писала вчора цей матеріал про "дружбу народів", трохи захопилася, тому вийшло досить багато контексту
то ж там не лише про "передачу павільйону" й те, чому саме Болівії зробили таку послугу, а ще й короткий екскурс в історію, де розповідаю, що павільйон цей побудований за гроші українського аграрного магната Ханенка (тому й була 2022 року адвокаційна кампанія про передачу споруди саме Україні, яка, на жаль, не увінчалася успіхом)
то ж там не лише про "передачу павільйону" й те, чому саме Болівії зробили таку послугу, а ще й короткий екскурс в історію, де розповідаю, що павільйон цей побудований за гроші українського аграрного магната Ханенка (тому й була 2022 року адвокаційна кампанія про передачу споруди саме Україні, яка, на жаль, не увінчалася успіхом)
[esthète] газета
Дружба народів: Росія надасть свій павільйон під час Венеційської бієнале Болівії
На початку лютого Венеційська бієнале оприлюднила перелік митців-учасників та список національних павільйонів, які будуть брати участь у цьогорічному фестивалі. Росії у цьому списку не виявилося. Натомість Болівія вперше представлятиме свій проєкт на престижній…
❤14🤯4
через тридцять років після створення, діючий “Фонтан виснаження” Павла Макова вперше експонують у Харкові
про історію проєкту та виставку у харківському ЄрмиловЦентрі — у новому матеріалі
про історію проєкту та виставку у харківському ЄрмиловЦентрі — у новому матеріалі
❤60🤔1
❗виставку “Скорботний Христос. Те, чого не видно” у львівському Музеї Івана Георгія Пінзеля продовжено до кінця квітня
музей працює у п'ятницю та суботу
11:00 – 17:00 (каса до 16:45)
вартість квитків: 50 грн
музей працює у п'ятницю та суботу
11:00 – 17:00 (каса до 16:45)
вартість квитків: 50 грн
❤32
вчора, 5 квітня, виповнилося 96 років з дня уродин вченої й письменниці Лариси Крушельницької
Лариса Іванівна — авторитетна археологиня, яка організувала й успішно провела понад 50 експедицій. Після відновлення Незалежности України очолилювала Національну наукову бібліотеку ім. В. Стефаника у Львові
також пані Крушельницька — авторка біографічного роману "Рубали ліс", у якому вона описала історію знищення української інтелігенції у XX столітті
Лариса Іванівна — авторитетна археологиня, яка організувала й успішно провела понад 50 експедицій. Після відновлення Незалежности України очолилювала Національну наукову бібліотеку ім. В. Стефаника у Львові
також пані Крушельницька — авторка біографічного роману "Рубали ліс", у якому вона описала історію знищення української інтелігенції у XX столітті
❤54
Forwarded from Український Арт Дайджест від [esthète] Газети
#адмінрекомендує
"Рубали ліс" Лариси Крушельницької — моя щира рекомендація до теми попереднього допису
у книзі долею двох родин (династії Крушельницьких) показано драму і трагедію української інтелігенції XX століття
це майстерно і до щему чуттєво (на мою скромну думку) написаний твір. Я читала "залпом", по-моєму, за 2 вечора
хоча у книжці йдеться про соціально-політичні події, що розгорталися на території України у минулому столітті, після прочитання вдасться краще зрозуміти все, що відбувається з нами зараз
"Рубали ліс" Лариси Крушельницької — моя щира рекомендація до теми попереднього допису
у книзі долею двох родин (династії Крушельницьких) показано драму і трагедію української інтелігенції XX століття
це майстерно і до щему чуттєво (на мою скромну думку) написаний твір. Я читала "залпом", по-моєму, за 2 вечора
хоча у книжці йдеться про соціально-політичні події, що розгорталися на території України у минулому столітті, після прочитання вдасться краще зрозуміти все, що відбувається з нами зараз
❤29👍3
Forwarded from Український Арт Дайджест від [esthète] Газети
трохи робочого настрою від українських митців:
🔹Микола Пимоненко у своїй майстерні в Києві. Поруч картина "Гопак". 1910 рік.;
🔹Олександр Мурашко у своїй київській майстерні на Малій Житомирській, 1911 р.;
🔹Роман Сельський і його колега Карло Звіринський у львівській майстерні Сельського;
🔹Яків Гніздовський у своїй таборовій майстерні поруч завершеної роботи "Переміщені особи", Німеччина 1948 (1949 ?)
