Forwarded from Український Арт Дайджест від [esthète] Газети
і принагідно нагадаю про ексклюзивний матеріал про життя і творчість Михайла Дзиндри, який колись вийшов друком у #7/2020 Естет Газети, а зараз його можна прочитати й на нашому сайті:
ЧОРНИЙ ЛЕБІДЬ: МУЗЕЙ МОДЕРНОЇ СКУЛЬПТУРИ МИХАЙЛА ДЗИНДРИ
ЧОРНИЙ ЛЕБІДЬ: МУЗЕЙ МОДЕРНОЇ СКУЛЬПТУРИ МИХАЙЛА ДЗИНДРИ
❤45👍4
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
гы-гы 🙄
трохи зараз тіпнуло від цього дотепу з 2019 року з одного круглого столу у Києві 😏
трохи зараз тіпнуло від цього дотепу з 2019 року з одного круглого столу у Києві 😏
💩47🤡14🤬6❤3
1 серпня 1929 року у Харкові народилася українська скульпторка-керамістка Ольга Рапай
мати Ольги – Зінаїда Йоффе, відома філологиня, дослідниця українських діалектів. Батько – поет, драматург та романіст Перец Маркіш. Вітчим скульпторки – відомий мовознавець Борис Ткаченко. В 1937 році його звинуватили в українському буржуазному націоналізмі та стратили, а матір засудили до 10 років заслання. Розуміючи невідворотність власного арешту, Зінаїда встигла передати доньку батькові.
в 1949 році Переца Маркіша також арештують та за три роки розстріляють. На той час Ольга вже повернулася до Києва та навчалася на скульптурному факультеті Художнього інституту. Її заарештували восени 1952 року. Студентку п’ятого курсу забрали прямо із занять з ліплення практично без речей. Вирок – 10 років заслання в Казахстані (звільнена у 1954 р.)
потому Ользі Рапай вдалося поновити навчання, захистити диплом. Вона працювала на Київському експериментальному кераміко-художньому заводі, де 11 років створювала фарфорову пластику, портретні бюсти, дитячі набори, сувеніри. Моделі мисткині випускали на Городницькому, Коростенському фарфорових заводах, на Полонському заводі художньої кераміки
Ольга Рапай є авторкою більш ніж 5 000 рельєфів, панно та скульптур. Мешканцям Києва вона відома монументально-декоративними роботами на Будинку торгівлі, в інтер’єрах Республіканської бібліотеки для дітей, Інституті фізіології ім. О.О. Богомольця, Інституті ботаніки ім. М.Г. Холодного та Будинку художніх колективів на бульварі Шевченка
🔗 матеріал про велику виставку робіт Ольги Рапай "Сила крихкості", що відбулася у Києві торік
мати Ольги – Зінаїда Йоффе, відома філологиня, дослідниця українських діалектів. Батько – поет, драматург та романіст Перец Маркіш. Вітчим скульпторки – відомий мовознавець Борис Ткаченко. В 1937 році його звинуватили в українському буржуазному націоналізмі та стратили, а матір засудили до 10 років заслання. Розуміючи невідворотність власного арешту, Зінаїда встигла передати доньку батькові.
в 1949 році Переца Маркіша також арештують та за три роки розстріляють. На той час Ольга вже повернулася до Києва та навчалася на скульптурному факультеті Художнього інституту. Її заарештували восени 1952 року. Студентку п’ятого курсу забрали прямо із занять з ліплення практично без речей. Вирок – 10 років заслання в Казахстані (звільнена у 1954 р.)
потому Ользі Рапай вдалося поновити навчання, захистити диплом. Вона працювала на Київському експериментальному кераміко-художньому заводі, де 11 років створювала фарфорову пластику, портретні бюсти, дитячі набори, сувеніри. Моделі мисткині випускали на Городницькому, Коростенському фарфорових заводах, на Полонському заводі художньої кераміки
Ольга Рапай є авторкою більш ніж 5 000 рельєфів, панно та скульптур. Мешканцям Києва вона відома монументально-декоративними роботами на Будинку торгівлі, в інтер’єрах Республіканської бібліотеки для дітей, Інституті фізіології ім. О.О. Богомольця, Інституті ботаніки ім. М.Г. Холодного та Будинку художніх колективів на бульварі Шевченка
🔗 матеріал про велику виставку робіт Ольги Рапай "Сила крихкості", що відбулася у Києві торік
❤70❤🔥18💔7👍4😢1
непопулярна думка:
якщо в Одесі вулиці Володимира Татліна немає, то її потрібно зробити
якщо в Одесі вулиці Володимира Татліна немає, то її потрібно зробити
👍32🤔4❤1
і, гадаю, очільнику міста і хто там ще проти перейменувань/нових найменувань суто по цьому варіанту (Татліна) «парировать» буде складно 😏
шах і мат 😅
шах і мат 😅
👍18❤2
наш канал ніколи не стояв осторонь інтернет-трендів і хайпових тем 😉
#артмем
Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета
#артмем
Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета
❤🔥51😁29❤2
за основу мему ⬆️ взято роботу Іллі Ріпина «Дуель», 1899
🔥14👍3❤1
а то он в Амстердамі, а раніше в Парижі, ретроспектива Кандинського відбувається, в якій ні слова про "жемчужину у моря"
❤15
Forwarded from Український Арт Дайджест від [esthète] Газети
натюрморт з кавуном, ~1937 р.
