"Чому зараз, коли у Києві виставок багато, як грибів після дощу, варто йти на Шматка? Тому що його мистецтво щире, яскраве і з гумором. Навіть доглядальниця залів у Київській картинній галереї сказала, що за час війни нічого подібного у них не виставлялося", - Катерина Лебедєва
у Київській картинній галереї до 12 травня триватиме виставка художника Анатолія Шматка "Простір фантазій"
Катерина Лебедєва, мистецтвознавиця й журналістка, пише, що як і Марія Примаченко у ХХ столітті, Шматок надихається природою, снами, новинами із зовнішнього світу; образи у нього виходять влучними, різнобарвними
"З цими персонажами приємно було б поспілкуватися чи зустрічати їх іноді на вулиці", - Катерина Лебедєва
більше про митця та його персональну виставку читайте та дивіться у новому матеріалі
❤19👍5
📣 бієнальне:
#5 Естет Газети у далекому 2019 році був присвячений 58-й Венеційській бієнале. Для обкладинки тоді обрали світлину старої мотузкової фабрики Le Corderie di Arsenale, яку тепер всі називають просто Арсенале, й нині це — одна з двох перманентних локацій найбільшого у світі фестивалю мистецтва. Для номера газети я написала статтю на два розвороти про найцікавіші, на мою скромну редакторську думку, національні павільйони й про українську присутність на бієнале (про "Ceконд хенд" і "Маркет" Жанни Кадирової та "Мрію" Відкритої Групи, яка тоді так і не пролетіла над Садами Джардіні)
завдяки тому номеру зав'язалися теплі контакти з організаторами фестивалю та багатьма колегами. Відчутним був інтерес до українського мистецтва. Домовлялися зустрітися вже на "59-й" й за бокалами белліні обговорити можливі інтерв'ю, подкасти, матеріали... але на початку 2022, десь з підвалу чи "з-за двох стін", я писала колегам, що у нас — війна, і наші богемні плани доведеться відкласти до кращих часів
коли "59-та" була у розпалі, Естет Газета, друковане медіа про українське мистецтво, переходила у (такий підозрілий мені) онлайн. Першими на сайті з'явилися матеріали про зруйнований музей в Іванкові й українську присутність на тогорічній Венеційській бієнале. Колеги тоді дуже підтримали попри дистанційність, надсилали світлини, коментарі, матеріали про рекордний hammer-price на роботу Марії Примаченко на благодійному аукціоні бієнале й про увагу, прикуту до "Фонтану виснаження" Павла Макова
цьогоріч у моєму інбоксі — листи від колег, запрошення й нагадування про "богемні плани". Попри те, що кращі часи так і не настали (й боротися за них, ймовірно, доведеться ще дуже довго), сподіваюся, що тепер мені вдасться написати кілька матеріалів "з полів", так би мовити
перший (вступний) — вже на сайті
#5 Естет Газети у далекому 2019 році був присвячений 58-й Венеційській бієнале. Для обкладинки тоді обрали світлину старої мотузкової фабрики Le Corderie di Arsenale, яку тепер всі називають просто Арсенале, й нині це — одна з двох перманентних локацій найбільшого у світі фестивалю мистецтва. Для номера газети я написала статтю на два розвороти про найцікавіші, на мою скромну редакторську думку, національні павільйони й про українську присутність на бієнале (про "Ceконд хенд" і "Маркет" Жанни Кадирової та "Мрію" Відкритої Групи, яка тоді так і не пролетіла над Садами Джардіні)
завдяки тому номеру зав'язалися теплі контакти з організаторами фестивалю та багатьма колегами. Відчутним був інтерес до українського мистецтва. Домовлялися зустрітися вже на "59-й" й за бокалами белліні обговорити можливі інтерв'ю, подкасти, матеріали... але на початку 2022, десь з підвалу чи "з-за двох стін", я писала колегам, що у нас — війна, і наші богемні плани доведеться відкласти до кращих часів
коли "59-та" була у розпалі, Естет Газета, друковане медіа про українське мистецтво, переходила у (такий підозрілий мені) онлайн. Першими на сайті з'явилися матеріали про зруйнований музей в Іванкові й українську присутність на тогорічній Венеційській бієнале. Колеги тоді дуже підтримали попри дистанційність, надсилали світлини, коментарі, матеріали про рекордний hammer-price на роботу Марії Примаченко на благодійному аукціоні бієнале й про увагу, прикуту до "Фонтану виснаження" Павла Макова
цьогоріч у моєму інбоксі — листи від колег, запрошення й нагадування про "богемні плани". Попри те, що кращі часи так і не настали (й боротися за них, ймовірно, доведеться ще дуже довго), сподіваюся, що тепер мені вдасться написати кілька матеріалів "з полів", так би мовити
перший (вступний) — вже на сайті
❤18👍10
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
#промо
Lviv Gallery Weekend - це
🖼19 просторів
👥20+ подій
📅 3 дні
другий рік поспіль Українська Асоціація Галеристів організовує триденний Галерейний Вікенд
з 26 по 28 квітня, більш ніж двадцять артлокацій запропонують свою насичену програму 🙌
авторські та кураторські екскурсії, квести та майстер-класи, відкриття виставок і нової галереї, лекції й дискусії, мистецький аукціон
родзинка програми - “Ніч галерей”, 27 квітня, в суботу, коли артпростори будуть працювати до пізньої 22 години
слідкуйте за розкладом подій та приєднуйтесь!
