з 26 січня і до кінця лютого 2024 відреставрована скульптура Скорботного Христа буде доступна для огляду щоп'ятниці та щосуботи з 11:00 до 17:00, повідомили у Львівській національній галереї мистецтв ім. Б. Возницького

каса Музею Івана Георгія Пінзеля, де експонується скульптура, у ці дні працюватиме до 16:45

вартість вхідних квитків:
- для дорослих:150 грн.
- для студентів: 100 грн.
- для дітей та пенсіонерів: 80 грн.

більше про Скорботного Христа читайте у нашому матеріалі

«…думаю, что нам в Советском союзе очень подфартило то, что долгое время мы были закрыты, как сейчас Северная Корея, и всем было интересно, что у нас происходит. И когда мы внезапно раскрылись, нас везде принимали и ласкали, как недавно выздоровевших больных»

вгадайте з першого разу звідки автор цитати, якому так «подфартило» жити в тюрмі народів, де всі «болели»😅

(це з інтерв‘ю одного мистецтвознавця і куратора, де він пояснює секрети успіху своєї кар‘єри)

«Бій під Крутами», 2005
триптих
Олесь Соловей

(колекція НМЛ)

«Битва під Крутами», 1961
Микола Бідняк

масштабне за задумом та складне з погляду художніх рішень панно «Люди Важмашу» стає останньою спільною мозаїчною роботою тандему Валентина Константінова й Леля Кузьминкова та загалом позначає початок кінця епохи монументалізму в Маріуполі

«Кінець епохи. Розповідаємо про останню знакову мозаїку Маріуполя» - 10-та й завершальна частина нашого проєкту #МаріупольМонументальний про історію найвизначніших маріупольських мозаїк

війна, на жаль, не дала шансів на виживання багатьом монументальним пам’яткам міста, інші зазнали значних руйнувань, доля деяких лишається невідомою… Одним з головних завдань цієї серії матеріалів є фіксація в інфополі низки фактів, що можуть зникнути з обігу внаслідок фізичного знищення фондів, архівів та колекцій присвячених маріупольському мистецтву

всі 10 розділів нашої серії #МаріупольМонументальний
- за цим посиланням

✨ спокійної ночі 🌙

Юрій Денисенков (1985 р.н.)
«Втома», 2018

"Аж пуща зашумить волинська, й на оксамит і златоглав, в сап’янцях легких Лятуринська виходить годувати пав" Євген Маланюк

1 лютого — день народження української мисткині Оксани Лятуринської

ширше коло людей знає Оксану Лятуринську насамперед як поетку, і набагато менше знають її як скульпторку та художницю. Але і першим, і другим вже дуже пощастило, адже сучасники Оксани Лятуринської казали, що її взагалі мало хто знав насправді, бо вона належала до істот невловимих, зі своїм власним відчуттям часу і простору…

у день народження мисткині розповідаємо про її «першу справжню любов» — скульптуру у матеріалі

ПРО ЛЯТУРИНСЬКУ, АЛЕ НЕ ПОЕТКУ

вдалого початку робочого тижня усім 😉💪

коротко щодо ситуації з мозаїчним панно "Підкорювачі Космосу” на маріупольському "Будинку зв'язку". Зараз у медіапросторі несеться про те, що "окупанти знищують унікальну мозаїку"

джерелами такої новини називають "місцеві пабліки", ймовірно, йдеться про ТГ-канал "Мариуполь наш", де вчора з'явився такий допис: "Идут демонтажные работы на Доме связи. Что будет дальше, покажет время". Тобто наразі достеменно невідомо чи планують демонтовувати будівлю повністю, чи триває демонтаж зруйнованих частин споруди (під час облоги Маріуполя у березні-квітні 2022 будівлю було критично пошкоджено ударами авіабомб)

звісно, хочеться вірити у кращий (для мозаїки) варіант

нагадаю, що про мозаїчне панно "Підкорювачі Космосу" ми писали в межах проєкту "Маріуполь монументальний". У матеріалі мій колега Іван Станіславський розказав і показав у світлинах історію мозаїки та її творця Віктора Арнаутова. Там також є інформація про стан будівлі до 2022 року та після облоги Маріуполя

ілюстратор Neil Jamieson для журналу TIME