сьогодні побачила, що Михайло Ткач оголосив збір, між учасниками якого розіграють ту саму картину з офісу Укрбуду 😱
такий призовий фонд справді може стимулювати потенційних учасників?))
такий призовий фонд справді може стимулювати потенційних учасників?))
😁43🤯4
Forwarded from Степан Рябченко
"Щасливий котик" (2024-01-09)
29,7 х 21 см, папір, туш, перо
Приватна колекція
29,7 х 21 см, папір, туш, перо
Приватна колекція
❤40👍2
#адміноффтоп
напевне, непопулярна буде думка, але все ж: розбираючи пресрелізи, що падають на скриньку Естет Газети, про майбутні виставкові проєкти укрсучарту (в Україні та за кордоном), складається враження у мене особисто, що все це вже було показано/побачено й не раз впродовж останніх кількох років, це як просто якесь "перетасовування" одних і тих самих мисткинь/митців по різних виставках
я розумію бажання кураторів/артінституцій заручитися увагою аудиторії, будуючи проєкт роботами вже розпіарених митців, розумію також й те, що умовна логістика роботи над проєктом простіша, коли працюєш з вже перевіреними людьми та ще багато інших факторів, звісно
але одні і ті ж імена на афішах впродовж трьох років поспіль у мене викликають вже радше апатію і втому, ніж зацікавлення...
тим паче, коли паралельно бачу скільки інших молодих і цікавих мисткинь/митців торують собі шлях у цих непростих умовах, але поріг входу до "великих" й медійних кураторських проєктів часто виявляється для них зависоким
напевне, непопулярна буде думка, але все ж: розбираючи пресрелізи, що падають на скриньку Естет Газети, про майбутні виставкові проєкти укрсучарту (в Україні та за кордоном), складається враження у мене особисто, що все це вже було показано/побачено й не раз впродовж останніх кількох років, це як просто якесь "перетасовування" одних і тих самих мисткинь/митців по різних виставках
я розумію бажання кураторів/артінституцій заручитися увагою аудиторії, будуючи проєкт роботами вже розпіарених митців, розумію також й те, що умовна логістика роботи над проєктом простіша, коли працюєш з вже перевіреними людьми та ще багато інших факторів, звісно
але одні і ті ж імена на афішах впродовж трьох років поспіль у мене викликають вже радше апатію і втому, ніж зацікавлення...
тим паче, коли паралельно бачу скільки інших молодих і цікавих мисткинь/митців торують собі шлях у цих непростих умовах, але поріг входу до "великих" й медійних кураторських проєктів часто виявляється для них зависоким
😢23💔13❤12👍6
💌 09 жовтня — Всесвітній день пошти
любов до листів поштою у мене, напевне, від мами. Я досі маю колекцію листівок з найекзотичніших куточків СРСР, куди мама їздила у відрядження і звідки надсилала мені поштові привіти. Традиція листування в подорожах у нас збереглася досі
років 10 тому я дізналася, що, виявляється, координати двох моїх захоплень — листування і мистецтва, перетинаються, й місцем цього перетину є "мистецтво поштою"/мейл арт/mail art
для #8 Естет Газети я написала величеньку статтю про історію цього арт руху. Й був про мейл-арт у нас з Radio SKOVORODA цілий епізод подкасту "Нотатки з мистецтва"
кореспонденція в художньому контексті використовувалася ще на початку 20 ст.. Марсель Дюшан, наприклад, 1921 року замість надіслати на колективну виставку дадаїстів свій твір, відправив їм телеграму. Роберт Раушенберг замість портрета галеристки Айріс Клер також надіслав на виставку телеграму зі словами: "Якщо я сказав, що це — портрет Айріс, то так воно і є"
у 1970-х популярність mail art у США досягає піку. Про це мистецьке явище писав журнал "Rolling Stone", мейл артом займалися Йоко Оно, Йозеф Бойс, Нам Джун Пайк. У деяких виставках брали участь Пабло Пікассо та Сальвадор Далі. Авторські марки малював Енді Воргол