Lviv Gallery Weekend - це
🖼19 просторів
👥20+ подій
📅 3 дні
другий рік поспіль Українська Асоціація Галеристів організовує триденний Галерейний Вікенд
з 26 по 28 квітня, більш ніж двадцять артлокацій запропонують свою насичену програму 🙌
авторські та кураторські екскурсії, квести та майстер-класи, відкриття виставок і нової галереї, лекції й дискусії, мистецький аукціон
родзинка програми - “Ніч галерей”, 27 квітня, в суботу, коли артпростори будуть працювати до пізньої 22 години
слідкуйте за розкладом подій та приєднуйтесь!
❤20
#промо
Lviv Gallery Weekend стартує вже сьогодні
📌 розклад подій, детальна інформація, реєстрація на івенти — тут
другий рік поспіль Українська Асоціація Галеристів організовує триденний Львівський Галерейний Вікенд
з 26 по 28 квітня, близько 20 артлокацій пропонують свою насичену програму
авторські та кураторські екскурсії, квести та майстер-класи, відкриття виставок і нової галереї, лекції та дискусії, мистецький аукціон, а також родзинка програми - “Ніч галерей”, 27 квітня, в суботу, коли артпростори будуть працювати до 22:00
Lviv Gallery Weekend стартує вже сьогодні
📌 розклад подій, детальна інформація, реєстрація на івенти — тут
другий рік поспіль Українська Асоціація Галеристів організовує триденний Львівський Галерейний Вікенд
з 26 по 28 квітня, близько 20 артлокацій пропонують свою насичену програму
авторські та кураторські екскурсії, квести та майстер-класи, відкриття виставок і нової галереї, лекції та дискусії, мистецький аукціон, а також родзинка програми - “Ніч галерей”, 27 квітня, в суботу, коли артпростори будуть працювати до 22:00
🔥13❤8
у неділю зайшла до Центру Шептицького, що у Львові, і абсолютно випадково потрапила на "виставку одного твору" Юрія Шаповала
за понад 2 роки передивилася чимало мистецьких рефлексій на жахіття війни... і ось цей просто неймовірно зачепив 💔
за понад 2 роки передивилася чимало мистецьких рефлексій на жахіття війни... і ось цей просто неймовірно зачепив 💔
👍7😢4
«Зболений я цілий», Юрій Шаповал
"...передумовою створення картини стала драматична подія, про яку мені розповіли очевидці. Вона вразила мене! Місце - село Олександрівка на Херсонщині, що було окуповане і потерпало від постійних обстрілів. Минулого літа руйнування в селі були особливо значними. Люди ховалися та покидали поселення. Свійські тварини, які не загинули від вибухів, вирушили до сусіднього села Станіслава у пошуках людей та порятунку. Недоєні корови, птиця, свині, які звикли жити біля людей, ішли санітарною колоною. Тікали від вогню і диму, залишаючи за собою червоні сліди крові на шляху. Поранені тварини трималися біля вцілілих. Хто зумів, забрався до корови на хребет. Йшли так, щоб дійшли усі... До людей. Жителі Станіслава рано-вранці побачили моторошну картину. У центрі села згуртувалося багато чужих покалічених тварин, які мовчки стояли, дивлячись зболеними очима. Від побаченого в очевидців покотилися сльози, яких наче вже і не лишилося за час війни"
"...передумовою створення картини стала драматична подія, про яку мені розповіли очевидці. Вона вразила мене! Місце - село Олександрівка на Херсонщині, що було окуповане і потерпало від постійних обстрілів. Минулого літа руйнування в селі були особливо значними. Люди ховалися та покидали поселення. Свійські тварини, які не загинули від вибухів, вирушили до сусіднього села Станіслава у пошуках людей та порятунку. Недоєні корови, птиця, свині, які звикли жити біля людей, ішли санітарною колоною. Тікали від вогню і диму, залишаючи за собою червоні сліди крові на шляху. Поранені тварини трималися біля вцілілих. Хто зумів, забрався до корови на хребет. Йшли так, щоб дійшли усі... До людей. Жителі Станіслава рано-вранці побачили моторошну картину. У центрі села згуртувалося багато чужих покалічених тварин, які мовчки стояли, дивлячись зболеними очима. Від побаченого в очевидців покотилися сльози, яких наче вже і не лишилося за час війни"
