вже зовсім скоро можна буде придбати новий випуск Естет Газети і навіть трохи дешевше, ніж заплатили за комедіанта 😉
❤39😁12
Forwarded from Український Арт Дайджест від [esthète] Газети
"1933 рік", робота українського митця-емігранта Віктора Цимбала, — одна з перших художніх спроб осмислити трагедію Голодомору
1959 року у далекому Буенос-Айресі саме це полотно було у центрі уваги гостей другої персональної виставки Віктора Цимбала. Закордонна преса, звісно, писала про штучний голод в Україні, але багато хто у світі сприймав цю інформацію з позиції "не все так однозначно". Одні — вірили, інші називали це буржуазною пропагандою
з хронік відомо, що цей твір збирав коло себе натовпи глядачів, серед яких було чимало комуністів, які проти нього активно протестували та вимагали вилучити з виставки. Вони вважали картину наклепом на діяльність радянської влади. Одного разу під час дискусії з журналістами "сталінофіли" навіть спровокували бійку
тоді картина "1933 рік" стала своєрідним публічним вироком комуністичному режиму, хоча й не мала, об'єктивно, політичного підтексту, радше — моральний. Попри це вона "кричала" так голосно, що стала гостро актуальною, а з тим і політичною
"На картині — померла від голоду жінка з дитиною... але обоє вони — вже в образі нематеріальних духів. Ці духи ширяють десь у космічному просторі, можливо, на шляху до Великого Судді. Цимбал поєднав тут реальність з маревом, динамічний порив угору й велич спокою вічності", — написав свого часу про це полотно маестро Святослав Гординський
через своє понад 30-річне перебування в Аргентині, а потім у США, через Залізну Завісу та політику радянської влади, Віктор Цимбал зник з поля зору української мистецтвознавчої науки та арткритики. Картина "1933 рік" донедавна перебувала в колекції Української Вільної Академії Наук у Нью-Йорку, а 23 лютого (дуже символічно) 2020 року твір прибув зі США до України, аби стати частиною колекції Національного музею голодомору-геноциду
1959 року у далекому Буенос-Айресі саме це полотно було у центрі уваги гостей другої персональної виставки Віктора Цимбала. Закордонна преса, звісно, писала про штучний голод в Україні, але багато хто у світі сприймав цю інформацію з позиції "не все так однозначно". Одні — вірили, інші називали це буржуазною пропагандою
з хронік відомо, що цей твір збирав коло себе натовпи глядачів, серед яких було чимало комуністів, які проти нього активно протестували та вимагали вилучити з виставки. Вони вважали картину наклепом на діяльність радянської влади. Одного разу під час дискусії з журналістами "сталінофіли" навіть спровокували бійку
тоді картина "1933 рік" стала своєрідним публічним вироком комуністичному режиму, хоча й не мала, об'єктивно, політичного підтексту, радше — моральний. Попри це вона "кричала" так голосно, що стала гостро актуальною, а з тим і політичною
"На картині — померла від голоду жінка з дитиною... але обоє вони — вже в образі нематеріальних духів. Ці духи ширяють десь у космічному просторі, можливо, на шляху до Великого Судді. Цимбал поєднав тут реальність з маревом, динамічний порив угору й велич спокою вічності", — написав свого часу про це полотно маестро Святослав Гординський
через своє понад 30-річне перебування в Аргентині, а потім у США, через Залізну Завісу та політику радянської влади, Віктор Цимбал зник з поля зору української мистецтвознавчої науки та арткритики. Картина "1933 рік" донедавна перебувала в колекції Української Вільної Академії Наук у Нью-Йорку, а 23 лютого (дуже символічно) 2020 року твір прибув зі США до України, аби стати частиною колекції Національного музею голодомору-геноциду
💔42❤12
Forwarded from Український Арт Дайджест від [esthète] Газети
...у листопаді 1933 року Головна Управа Союзу Українок Америки організувала «Комітет Помочі Голодуючій Україні». На зборах було також ухвалено створити Почесний комітет, який складався б з визначних діячів української громади. Запрошений був й Олександр Архипенко, який, щоправда, відмовився від членства у комітеті, заявивши, що він дарує скульптуру для розіграшу у благодійній лотереї, аби зібрати більше грошей для голодуючої України
21 лютого 1934 д-р Неоніла Пелехович, голова комітету, відправила Олександру Порфировичу телеграму у якій підтвердила, що Союз Українок отримав його бронзовий твір «Минуле» (Past), і повідомила, що лотерейні білети для розіграшу готові та скоро надійдуть у продаж
а вже 7 листопада 1934 року власником архипенкового «Минулого» став пан Микола Бик з Массачусетсу. Він купив 4 лотерейні білети, один з яких й став переможним
Олександр Архипенко виконав роботу "Минуле" 1926 року у бронзі, сріблі і міді
доля "лотерейної" бронзової скульптури невідома, срібна перебуває у фондах Metropolitan Museum of Art у Нью-Йорку, а мідну 2008 року продали з однієї приватної колекції в іншу на Sotheby's
/архівні документи відскановано спеціально для Естет Газети та Українського Арт Дайджесту/