в українському мистецтві мейл артом займалося не багато митців, втім 2014 року у київському артпросторі CLOSER відбулася велика виставка "мистецтва поштою" (про неї можна знайти відео на youtube). Напевне, найвідомішим учасником вітчизняного мейл арт руху є львівський художник Любомир Тимків. Торік мені пощастило побачити його роботи "в живу" (бо доти тільки дивилася і читала про них в інтернеті, зокрема у авторському блозі митця). Серію "Мир — світові" Любомира Тимківа тоді експонували на дебютній виставці "Наші роки, наші слова, наші втрати, наші пошуки, наші ми" у Jam Factory Art Center у Львові
Любомир Тимків — ветеран АТО, мобілізований 2015 року. Мейл арт з серії "Мир — світові" створений за час військової служби митця з коробок з-під гільз, пачок цигарок, випадкових аркушів та інших "підручних" матеріалів
створення авторських марок і штемпелів також є частиною mail art. І тут дуже хочу згадати про проєкти, які творить дослідницький блог Underground Post. Наприклад, цьогоріч він випустив благодійний дроп мейл арту у кооперації з 12 українськими митцями. Весь прибуток від реалізації накладу передали на користь українських оборонців
а ще згадалися новорічні листівки Леопольда Левицького, які він власноруч створював для своїх близьких та друзів. Більшість листівок — автопортрети подружжя Леопольда та Гені (Євгенiї) Левицьких. Можливо, зображаючи себе за святковим столом у такій метафізичній формі, Леопольд Левицький разом з дружиною приєднувався до святкового кола друзів і так само залучав їх до свого. Більшість листівок Левицький робив у техніці ліногравюри
так, можливо, "золота доба" пошти вже позаду, але у шаленому "пост-поштовому" світі (post-post world) людей й досі вабить її тактильність, сентиментальність та емоції, які відчуваєш від кількох рядків тексту, написаного від руки...
фото:
✉️ марка з поштового аркуша "Федір Кричевський. 1879–1947", який випустила Укрпошта 2019 року;
✉️ серія "Мир — світові" (2014-2015) Любомира Тимківа в експозиції виставки “Наші роки, наші слова, наші втрати, наші пошуки, наші ми”;
✉️ сувенірний аркуш марок від Underground Post та українських митців;
✉️ вітальна листівка Леопольда Левицького з колекції Музею Леопольда Левицького (відділ Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького);
✉️ марка "Козак Мамай" випущена УкрПоштою 2024 року
любов до листів поштою у мене, напевне, від мами. Я досі маю колекцію листівок з найекзотичніших куточків СРСР, куди мама їздила у відрядження і звідки надсилала мені поштові привіти. Традиція листування в подорожах у нас збереглася досі
років 10 тому я дізналася, що, виявляється, координати двох моїх захоплень — листування і мистецтва, перетинаються, й місцем цього перетину є "мистецтво поштою"/мейл арт/mail art
для #8 Естет Газети я написала величеньку статтю про історію цього арт руху. Й був про мейл-арт у нас з Radio SKOVORODA цілий епізод подкасту "Нотатки з мистецтва"
кореспонденція в художньому контексті використовувалася ще на початку 20 ст.. Марсель Дюшан, наприклад, 1921 року замість надіслати на колективну виставку дадаїстів свій твір, відправив їм телеграму. Роберт Раушенберг замість портрета галеристки Айріс Клер також надіслав на виставку телеграму зі словами: "Якщо я сказав, що це — портрет Айріс, то так воно і є"
у 1970-х популярність mail art у США досягає піку. Про це мистецьке явище писав журнал "Rolling Stone", мейл артом займалися Йоко Оно, Йозеф Бойс, Нам Джун Пайк. У деяких виставках брали участь Пабло Пікассо та Сальвадор Далі. Авторські марки малював Енді Воргол