😢50❤28👍2
#адміноффтоп
знаю, що колеги по цеху читають мій канал, тому, шановні, давайте, якось вивчіть вже різницю між поняттями "знесення" та "демонтаж"
розумію, що багато медіа міряють успіх трафіком й переглядами, але клікбейтні заголовки — це одне, а підміна понять — це вже трохи інше
контекст: конструкцію "переяславської" композиції під кол. Аркою дружби народів вивчали фахівці та сьогодні демонтаж розпочався так, аби не постраждала цілісність об'єкта. Він (демонтаж), до слова, буде тривати кілька днів
скульптурна композиція поїде на зберігання до Державного музею авіації України ім. Антонова
знесення — це процес, після якого об'єкт, по суті, припиняє своє існування. Те, що сталося 1947 року з пам'ятником Андрею Шептицькому у Львові за директивою совєтів, — це знесення; те, що зробили більшовики 1919 року з пам'ятником княгині Ользі авторства Івана Кавалерідзе у Києві — це знесення; і те, що вони ж зробили 1923 року з "кавалерідзівськими" скульптурами апостолів Андрія, Кирила і Мефодія, от це — теж знесення*
ми зараз не можемо "махнути" у якийсь умовний музей авіації й там подивитися хоча б на фрагменти цих робіт
чому мене так напружує жонглювання цими двома поняттями у медіапросторі? Бо це дуже поживний ґрунт для шкідливих маніпуляцій. Наче нам зараз нема чим зайнятися, як давати приводи для закидів: "чим тоді "ми" відрізняємося від "них"" та "шо не знищили окупанти нищать свої""
*- задля справедливості зазначу, що цей перелік, ймовірно, можна продовжувати прикладами не лише репресивної політики радянської окупаційної влади
знаю, що колеги по цеху читають мій канал, тому, шановні, давайте, якось вивчіть вже різницю між поняттями "знесення" та "демонтаж"
розумію, що багато медіа міряють успіх трафіком й переглядами, але клікбейтні заголовки — це одне, а підміна понять — це вже трохи інше
контекст: конструкцію "переяславської" композиції під кол. Аркою дружби народів вивчали фахівці та сьогодні демонтаж розпочався так, аби не постраждала цілісність об'єкта. Він (демонтаж), до слова, буде тривати кілька днів
скульптурна композиція поїде на зберігання до Державного музею авіації України ім. Антонова
знесення — це процес, після якого об'єкт, по суті, припиняє своє існування. Те, що сталося 1947 року з пам'ятником Андрею Шептицькому у Львові за директивою совєтів, — це знесення; те, що зробили більшовики 1919 року з пам'ятником княгині Ользі авторства Івана Кавалерідзе у Києві — це знесення; і те, що вони ж зробили 1923 року з "кавалерідзівськими" скульптурами апостолів Андрія, Кирила і Мефодія, от це — теж знесення*
ми зараз не можемо "махнути" у якийсь умовний музей авіації й там подивитися хоча б на фрагменти цих робіт
чому мене так напружує жонглювання цими двома поняттями у медіапросторі? Бо це дуже поживний ґрунт для шкідливих маніпуляцій. Наче нам зараз нема чим зайнятися, як давати приводи для закидів: "чим тоді "ми" відрізняємося від "них"" та "шо не знищили окупанти нищать свої""
*- задля справедливості зазначу, що цей перелік, ймовірно, можна продовжувати прикладами не лише репресивної політики радянської окупаційної влади
❤26👍13🔥4
Forwarded from Український Арт Дайджест від [esthète] Газети
🎋Віктор Пальмов «Перше травня», 1929
👍21❤8🤔6🔥1
Forwarded from Український Арт Дайджест від [esthète] Газети
🔹з когорти великих авангардистів Пальмова (1888-1929) тримали під забороною найдовше. Аж до кінця 1980-х він не міг пробитися до людей, бо левову частку його доробку не випускали з-за ґрат, ховаючи у склепах Київського музею образотворчого мистецтва УРСР. Між тим ім‘я його було на слуху.