21 лютого 1934 д-р Неоніла Пелехович, голова комітету, відправила Олександру Порфировичу телеграму у якій підтвердила, що Союз Українок отримав його бронзовий твір «Минуле» (Past), і повідомила, що лотерейні білети для розіграшу готові та скоро надійдуть у продаж
а вже 7 листопада 1934 року власником архипенкового «Минулого» став пан Микола Бик з Массачусетсу. Він купив 4 лотерейні білети, один з яких й став переможним
Олександр Архипенко виконав роботу "Минуле" 1926 року у бронзі, сріблі і міді
доля "лотерейної" бронзової скульптури невідома, срібна перебуває у фондах Metropolitan Museum of Art у Нью-Йорку, а мідну 2008 року продали з однієї приватної колекції в іншу на Sotheby's
/архівні документи відскановано спеціально для Естет Газети та Українського Арт Дайджесту/
💔32
2 світлини:
▪️1933 рік — жертви голоду на вулицях Харкова, автор фото — Александр Вінербергер;
▪️1934 рік — Альбер Марке, французький художник, з дружиною Марсель під час поїздки до СРСР, зокрема у серпні 1934 року подружжя відвідало Харків, де оглянуло пам'ятки та музеї міста (з публікації в газеті "Правда", серпень 1934)
такі поїздки по союзу (за заданим маршрутом, у супроводі підготованих гідів-перекладачів), зокрема й українськими теренами, були важливою частиною радянської культурної дипломатії. Настільки важливою, що 1933 року у Харкові по вулицях ще лежать трупи людей, що вмерли від "сталінського голодомору", а вже 1934 року сталінські функціонери катають містом європейських митців, показуючи їм "високий рівень обслуговування", "досягнення соціалістичного будівництва" і "нове прогресивне радянське мистецтво"
така "технологія гостинності" більшовиків давала непогані результати: багато іноземних гостей, зокрема митців, мистецтвознавців, журналістів, фотографів, вірили в правдивість і об'єктивність своїх вражень від всього того, що бачили під час маршруту
▪️1933 рік — жертви голоду на вулицях Харкова, автор фото — Александр Вінербергер;
▪️1934 рік — Альбер Марке, французький художник, з дружиною Марсель під час поїздки до СРСР, зокрема у серпні 1934 року подружжя відвідало Харків, де оглянуло пам'ятки та музеї міста (з публікації в газеті "Правда", серпень 1934)
такі поїздки по союзу (за заданим маршрутом, у супроводі підготованих гідів-перекладачів), зокрема й українськими теренами, були важливою частиною радянської культурної дипломатії. Настільки важливою, що 1933 року у Харкові по вулицях ще лежать трупи людей, що вмерли від "сталінського голодомору", а вже 1934 року сталінські функціонери катають містом європейських митців, показуючи їм "високий рівень обслуговування", "досягнення соціалістичного будівництва" і "нове прогресивне радянське мистецтво"
така "технологія гостинності" більшовиків давала непогані результати: багато іноземних гостей, зокрема митців, мистецтвознавців, журналістів, фотографів, вірили в правдивість і об'єктивність своїх вражень від всього того, що бачили під час маршруту
🤬33💔22😢3
28 листопада 1970 року була вбита при нез'ясованих обставинах Алла Горська
матеріали про українську мисткиню та громадську діячку на шпальтах Естет Газети, аби пам'ятати її винятковий вклад в українське мистецтво:
🔸 Виставка-дослідження про Аллу Горську відкрилася у Києві через 53 роки після вбивства мисткині;
🔹 Життя та смерть маріупольських шедеврів Алли Горської;
🔸 "Дерево життя знайшли!". Оповідь Людмили Огнєвої про пошуки та порятунок мозаїки Алли Горської;
🔹 Зруйновано маріупольські шедеври Алли Горської;
🔸 Історія маріупольської "Квітучої України"
фото: зала присвячена вбивству Алли Горської, фрагмент експозиції виставки "Алла Горська. Боривітер", світлина — Національний центр "Український Дім"
матеріали про українську мисткиню та громадську діячку на шпальтах Естет Газети, аби пам'ятати її винятковий вклад в українське мистецтво:
🔸 Виставка-дослідження про Аллу Горську відкрилася у Києві через 53 роки після вбивства мисткині;
🔹 Життя та смерть маріупольських шедеврів Алли Горської;
🔸 "Дерево життя знайшли!". Оповідь Людмили Огнєвої про пошуки та порятунок мозаїки Алли Горської;
🔹 Зруйновано маріупольські шедеври Алли Горської;
🔸 Історія маріупольської "Квітучої України"
фото: зала присвячена вбивству Алли Горської, фрагмент експозиції виставки "Алла Горська. Боривітер", світлина — Національний центр "Український Дім"
💔39😢7❤2
🦃 Біла індичка, 1975 (дереворит)
🦃 Індичка, 1962 (ліногравюра)
🦃 Королівська індичка, 1973 (дереворит)
🦃 Індичка, 1963 (дереворит)
усі репродукції з каталогу-резоне Якова Гніздовського, 1987 року видання
🦃 Індичка, 1962 (ліногравюра)
🦃 Королівська індичка, 1973 (дереворит)
🦃 Індичка, 1963 (дереворит)
усі репродукції з каталогу-резоне Якова Гніздовського, 1987 року видання
❤45👍1
Андрія, по-новому, - сьогодні😉
дуже не збиткуйте))
дуже не збиткуйте))
❤20
🇬🇪 Ніко Піросмані (1862-1918)
"Олень"
"Бенкет трьох князів на галявині"
"Бенкет у виноградній альтанці"
натюрморт
"Олень"
"Бенкет трьох князів на галявині"
"Бенкет у виноградній альтанці"
натюрморт
❤83