоримо з Пітером Дорошенком, директором Українського Музею у Нью-Йорку та куратором першої великої соло-виставки мисткині Екстер у США
подкаст Ukrainian Art Dispatch творимо спільно з моїм колегою Ігорем, автором медіапроєкту Nomadische Boekenplank
❤️ слова подяки також летять колегам з Радіо Сковорода за фахову допомогу з монтажем епізоду, та Надії Ярощук, дизайнерці каверу для подкасту
❤41🔥2😢1
ще зазначу, що особисто дуже радію майбутній виставці Татліна в NY і її контексту, вважаю, що це буде дуже "на часі", бо на середину 2025 виставку про Татліна також анонсував московський Зотов Центр
у Москві, судячи з деяких інтерв'ю й анонсів, дуже пристойні бюджети будуть і на експозицію, і на каталоги, і на паралельну програму, і навіть на нову монографію і реконструкцію летатліна... звісно, це все буде "зцементовувати" Татліна у пантеоні великих російських митців. Попри поступове закриття росії від зовнішнього світу, продукти таких проєктів все ж будуть проникати крізь нову "залізну завісу" й у поле уваги зацікавленої аудиторії. Тому добре підготований й присвячений саме українському періоду Татліна проєкт як ніколи вчасний. І той факт, що майданчиком для цього проєкту стане саме Нью-Йорк, мегаполіс, де перетинається багато потоків найрізноманітніших аудиторій, теж дуже добре
у Москві, судячи з деяких інтерв'ю й анонсів, дуже пристойні бюджети будуть і на експозицію, і на каталоги, і на паралельну програму, і навіть на нову монографію і реконструкцію летатліна... звісно, це все буде "зцементовувати" Татліна у пантеоні великих російських митців. Попри поступове закриття росії від зовнішнього світу, продукти таких проєктів все ж будуть проникати крізь нову "залізну завісу" й у поле уваги зацікавленої аудиторії. Тому добре підготований й присвячений саме українському періоду Татліна проєкт як ніколи вчасний. І той факт, що майданчиком для цього проєкту стане саме Нью-Йорк, мегаполіс, де перетинається багато потоків найрізноманітніших аудиторій, теж дуже добре
❤45🔥1🤔1
шановні друзі, колеги, читачі та потенційні читачі [естéт] газети!
цієї суботи, 25 січня, запрошую на презентацію #10 до Львівського муніципального мистецького центру
планую показати, що там всередині на шпальтах газети та чому саме це, розповісти як робився новий номер, трохи пожалітися на важке життя-буття indie друкованих медіа, і головне — подякувати читачам та усім, хто підтримував цей проєкт і допомагав йому жевріти навіть у найважчі часи ❤️
📍 Львівський муніципальний мистецький центр, вул. В. Стефаника, 11
🗓️ 25 січня, субота, 17:00
🖊️ реєстрація
до зустрічі!
щиро дякую колегам з Львівський муніципальний мистецький центр за запрошення та організацію 💌
цієї суботи, 25 січня, запрошую на презентацію #10 до Львівського муніципального мистецького центру
планую показати, що там всередині на шпальтах газети та чому саме це, розповісти як робився новий номер, трохи пожалітися на важке життя-буття indie друкованих медіа, і головне — подякувати читачам та усім, хто підтримував цей проєкт і допомагав йому жевріти навіть у найважчі часи ❤️
📍 Львівський муніципальний мистецький центр, вул. В. Стефаника, 11
🗓️ 25 січня, субота, 17:00
🖊️ реєстрація
до зустрічі!
щиро дякую колегам з Львівський муніципальний мистецький центр за запрошення та організацію 💌
❤22🔥1