🔹Микола Пимоненко у своїй майстерні в Києві. Поруч картина "Гопак". 1910 рік.;
🔹Олександр Мурашко у своїй київській майстерні на Малій Житомирській, 1911 р.;
🔹Роман Сельський і його колега Карло Звіринський у львівській майстерні Сельського;
🔹Яків Гніздовський у своїй таборовій майстерні поруч завершеної роботи "Переміщені особи", Німеччина 1948 (1949 ?)
❤32🔥5
Forwarded from Український Арт Дайджест від [esthète] Газети
вдалого початку робочого тижня усім 😉💪
❤25😢2
вчора завершився благодійний онлайн аукціон робіт Якова Гніздовського “Гніздовський для Азову”. Його організувала львівська артгалерея Shum в межах виставки “Світи Близькі і Далекі”
на торги виставили чотирнадцять робіт Гніздовського та три спеціальні лоти-меморабілії. За результатами аукціону всі лоти було продано
як можна побачити на онлайн майданчику аукціону, найдорожчим проданим лотом став лінорит "Зимовий сад". Його продали за 4300 доларів США. Найбільшу кількість ставок зібрали лоти "Ялиця II" та "Перша українська церква в Америці". За перший лот виручили 2400 доларів США, за другий - 1700 доларів США
за даними сайту, на якому відбувався аукціон, загалом торги принесли 33,000 доларів США
організатори зазначили, що гроші долучать до збору “Azov One” на стаціонарну РЕБ-систему для захисту особового складу від FPV та інших ворожих дронів
📌 детальніше про виставку можна прочитати у нашому матеріалі
на торги виставили чотирнадцять робіт Гніздовського та три спеціальні лоти-меморабілії. За результатами аукціону всі лоти було продано
як можна побачити на онлайн майданчику аукціону, найдорожчим проданим лотом став лінорит "Зимовий сад". Його продали за 4300 доларів США. Найбільшу кількість ставок зібрали лоти "Ялиця II" та "Перша українська церква в Америці". За перший лот виручили 2400 доларів США, за другий - 1700 доларів США
за даними сайту, на якому відбувався аукціон, загалом торги принесли 33,000 доларів США
організатори зазначили, що гроші долучать до збору “Azov One” на стаціонарну РЕБ-систему для захисту особового складу від FPV та інших ворожих дронів
📌 детальніше про виставку можна прочитати у нашому матеріалі
❤35
яким буде український павільйон на Венеційській бієнале?
у новому матеріалі розповідаємо про чотири окремі артпроєкти, створені шістьма українськими мисткинями та митцями, які сформували виставку нашого національного павільйону
у новому матеріалі розповідаємо про чотири окремі артпроєкти, створені шістьма українськими мисткинями та митцями, які сформували виставку нашого національного павільйону
👍21❤6😢2
Марія Оксентіївна вітає працівників космічно-ракетної галузі з професійним святом
🚀 “Дорогі космонавти, дарую вам червоні маки”, 1983;
🛰 “Космічна пам'ять”, 1977;
🛸 “Космічна хата, у тій хаті пів року жили космічні солдати”, 1978
12 квітня — Міжнародний день космонавтики aka Міжнародний день польоту людини в космос. Дату офіційно затвердили в ООН 2011 року
🚀 “Дорогі космонавти, дарую вам червоні маки”, 1983;
🛰 “Космічна пам'ять”, 1977;
🛸 “Космічна хата, у тій хаті пів року жили космічні солдати”, 1978
12 квітня — Міжнародний день космонавтики aka Міжнародний день польоту людини в космос. Дату офіційно затвердили в ООН 2011 року
❤43👍8
🏁 виставковий проєкт "Ретроспектива інтелектуального мистецтва України" у новому артцентрі Меркурій, що у Львові, добігає кінця. Проєкт можна оглянути ще до кінця цього тижня (14.04)
хочу це винести тут окремим дописом, бо вважаю, що експонувати у наш буремний час таку колекцію творів знакових, без перебільшень, українських мисткинь та митців, — це таки сміливо й важливо водночас
проблематику концепції цього проєкту та питання до кураторських задумів та формулювань залишу мистецтвознавцям та арткритикам (до слова, фейсбучна гризня й саркастично-іронічні меми — це мої guilty pleasure, визнаю, але хочеться таки почитати хорошої арткритики про виставку), а тут, від себе, хочу зазначити наступне:
