...у листопаді 1933 року Головна Управа Союзу Українок Америки організувала «Комітет Помочі Голодуючій Україні». На зборах було також ухвалено створити Почесний комітет, який складався б з визначних діячів української громади. Запрошений був й Олександр Архипенко, який, щоправда, відмовився від членства у комітеті, заявивши, що він дарує скульптуру для розіграшу у благодійній лотереї, аби зібрати більше грошей для голодуючої України

21 лютого 1934 д-р Неоніла Пелехович, голова комітету, відправила Олександру Порфировичу телеграму у якій підтвердила, що Союз Українок отримав його бронзовий твір «Минуле» (Past), і повідомила, що лотерейні білети для розіграшу готові та скоро надійдуть у продаж

а вже 7 листопада 1934 року власником архипенкового «Минулого» став пан Микола Бик з Массачусетсу. Він купив 4 лотерейні білети, один з яких й став переможним

Олександр Архипенко виконав роботу "Минуле" 1926 року у бронзі, сріблі і міді

доля "лотерейної" бронзової скульптури невідома, срібна перебуває у фондах Metropolitan Museum of Art у Нью-Йорку, а мідну 2008 року продали з однієї приватної колекції в іншу на Sotheby's

/архівні документи відскановано спеціально для Естет Газети та Українського Арт Дайджесту/

2 світлини:
▪️1933 рік — жертви голоду на вулицях Харкова, автор фото — Александр Вінербергер;
▪️1934 рік — Альбер Марке, французький художник, з дружиною Марсель під час поїздки до СРСР, зокрема у серпні 1934 року подружжя відвідало Харків, де оглянуло пам'ятки та музеї міста (з публікації в газеті "Правда", серпень 1934)

такі поїздки по союзу (за заданим маршрутом, у супроводі підготованих гідів-перекладачів), зокрема й українськими теренами, були важливою частиною радянської культурної дипломатії. Настільки важливою, що 1933 року у Харкові по вулицях ще лежать трупи людей, що вмерли від "сталінського голодомору", а вже 1934 року сталінські функціонери катають містом європейських митців, показуючи їм "високий рівень обслуговування", "досягнення соціалістичного будівництва" і "нове прогресивне радянське мистецтво"

така "технологія гостинності" більшовиків давала непогані результати: багато іноземних гостей, зокрема митців, мистецтвознавців, журналістів, фотографів, вірили в правдивість і об'єктивність своїх вражень від всього того, що бачили під час маршруту

🦃 Біла індичка, 1975 (дереворит)
🦃 Індичка, 1962 (ліногравюра)
🦃 Королівська індичка, 1973 (дереворит)
🦃 Індичка, 1963 (дереворит)

усі репродукції з каталогу-резоне Якова Гніздовського, 1987 року видання

🇬🇪 Ніко Піросмані (1862-1918)

"Олень"
"Бенкет трьох князів на галявині"
"Бенкет у виноградній альтанці"
натюрморт