фрагменти весільних рушників з Сумщини, 1960-70-ті рр.

у місті Оріхів Євгеній Шепель, керівник місцевого відділу Національної поліції врятував портрет Тараса Шевченка

намальований невідомим художником Кобзар міцно тримався на стіні районного будинку культури, в якому від вибухів та влучань ворожих снарядів не залишилося ані вікон, ані дверей, ані стелі

історична будівля, яка завжди була окрасою міста, вже напівзруйнована. Остання вціліла цінність, що в ній залишилася, привернула увагу поліцейського

«Ворог нещадно руйнує все на своєму шляху. На жаль, ми не в змозі врятувати будинки. Однак те, що є нашими культурними цінностями, святинями, ми просто зобов’язані зберегти!» - пояснює свій вчинок правоохоронець

відтепер портрет зберігатиметься в новоствореному запорізькому музеї війни «Простір переосмислення»

джерело — Поліція Запорізької області

"Випалена земля" (1951)
Констант Нівенхейс
(колекція амстердамського Стеделек музею)

у воєнній доктрині тактика "випаленої землі" означає знищення всіх об'єктів, які мають військове та економічне значення, на територіях, на які ведеться наступ. Ця тактика активно застосовувалася росіянами у період Другої світової під час планування операцій "Красної армії" та у їхній Сирійській кампанії (2015)

ймовірно, ця робота нідерландського художника Константа - збірний образ Другої світової та Корейської (1950-1953) воєн. На картині — частини людських тіл та понівечені предмети (колесо, уламки огорожі), все це наче мало бути застереженням наступним поколінням від жахіть війни... але застереження не спрацювало, сьогодні ця робота знову актуальна

вчора у Львівському муніципальному мистецькому центрі відбувся вернісаж проєкту «Орнаментальні фігури Василя Кричевського»

більше про виставку, про постать Василя Кричевського та його орнаментальні композиції, які від вчора можна оглянути у Львові, читайте в ексклюзивному інтерв'ю з автором проєкту Олександром Савчуком

(фото — Львівський муніципальний мистецький центр)

внаслідок ворожого авіаудару по столиці, що стався вранці 25 березня, було зруйновано частину будівлі Академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука. Про це повідомив в. о. міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв

Благовіщення — один сюжет і три абсолютно різні форми його втілення в українському мистецтві:
🔸мозаїки «Благовіщення» (11 ст.) у Софії Київській;
🔸«Благовіщення» (1907-8 рр.) Олександра Мурашка;
🔸«Жінка» (1927 р.) Віктора Пальмова