📌 величезний "лайк" за те, що новостворений артцентр нормально підготувався до зустрічі у своєму просторі військових та цивільних, які постраждали внаслідок війни, і чия мобільність тепер ускладнена. Знаю, що перед відкриттям простір спеціально тестували на інклюзивність. А першими гостями артцентру стали саме ветерани та військові ЗСУ – пацієнти Національного реабілітаційного Центру "Незламні"
📌 другий "лайк" — за "pet friendly" політику інституції. Тут не буду нічого пояснювати, "собачники" все й так зрозуміють
ось таке суб'єктивне резюме вийшло
(побачити все на власні очі і скласти власну думку можна до неділі включно)
хочу це винести тут окремим дописом, бо вважаю, що експонувати у наш буремний час таку колекцію творів знакових, без перебільшень, українських мисткинь та митців, — це таки сміливо й важливо водночас
проблематику концепції цього проєкту та питання до кураторських задумів та формулювань залишу мистецтвознавцям та арткритикам (до слова, фейсбучна гризня й саркастично-іронічні меми — це мої guilty pleasure, визнаю, але хочеться таки почитати хорошої арткритики про виставку), а тут, від себе, хочу зазначити наступне:
📌 величезний "лайк" за те, що новостворений артцентр нормально підготувався до зустрічі у своєму просторі військових та цивільних, які постраждали внаслідок війни, і чия мобільність тепер ускладнена. Знаю, що перед відкриттям простір спеціально тестували на інклюзивність. А першими гостями артцентру стали саме ветерани та військові ЗСУ – пацієнти Національного реабілітаційного Центру "Незламні"
📌 другий "лайк" — за "pet friendly" політику інституції. Тут не буду нічого пояснювати, "собачники" все й так зрозуміють
ось таке суб'єктивне резюме вийшло
(побачити все на власні очі і скласти власну думку можна до неділі включно)
❤30👍4
і ще до теми Міжнародного дня космонавтики згадаю матеріал свого колеги про, мабуть, найвпізнаванішу мозаїку Маріуполя - "Підкорювачі космосу"
роботу на початку 1960-х років створив Віктор Арнаутов — монументаліст зі світовим ім'ям, який виріс у Маріуполі, встиг пожити у Китаї, визнання та авторитет здобув у США (а ще науковий ступінь у Стенфордському університеті) і після цього всього повернувся до СРСР. Творчий та життєвий шлях художника надзвичайно цікавий, почитайте більше тут
мозаїка "Підкорювачі космосу" прикрашала будівлю маріупольського "Головпоштамту" (Будинку зв'язку). Під час облоги міста у березні-квітні 2022 споруду було критично пошкоджено ударами авіабомб, мозаїчне панно обсипалося більш ніж наполовину і було практично втрачено
наше з колегою нещодавнє OSINT-розслідування з'ясувало, що окупанти зараз проводять реконструкцію "Будику зв'язку", а "відновлювати" мозаїку "Підкорювачі космосу" в окупований Маріуполь прислали реставраторів з Ермітажу
остаточна доля мозаїки залишається незрозумілою
роботу на початку 1960-х років створив Віктор Арнаутов — монументаліст зі світовим ім'ям, який виріс у Маріуполі, встиг пожити у Китаї, визнання та авторитет здобув у США (а ще науковий ступінь у Стенфордському університеті) і після цього всього повернувся до СРСР. Творчий та життєвий шлях художника надзвичайно цікавий, почитайте більше тут
мозаїка "Підкорювачі космосу" прикрашала будівлю маріупольського "Головпоштамту" (Будинку зв'язку). Під час облоги міста у березні-квітні 2022 споруду було критично пошкоджено ударами авіабомб, мозаїчне панно обсипалося більш ніж наполовину і було практично втрачено
наше з колегою нещодавнє OSINT-розслідування з'ясувало, що окупанти зараз проводять реконструкцію "Будику зв'язку", а "відновлювати" мозаїку "Підкорювачі космосу" в окупований Маріуполь прислали реставраторів з Ермітажу
остаточна доля мозаїки залишається незрозумілою
❤18👍7🔥3😢2