(М. Горбачов «Лицарі голодного ренесансу»)
🔹Давид Бурлюк не вгавав повторювати: пліч о пліч з іменами Бурлюка, Малевича, Татліна, Кандинського, Гончарової, Пуні, Шагала та інших не останнім мусить бути ім‘я Віктора Пальмова. Впродовж 1919-21 рр. разом з Бурлюком в Японії він малював прекрасні твори у футуристичному стилі, високо поціновані японськими мистецькими критиками. Останні 6 років свого життя Пальмов працював професором художнього інституту в Києві.
(Burliuk “Prof. Palmov”, Color & Rhyme magazine, #60)
🔹після смерті Пальмова майже всі його картини опинилися у Київській картинній галереї. Творів було багато. У 1930-40-х нищівних роках кількість робіт скоротилася до 16. Та й ті 1952 року спец комісією списано на знищення як «формалістичних мотлох». Але з цим, на щастя, забарилися, відтак вони дійшли до сьогодні.
зі спогадів Ірини Жданко
(М. Горбачов «Лицарі голодного ренесансу»)
🔹Давид Бурлюк не вгавав повторювати: пліч о пліч з іменами Бурлюка, Малевича, Татліна, Кандинського, Гончарової, Пуні, Шагала та інших не останнім мусить бути ім‘я Віктора Пальмова. Впродовж 1919-21 рр. разом з Бурлюком в Японії він малював прекрасні твори у футуристичному стилі, високо поціновані японськими мистецькими критиками. Останні 6 років свого життя Пальмов працював професором художнього інституту в Києві.
(Burliuk “Prof. Palmov”, Color & Rhyme magazine, #60)
🔹після смерті Пальмова майже всі його картини опинилися у Київській картинній галереї. Творів було багато. У 1930-40-х нищівних роках кількість робіт скоротилася до 16. Та й ті 1952 року спец комісією списано на знищення як «формалістичних мотлох». Але з цим, на щастя, забарилися, відтак вони дійшли до сьогодні.
зі спогадів Ірини Жданко
❤21😢4
🚨 шановні підписники,
увага #збір й можливість виграти цінну книгу про український авангард
збираємо для не чужих адміну людей, близьких друзів родини на покупку РЕБ та ремонт авто для виконання бойових завдань, 141 бригада, Оріхівський напрямок
хлопці кажуть, що РЕБ їм дуже допоміг би рятувати життя і здоров'я
‼️ між учасниками збору, які закинуть донат 200+ грн буде розігране видання "In the Eye of the Storm", видавництво Thames & Hudson (2022)
це — спеціальний каталог виставкового проєкту "В епіцентрі бурі: модернізм в Україні 1900 – 1930-х", про який ми не раз писали в "Естет Газеті". Наразі на сайті видавництва книга розпродана, тому для шанувальників мистецтва, зокрема українського авангарду, це буде цінним фоліантом
збір відбувається на "конверт" адміна, триватиме до кінця наступного тижня з подальшим звітом і оголошенням переможця розіграшу
💌 номер картки конверта
5168752100565657
прошу долучитися посильним донатом 💪
увага #збір й можливість виграти цінну книгу про український авангард
збираємо для не чужих адміну людей, близьких друзів родини на покупку РЕБ та ремонт авто для виконання бойових завдань, 141 бригада, Оріхівський напрямок
хлопці кажуть, що РЕБ їм дуже допоміг би рятувати життя і здоров'я
‼️ між учасниками збору, які закинуть донат 200+ грн буде розігране видання "In the Eye of the Storm", видавництво Thames & Hudson (2022)
це — спеціальний каталог виставкового проєкту "В епіцентрі бурі: модернізм в Україні 1900 – 1930-х", про який ми не раз писали в "Естет Газеті". Наразі на сайті видавництва книга розпродана, тому для шанувальників мистецтва, зокрема українського авангарду, це буде цінним фоліантом
збір відбувається на "конверт" адміна, триватиме до кінця наступного тижня з подальшим звітом і оголошенням переможця розіграшу
💌 номер картки конверта
5168752100565657
прошу долучитися посильним донатом 💪
❤32🔥5