🪦 ймовірно, найкрасивіший цвинтар України
на цьому сільському цвинтарі одразу помітно, що до меморіальної скульптури тут ставилися особливо серйозно. Деталі на пам'ятниках можна розглядати нескінченно довго, кожен з надгробків, без перебільшень, — твір мистецтва
📍 Демня — село, де жило і працювало чимало родів талановитих і самобутніх каменярів, зокрема звідси походить й знана династія скульпторів Дзиндрів
(додаю посилання на матеріал Естет Газети про одну з віх цієї династії — Михайла Дзиндру)
на цьому сільському цвинтарі одразу помітно, що до меморіальної скульптури тут ставилися особливо серйозно. Деталі на пам'ятниках можна розглядати нескінченно довго, кожен з надгробків, без перебільшень, — твір мистецтва
📍 Демня — село, де жило і працювало чимало родів талановитих і самобутніх каменярів, зокрема звідси походить й знана династія скульпторів Дзиндрів
(додаю посилання на матеріал Естет Газети про одну з віх цієї династії — Михайла Дзиндру)
❤93👍7
сьогодні якось не до публікацій зовсім(
Одеса, тримайтеся!
💔
Одеса, тримайтеся!
💔
💔78❤6😢3
фото 1- плямиста птаха, вишита на рушнику майстринею з села Пасічне, Потавської області. Кольорові крапинки на блакитному тлі - доволі екзотичний «окрас» для української вишивки, таке не часто побачиш
минулого тижня моя #приватнаколекція несподівано поповнилася просто якимось абсолютно фантастичним гаптованим панно з Кіровоградської області, серед героїв якого - блакитна пташка у таку ж кольорову крапинку (фото 2)
🦚 тепер маю двох блакитних птахів з кольоровими ознаками
минулого тижня моя #приватнаколекція несподівано поповнилася просто якимось абсолютно фантастичним гаптованим панно з Кіровоградської області, серед героїв якого - блакитна пташка у таку ж кольорову крапинку (фото 2)
🦚 тепер маю двох блакитних птахів з кольоровими ознаками
❤59👍5
Forwarded from Український Арт Дайджест від [esthète] Газети
Вулиця Грушевського (серія «Майдан. Київ 2014-го»), 2014
Олена Придувалова
(колекція NAMU)
Олена Придувалова
(колекція NAMU)
❤49💔17👍1
Forwarded from Український Арт Дайджест від [esthète] Газети
трохи сніжного Львова
роботи 1960,70,90-х рр. Юрія Скандакова (1932–2007)
роботи 1960,70,90-х рр. Юрія Скандакова (1932–2007)
❤64👍1
вже зовсім скоро можна буде придбати новий випуск Естет Газети і навіть трохи дешевше, ніж заплатили за комедіанта 😉
❤39😁12
Forwarded from Український Арт Дайджест від [esthète] Газети
"1933 рік", робота українського митця-емігранта Віктора Цимбала, — одна з перших художніх спроб осмислити трагедію Голодомору
1959 року у далекому Буенос-Айресі саме це полотно було у центрі уваги гостей другої персональної виставки Віктора Цимбала. Закордонна преса, звісно, писала про штучний голод в Україні, але багато хто у світі сприймав цю інформацію з позиції "не все так однозначно". Одні — вірили, інші називали це буржуазною пропагандою
з хронік відомо, що цей твір збирав коло себе натовпи глядачів, серед яких було чимало комуністів, які проти нього активно протестували та вимагали вилучити з виставки. Вони вважали картину наклепом на діяльність радянської влади. Одного разу під час дискусії з журналістами "сталінофіли" навіть спровокували бійку
тоді картина "1933 рік" стала своєрідним публічним вироком комуністичному режиму, хоча й не мала, об'єктивно, політичного підтексту, радше — моральний. Попри це вона "кричала" так голосно, що стала гостро актуальною, а з тим і політичною
"На картині — померла від голоду жінка з дитиною... але обоє вони — вже в образі нематеріальних духів. Ці духи ширяють десь у космічному просторі, можливо, на шляху до Великого Судді. Цимбал поєднав тут реальність з маревом, динамічний порив угору й велич спокою вічності", — написав свого часу про це полотно маестро Святослав Гординський
через своє понад 30-річне перебування в Аргентині, а потім у США, через Залізну Завісу та політику радянської влади, Віктор Цимбал зник з поля зору української мистецтвознавчої науки та арткритики. Картина "1933 рік" донедавна перебувала в колекції Української Вільної Академії Наук у Нью-Йорку, а 23 лютого (дуже символічно) 2020 року твір прибув зі США до України, аби стати частиною колекції Національного музею голодомору-геноциду
1959 року у далекому Буенос-Айресі саме це полотно було у центрі уваги гостей другої персональної виставки Віктора Цимбала. Закордонна преса, звісно, писала про штучний голод в Україні, але багато хто у світі сприймав цю інформацію з позиції "не все так однозначно". Одні — вірили, інші називали це буржуазною пропагандою
з хронік відомо, що цей твір збирав коло себе натовпи глядачів, серед яких було чимало комуністів, які проти нього активно протестували та вимагали вилучити з виставки. Вони вважали картину наклепом на діяльність радянської влади. Одного разу під час дискусії з журналістами "сталінофіли" навіть спровокували бійку
тоді картина "1933 рік" стала своєрідним публічним вироком комуністичному режиму, хоча й не мала, об'єктивно, політичного підтексту, радше — моральний. Попри це вона "кричала" так голосно, що стала гостро актуальною, а з тим і політичною
"На картині — померла від голоду жінка з дитиною... але обоє вони — вже в образі нематеріальних духів. Ці духи ширяють десь у космічному просторі, можливо, на шляху до Великого Судді. Цимбал поєднав тут реальність з маревом, динамічний порив угору й велич спокою вічності", — написав свого часу про це полотно маестро Святослав Гординський
через своє понад 30-річне перебування в Аргентині, а потім у США, через Залізну Завісу та політику радянської влади, Віктор Цимбал зник з поля зору української мистецтвознавчої науки та арткритики. Картина "1933 рік" донедавна перебувала в колекції Української Вільної Академії Наук у Нью-Йорку, а 23 лютого (дуже символічно) 2020 року твір прибув зі США до України, аби стати частиною колекції Національного музею голодомору-геноциду
💔42❤12