15 грудня 1883 року народилася мисткиня Ганна Собачко-Шостак
родом вона була з села Скопці, що тоді були у Полтавській губернії, а зараз — це Київщина. У сільській художньо-виробничій майстерні почала працювати з 1910 року. Ганна мала вроджене відчуття кольору та композиції, майстерно вишивала
мисткиня виросла на ґрунті народної культури, проте помітний вплив на її твори мали активні авангардні пошуки інтерпретації української орнаментики
наприклад, квіти (один зі своїх улюблених образів) Ганна Собачко-Шостак неначе деконструює, а потім збирає по-новому, трансформуючи їхні елементи в окремі образи птахів, риб, комах, а іноді й людей
працювала мисткиня в артілі Євгенії Прибильської, яку можна назвати патронесою та агентом художниці. Спочатку, тільки прийшовши до художньо-виробничої майстерні, Ганна вишивала різні побутові текстильні вироби за ескізами Прибильської, але досить швидко почала отримувати замовлення на самостійні, авторські роботи
Прибильська також "возила" роботи Собачко-Шостак багатьма виставками. Роботи української художниці впродовж 1920-х років експонувалися у Києві, Харкові, Полтаві, Празі, Берліні, Дрездені, Мюнхені, Москві та Парижі
померла Ганна Собачко-Шостак 1965 року у Московській області. Переїхала туди 1932 року, аби працювати на фабриці "Експортнабивткань"
світлини з книги "Авангард і модерн в українському народному мистецтві 1910-1930 років". Київ, Саміт-Книга, 2021
родом вона була з села Скопці, що тоді були у Полтавській губернії, а зараз — це Київщина. У сільській художньо-виробничій майстерні почала працювати з 1910 року. Ганна мала вроджене відчуття кольору та композиції, майстерно вишивала
мисткиня виросла на ґрунті народної культури, проте помітний вплив на її твори мали активні авангардні пошуки інтерпретації української орнаментики
наприклад, квіти (один зі своїх улюблених образів) Ганна Собачко-Шостак неначе деконструює, а потім збирає по-новому, трансформуючи їхні елементи в окремі образи птахів, риб, комах, а іноді й людей
працювала мисткиня в артілі Євгенії Прибильської, яку можна назвати патронесою та агентом художниці. Спочатку, тільки прийшовши до художньо-виробничої майстерні, Ганна вишивала різні побутові текстильні вироби за ескізами Прибильської, але досить швидко почала отримувати замовлення на самостійні, авторські роботи
Прибильська також "возила" роботи Собачко-Шостак багатьма виставками. Роботи української художниці впродовж 1920-х років експонувалися у Києві, Харкові, Полтаві, Празі, Берліні, Дрездені, Мюнхені, Москві та Парижі
померла Ганна Собачко-Шостак 1965 року у Московській області. Переїхала туди 1932 року, аби працювати на фабриці "Експортнабивткань"
світлини з книги "Авангард і модерн в українському народному мистецтві 1910-1930 років". Київ, Саміт-Книга, 2021
❤45🔥7👍1
у книзі-альбомі "Історія української вишивки" Тетяни Кара-Васильєвої (2008) можна знайти світлини шиття за ескізами Ганни Собачко-Шостак
🔹 фрагмент вишитої наволочки, ескіз Собачко-Шостак 1935 р., вишила майстриня Л. Бойко 1951 р.;
🔹вишита наволочка за ескізом Собачко-Шостак, вишита кін. 1940 - поч. 1950-х рр.;
🔹фрагмент вишитої наволочки, ескіз Собачко-Шостак 1935 р., вишила майстриня І. Бражникова 1948 р.;
🔹 вишита наволочка за ескізом Собачко-Шостак, вишила майстриня О. Балашова 1948 р.