в українському мистецтві мейл артом займалося не багато митців, втім 2014 року у київському артпросторі CLOSER відбулася велика виставка "мистецтва поштою" (про неї можна знайти відео на youtube). Напевне, найвідомішим учасником вітчизняного мейл арт руху є львівський художник Любомир Тимків. Торік мені пощастило побачити його роботи "в живу" (бо доти тільки дивилася і читала про них в інтернеті, зокрема у авторському блозі митця). Серію "Мир — світові" Любомира Тимківа тоді експонували на дебютній виставці "Наші роки, наші слова, наші втрати, наші пошуки, наші ми" у Jam Factory Art Center у Львові
Любомир Тимків — ветеран АТО, мобілізований 2015 року. Мейл арт з серії "Мир — світові" створений за час військової служби митця з коробок з-під гільз, пачок цигарок, випадкових аркушів та інших "підручних" матеріалів
створення авторських марок і штемпелів також є частиною mail art. І тут дуже хочу згадати про проєкти, які творить дослідницький блог Underground Post. Наприклад, цьогоріч він випустив благодійний дроп мейл арту у кооперації з 12 українськими митцями. Весь прибуток від реалізації накладу передали на користь українських оборонців
а ще згадалися новорічні листівки Леопольда Левицького, які він власноруч створював для своїх близьких та друзів. Більшість листівок — автопортрети подружжя Леопольда та Гені (Євгенiї) Левицьких. Можливо, зображаючи себе за святковим столом у такій метафізичній формі, Леопольд Левицький разом з дружиною приєднувався до святкового кола друзів і так само залучав їх до свого. Більшість листівок Левицький робив у техніці ліногравюри
так, можливо, "золота доба" пошти вже позаду, але у шаленому "пост-поштовому" світі (post-post world) людей й досі вабить її тактильність, сентиментальність та емоції, які відчуваєш від кількох рядків тексту, написаного від руки...
фото:
✉️ марка з поштового аркуша "Федір Кричевський. 1879–1947", який випустила Укрпошта 2019 року;
✉️ серія "Мир — світові" (2014-2015) Любомира Тимківа в експозиції виставки “Наші роки, наші слова, наші втрати, наші пошуки, наші ми”;
✉️ сувенірний аркуш марок від Underground Post та українських митців;
✉️ вітальна листівка Леопольда Левицького з колекції Музею Леопольда Левицького (відділ Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького);
✉️ марка "Козак Мамай" випущена УкрПоштою 2024 року
❤26👍3🔥1
в китайському національному Grand Canal Museum Yangzhou на виставці експонували багато Малевича, але є одне "але", як то кажуть 😏
до слова, "Defining Avant-Garde" - це перша у Китаї виставка такого масштабу присвячена авангарду. Зараз, після Янчжоу, вона переїхала в Ханчжоу, а потім буде експонуватися в Ченду
переглядаючи світлини з експозиції, зрозумілим стає, що на проєкт, який присвятили 75-літтю дружби Китаю та РФ, грошей не шкодували. Крім малярства, скульптури та архітектурних макетів в межах проєкту відбуваються покази спеціально створеного фільму про оперу "Перемога над сонцем" і ще серії мінідокументалок
і все це, звісно, під парасолькою "великий і могутній російський авангард"
до слова, "Defining Avant-Garde" - це перша у Китаї виставка такого масштабу присвячена авангарду. Зараз, після Янчжоу, вона переїхала в Ханчжоу, а потім буде експонуватися в Ченду
переглядаючи світлини з експозиції, зрозумілим стає, що на проєкт, який присвятили 75-літтю дружби Китаю та РФ, грошей не шкодували. Крім малярства, скульптури та архітектурних макетів в межах проєкту відбуваються покази спеціально створеного фільму про оперу "Перемога над сонцем" і ще серії мінідокументалок
і все це, звісно, під парасолькою "великий і могутній російський авангард"
🤡42💩15🤯14🤬3