трохи Різдвяного ембієнту від колег з Радіо Сковорода — новітня колядочка на слова Григорія Савича 🌠

дорогі підписники, тихого, теплого і мирного Свят Вечора ❤️💫

💫 коли як не сьогодні згадати про цей матеріал для [естéт] газети:

ХРАНИТЕЛІ РІЗДВА. ПРО НАЙДАВНІШІ УКРАЇНСЬКІ РІЗДВЯНІ ІКОНИ РОЗПОВІДАЮТЬ НАУКОВЦІ НАЦІОНАЛЬНОГО МУЗЕЮ У ЛЬВОВІ

про вінницьку "миру-мирну" мозаїку

історію зникнення цієї мозаїки можна прочитати на теренах інтернету. Якщо дуже коротко, то Нова Пошта орендувала приміщення під відділення у Вінниці та в ході його ремонту збила мозаїку, що була в екстер'єрі будівлі. Мозаїка зображала, ймовірно, іноземних студентів і візуально інтерпретувала радянський агітпроп лозунг "Миру — мир" та "дружба народов"

далі, суто на мою думку, таймлайн розвивався приблизно так:
- кілька блогерів з великою кількістю підписників виклали дописи про руйнування мозаїки;
- блогери дорікають й корять Нову Пошту на весь твіттер і інстаграм за руйнування українського мистецького спадку радянського часу (по-простому, садять і катають НП на шакалячому експресі);
- Нова Пошта, будучи гіперчутливою до позиціювання компанії саме у соцмережах, намагається мінімалізувати репутаційні втрати і каже, що оплатить створення якоїсь нової мозаїки;
- їм в коментах пояснюють, що це рішення — мимо;
- шакалячий експрес їде далі;
- Нова Пошта заявляє, що готова відновити знищену мозаїку (тобто оплатить створення копії)

мені виглядає так, наче нажахані хвилею негативу у соцмережах піарники і комунікаційники Нової Пошти ладні були погодитися вже на будь-що, аби лише це все припинилося (не хочете якусь іншу мозаїку на місці тої, то ми вам зробимо таку саму, тільки дайте вже нам зійти з цього експреса на найближчій зупинці)

щодо художньої та культурної цінності конкретно цього Вінницького твору, звісно, треба слухати експертів сфери: мистецтвознавців, істориків мистецтва, архітекторів. Як на мене, панно мало такий собі легкий "совіцько-ідеологічних" флер, але чи треба було мозаїку руйнувати? Ні. Ну, але вже коли таке сталося (все, нема її) чи доцільно вкладати (немалі) гроші саме у фізичне відновлення конкретно цього мозаїчного панно? Питання відкрите до обговорення

наприклад, на місці цієї зруйнованої мозаїки, замість недешевого "новоділу", можна було б розмістити куди бюджетнішу інформаційну панель про неї (in memoriam, так сказати) де розповісти, до речі, й про ідеологічні прийоми такі як "дружба народов" і "миру мир", а решту коштів направити на фіксацію, каталогізацію і документально-дослідницькі проєкти про ще "живі" мозаїки міста/України. З наголосом на "дослідницькі", а не просто фото, постики та типові тексти про унікальний український мистецький спадок радянської доби. Користь таких проєктів буде куди більша, ніж користь від одиничної ситуативної копії

і перед тим, як в мене полетять капці (адептів юкрейніан модернізму і дітей соціалізму) 😅, скажу, що свого часу саме Естет Газета реалізувала документально-дослідницький проєкт про маріупольські мозаїки, більшість з яких вже знищені. І я, як ніхто, розумію скільки такі проєкти коштують, скільки ресурсів потребують і наскільки їхні результати важливі, аби ті самі мозаїки жили далі (деякі навіть після смерті)

ще додам до попереднього допису: усміхає, коли читаю коментарі, ймовірно, молодих людей, мовляв, а що там совєцько-пропагандистського у цій мозаїці, там же про «мир», «peace» 🕊️

я так собі думаю, от, може, й добре, що вони через свій вік поза контекстом всієї цієї «миру-мир»-ної історії, яку несли на броні Т-64

але от саме тому інформаційні таблички, які б пояснювали, що це таке і чому «мир» на мозаїках радянського періоду — це не про мир, а про щось інше, були б дуже доречними

до слова, весною 2022 року робота Ярослави Сурмач-Міллз Welcome to the Ukrainian Festival (1978) була на обкладинці спецвипуску New York Magazine

побудемо трохи таблоїдом 😅

Максим Галкін відвідав виставки про український модернізм і Олександру Екстер у Нью Йорку. Виклав це в себе в інстаграмі

(коментарі під тим його дописом, як то кажуть, окремий вид мистецтва, русня рубашку на собі рве, мовляв, що це таке там в тих Америках показують, Екстер же — "исконно русская художница")

З Новим роком, дорогі наші підписниці & підписники!

дякуємо, що впродовж цього не легкого 2024 були разом з нами, дивилися і читали про українське мистецтво, сміялися з наших мемів, раділи та сумували разом з адмінами, радили нам цікаві речі й дослухалися до наших рекомендацій

цінуємо Ваше чудове товариство

маємо надію, будемо разом й надалі ❤️

добра, тепла і Перемоги нам усім у 2025

щиро,
адмін Українського Арт Дайджесту

/новорічна листівка Леопольда Левицького зі збірки меморіального музею митця у Львові/

листівка “З Новим Роком!“

український воїн з прапором із зображенням тризуба на фоні підбитих радянських танків

вислана в межах Бельгії (судячи з поштового штампу і адреси одержувача), дата на штампі нерозбірлива, ймовірно, 1950 р.

(зі збірки Б. Малини)

by Олександр Грехов

ну, ми?))