🔹 фрагмент вишитої наволочки, ескіз Собачко-Шостак 1935 р., вишила майстриня Л. Бойко 1951 р.;
🔹вишита наволочка за ескізом Собачко-Шостак, вишита кін. 1940 - поч. 1950-х рр.;
🔹фрагмент вишитої наволочки, ескіз Собачко-Шостак 1935 р., вишила майстриня І. Бражникова 1948 р.;
🔹 вишита наволочка за ескізом Собачко-Шостак, вишила майстриня О. Балашова 1948 р.
❤44🔥7
роботи Федора Тетянича покажуть на виставці в амстердамському Стеделек (Stedelijk Museum Amsterdam)
детальніше в ексклюзивному матеріалі
детальніше в ексклюзивному матеріалі
❤40👍5🔥4
шановні підписники,
розповім про кросовер, що стався у телеграм-каналу Зейгарнік Ефект, студії Аза Нізі Маза та Естет Газети
колеги сьогодні релізнули новий епізод свого вже регулярного огляду на події у культурі України та світу, і цього разу запросили мене доєднатися до обговорення
розмовляли про графіті Бенксі в Гостомелі, про те, чий насправді супрематизм, оглянули свіжі українські видання про мистецтво, поговорили про новий проєкт «Українська історія: глобальна ініціатива», гедлайнерами якого стали Грицак, Плохій та Снайдер та ще про кілька цікавих тем
вдячна колегам за запрошення ❤️
запрошую слухати та дивитися 😉
розповім про кросовер, що стався у телеграм-каналу Зейгарнік Ефект, студії Аза Нізі Маза та Естет Газети
колеги сьогодні релізнули новий епізод свого вже регулярного огляду на події у культурі України та світу, і цього разу запросили мене доєднатися до обговорення
розмовляли про графіті Бенксі в Гостомелі, про те, чий насправді супрематизм, оглянули свіжі українські видання про мистецтво, поговорили про новий проєкт «Українська історія: глобальна ініціатива», гедлайнерами якого стали Грицак, Плохій та Снайдер та ще про кілька цікавих тем
вдячна колегам за запрошення ❤️
запрошую слухати та дивитися 😉
❤23👍1
гадаю, тема вареників докінця не розкрита, тому ловіть ще Курилика 😉🥟
Папі Римському подарували Яворівські забавки на ялинку
раніше ми вже писали про те, що різдвяна шопка, створена у Майстерні яворівської іграшки львівськими митцями Оксаною Когут та Остапом Сойкою, зараз експонується у Ватикані
раніше ми вже писали про те, що різдвяна шопка, створена у Майстерні яворівської іграшки львівськими митцями Оксаною Когут та Остапом Сойкою, зараз експонується у Ватикані
❤29🤬7😁1
ялинку в Раді ЄС прикрасили півником з Бородянки aka Васильківським
тут ми писали про нього детальніше
тут ми писали про нього детальніше
❤67🤬3😢1
Примаченко - в Японії
[esthète] газета
ВИСТАВКУ ПРО ТВОРЧІСТЬ МАРІЇ ПРИМАЧЕНКО ВІДКРИЛИ В ЯПОНІЇ
Виставка, що розповідає про життя та малярство Марії Примаченко зараз триває у Кіото. Експозиція розташована у приміщенні мерії японського міста та триватиме до 28 грудня, повідомили у Посольстві України в Японії. фрагмент афіші виставки "Український світ…
❤89🎉5
Твори з постійної експозиції Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького, зокрема й давній іконопис, у лютому 2022 року перенесли до сховищ. Усі пам’ятки — й досі там, чекають завершення війни у безпеці. Виставковий простір у цьому музейному крилі спорожнів, життя у ньому наче завмерло. Та напередодні Різдва тишу тут перериває скрип масивних дерев’яних дверей, реставратори обережно заносять до залів кілька експонатів. Хоча й на вкрай короткий час, атмосфера у залах змінюється. Можливо, це — через наш гомін, фізичну присутність людей та творів мистецтва, але водночас здається, що це найдавніші українські різдвяні ікони принесли сюди справжній дух Різдва…
читайте наш новий матеріал "Хранителі Різдва. Про найдавніші українські різдвяні ікони розповідають науковці Національного музею у Львові"
❤32👍2