допис до Дня Матері присвячуємо усім мамам, які чекають своїх дітей з полів битви і з полону

сьогодні, на жаль, цей день для багатьох Матерів тривожний… але віримо, що невдовзі буде й такий, щоб без тіні смутку

«Тривога», 1969
Зоя Лерман-Луцкевич

...за життя митці Ада Рибачук і Володимир Мельніченко мріяли, щоб їхня майстерня була перетворена на артпростір, який складатиметься з постійної експозиції авторських творів та виставок сучасних художників України

минулого тижня, після ґрунтовного оновлення, у Києві відкрився музей-майстерня Ади Рибачук і Володимира Мельніченка. Зберегти унікальний будинок та облаштувати нову експозицію вдалося завдяки пожертвам приватних меценатів

знаєте, в адміна не найкращий зір, тому коли глянула на цю афішу, то спочатку подумала, що то - якийсь новий проєкт пана Гудімова

навіть не знаю, це — некролог чи щось про меншовартість 🤷🏻‍♀️

ці заїжджені прийоми типу «Львів — це маленький Париж» чи «Новаківський — це український ван Гог» - такий вже моветон, але впізнаваному міжнародному виданню The New Yorker, вочевидь, — ОК/норм.

ну, це ще пів біди, але от мені цікаво, я, звісно, в Нью-Йорках останнім часом не бувала, там дійсно всіх величають «our Chekhov»? Аж така криза в національній літературі?

контекст: Еліс Манро, канадська письменниця і лавреатка Нобелівської премії у літературі, померла 13 травня. The New Yorker опублікував допис її пам'яті

"Назустріч вечору", 1915
Іван Дряпаченко (1881-1936)

/фондова збірка Донецького обласного художнього музею; місцезнаходження роботи наразі невідоме/

що пропонують шанувальникам мистецтва музеї та галереї у травні? Ми підготували нову добірку виставкових проєктів, які зараз можна відвідати у різних містах України

у Львові Jam Factory Art Center та Центр інтелектуального мистецтва Меркурій, дві порівняно нові мистецькі інституції, завершили прем'єрні виставки та відкрили свої вже другі по рахунку проєкти. В Одесі художниця Ольга Штейн перетворила будівлю Національного художнього музею зі звичної "експозиційної локації" на головного героя свого експозиційного наративу. У Києві травень сповнений найрізноманітнішими вернісажами. У столиці цього місяця можна подивитися Павла Макова, повернутися у часи перебудови на виставці про діяльність артоб'єднань "Живописний заповідник" та "Паризька комуна", трохи емоційно розслабитися на виставці-ретроспективі кераміста Валерія Протор'єва

🚩 про все це детально — у нашому травневому арт гіді

закриваючи тему попереднього допису: дякую за коментарі й хочу зазначити, що пост був не про зміст, а про форму

всім ясномислячим людям у 2024 році зрозуміло, що фонди мають бути оцифровані, а експозиції державних музеїв потребують оновлення

насправді, в обидвох матеріалах спікери висловлюються про абсолютно очевидні речі, там не сказано нічого нового чи "очевідкриваючого"

усміхнули саме заголовки (музеї-цвинтарі і фонди-сміття), у реаліях сьогодення й відштовхуючись від якихось своїх особистих досвідів, для мене — вони з флером знецінення

агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) повідомило про отримання експертного висновку, згідно з яким 112 картин з приватної колекції Віктора Медведчука визнано такими, які мають історичну та культурну цінність. Їх не продаватимуть. Тепер буде вирішуватися питання про передачу цих предметів до Національного музею України для належного збереження

що саме тепер відбуватиметься з артколекцією та її попередня історія — у матеріалі

виставковий проєкт "Обережно крихке!" про життя та смерть маріупольських вітражів відтепер і до 18 червня можна подивитися у Рівному