Д. Перепелиця
Д. Перепелиця
❤78❤🔥6
Forwarded from Український Арт Дайджест від [esthète] Газети
Натюрморт з кавуном. Кінець 40-х - початок 50-х рр. ХХ ст.
Олексій Шовкуненко
(колекція Херсонського художнього музею)
Олексій Шовкуненко
(колекція Херсонського художнього музею)
❤51🔥9👍4👎1
вчора колеги з УП Життя опублікували матеріал про остаточне знищення окупантами у Маріуполі мозаїки "Металурги". Це панно називали візитівкою міста, адже воно прикрашало залу очікування залізничного вокзалу
"Металурги" - черговий монументальний твір, що "загинув" від дій окупантів, і який вже не вдасться побачити та дослідити навіть після деокупації
у матеріалі колег є й посилання на нашу, "Естет газетівську", статтю "НАТХНЕННІ ТА ЗНИЩЕНІ ВОГНЕМ. ІСТОРІЯ МОЗАЇКИ "МЕТАЛУРГИ" ВІД СТВОРЕННЯ ДО ЗАГИБЕЛІ". Це — особлива стаття, адже у ній багато фактажу та візуальних матеріалів було опубліковано вперше
"Металурги" - черговий монументальний твір, що "загинув" від дій окупантів, і який вже не вдасться побачити та дослідити навіть після деокупації
у матеріалі колег є й посилання на нашу, "Естет газетівську", статтю "НАТХНЕННІ ТА ЗНИЩЕНІ ВОГНЕМ. ІСТОРІЯ МОЗАЇКИ "МЕТАЛУРГИ" ВІД СТВОРЕННЯ ДО ЗАГИБЕЛІ". Це — особлива стаття, адже у ній багато фактажу та візуальних матеріалів було опубліковано вперше
Українська правда. Життя
Окупанти знищили унікальне мозаїчне пано на вокзалі Маріуполя
Росіяни відкрили залізничний вокзал в окупованому Маріуполі і демонтували мозаїку "Металурги" із зали очікування на другому поверсі. Пано місцевих художників-монументалістів Валентина Константінова та Леля Кузьминкова повністю знищене, повідомляє Маріупольська…
💔49🤬4❤3👍1
Forwarded from Український Арт Дайджест від [esthète] Газети
ескіз роботи "Команда фехтувальників", 1971
Ігор Григор'єв
Ігор Григор'єв
❤89🔥18👍4
у Центрі інтелектуального мистецтва Меркурій — фінальний тиждень експонування проєкту "Моя територія". Виставку можна відвідати до 11 серпня
“Свої території” у просторах артцентру створило покоління ultra-contemporary (а якщо конкретизувати — то Gen Z) українських мисткинь та митців, тобто ті, хто зростав та формувався вже за часів незалежної України, — Вероніка Чередниченко, Максим Мазур, Богдана Пацюк, Ольга Кузюра, Андрій Роїк та Зірка Савка
це виставка про особисту свободу, її глобальне значення, українську землю, власні й колективні цінності, тілесність і духовність. Тлумачення, дійсно, можуть бути різними, але вони точно знайомі усім
до фінісажа ще можна встигнути на кілька подій паралельної програми проєкту:
🔹10 серпня (15:00) - artist talk та авторська екскурсія Вероніки Чередниченко;
🔹 10 серпня (18:00) - авторська вистава Наталії Половинки та театру "Слово та голос" - "Нова Земля"
“Свої території” у просторах артцентру створило покоління ultra-contemporary (а якщо конкретизувати — то Gen Z) українських мисткинь та митців, тобто ті, хто зростав та формувався вже за часів незалежної України, — Вероніка Чередниченко, Максим Мазур, Богдана Пацюк, Ольга Кузюра, Андрій Роїк та Зірка Савка
це виставка про особисту свободу, її глобальне значення, українську землю, власні й колективні цінності, тілесність і духовність. Тлумачення, дійсно, можуть бути різними, але вони точно знайомі усім
до фінісажа ще можна встигнути на кілька подій паралельної програми проєкту:
🔹10 серпня (15:00) - artist talk та авторська екскурсія Вероніки Чередниченко;
🔹 10 серпня (18:00) - авторська вистава Наталії Половинки та театру "Слово та голос" - "Нова Земля"
❤17🤡3👍2