виставка "В епіцентрі бурі: модернізм в Україні, 1900-1930", що близько року гастролює топовими артінституціями Європи, отримала премію Apollo Magazine Awards 2023 в у категорії "Виставка року". Радісною новиною поділилися у Національному художньому музеї України, який є співорганізатором цього виставкового проєкту
🔥33
до слова, на сайті Естет Газети є кілька матеріалів про цей виставковий проєкт, зокрема
про відкриття виставки у мадридському Національному музеї Тіссен-Борнеміса,
репортаж з вернісажу у кельнському Музеї Людвіга та
ложечка дьогтю
про відкриття виставки у мадридському Національному музеї Тіссен-Борнеміса,
репортаж з вернісажу у кельнському Музеї Людвіга та
ложечка дьогтю
👍12
пор‘ядний галицький адмін вітає всіх Катерин з іменинами
❤38👍1
у процесі написання матеріалу до Дня пам'яті жертв Голодоморів та політичних репресій, який буде завтра, натрапила на цікаву історію, якою хочу поділитися з Вами
❤19
...у листопаді 1933 року Головна Управа Союзу Українок Америки організувала «Комітет Помочі Голодуючій Україні». На зборах було також ухвалено створити Почесний комітет, який складався б з визначних діячів української громади. Запрошений був й Олександр Архипенко, який, щоправда, відмовився від членства у комітеті, заявивши, що він дарує скульптуру для розіграшу у благодійній лотереї, аби зібрати більше грошей для голодуючої України
21 лютого 1934 д-р Неоніла Пелехович, голова комітету, відправила Олександру Порфировичу телеграму у якій підтвердила, що Союз Українок отримав його бронзовий твір «Минуле» (Past), і повідомила, що лотерейні білети для розіграшу готові та скоро надійдуть у продаж
а вже 7 листопада 1934 року власником архипенкового «Минулого» став пан Микола Бик з Массачусетсу. Він купив 4 лотерейні білети, один з яких й став переможним
Олександр Архипенко виконав роботу "Минуле" 1926 року у бронзі, сріблі і міді
доля "лотерейної" бронзової скульптури невідома, срібна перебуває у фондах Metropolitan Museum of Art у Нью-Йорку, а мідну 2008 року продали з однієї приватної колекції в іншу на Sotheby's
/архівні документи відскановано спеціально для Естет Газети та Українського Арт Дайджесту/
21 лютого 1934 д-р Неоніла Пелехович, голова комітету, відправила Олександру Порфировичу телеграму у якій підтвердила, що Союз Українок отримав його бронзовий твір «Минуле» (Past), і повідомила, що лотерейні білети для розіграшу готові та скоро надійдуть у продаж
а вже 7 листопада 1934 року власником архипенкового «Минулого» став пан Микола Бик з Массачусетсу. Він купив 4 лотерейні білети, один з яких й став переможним
Олександр Архипенко виконав роботу "Минуле" 1926 року у бронзі, сріблі і міді
доля "лотерейної" бронзової скульптури невідома, срібна перебуває у фондах Metropolitan Museum of Art у Нью-Йорку, а мідну 2008 року продали з однієї приватної колекції в іншу на Sotheby's
/архівні документи відскановано спеціально для Естет Газети та Українського Арт Дайджесту/
❤36
"чорну п'ятницю" завершимо чорним котом 🐈⬛
❤8👍3
"1933 рік", робота українського митця-емігранта Віктора Цимбала, — одна з перших художніх спроб осмислити трагедію Голодомору
1959 року у далекому Буенос-Айресі саме це полотно було у центрі уваги гостей другої персональної виставки Віктора Цимбала. Закордонна преса, звісно, писала про штучний голод в Україні, але багато хто у світі сприймав цю інформацію з позиції "не все так однозначно". Одні — вірили, інші називали це буржуазною пропагандою
з хронік відомо, що цей твір збирав коло себе натовпи глядачів, серед яких було чимало комуністів, які проти нього активно протестували та вимагали вилучити з виставки. Вони вважали картину наклепом на діяльність радянської влади. Одного разу під час дискусії з журналістами "сталінофіли" навіть спровокували бійку
тоді картина "1933 рік" стала своєрідним публічним вироком комуністичному режиму, хоча й не мала, об'єктивно, політичного підтексту, радше — моральний. Попри це вона "кричала" так голосно, що стала гостро актуальною, а з тим і політичною
"На картині — померла від голоду жінка з дитиною... але обоє вони — вже в образі нематеріальних духів. Ці духи ширяють десь у космічному просторі, можливо, на шляху до Великого Судді. Цимбал поєднав тут реальність з маревом, динамічний порив угору й велич спокою вічності", — написав свого часу про це полотно маестро Святослав Гординський
через своє понад 30-річне перебування в Аргентині, а потім у США, через Залізну Завісу та політику радянської влади, Віктор Цимбал зник з поля зору української мистецтвознавчої науки та арткритики. Картина "1933 рік" донедавна перебувала в колекції Української Вільної Академії Наук у Нью-Йорку, а 23 лютого (дуже символічно) 2020 року твір прибув зі США до України, аби стати частиною колекції Національного музею голодомору-геноциду
1959 року у далекому Буенос-Айресі саме це полотно було у центрі уваги гостей другої персональної виставки Віктора Цимбала. Закордонна преса, звісно, писала про штучний голод в Україні, але багато хто у світі сприймав цю інформацію з позиції "не все так однозначно". Одні — вірили, інші називали це буржуазною пропагандою
з хронік відомо, що цей твір збирав коло себе натовпи глядачів, серед яких було чимало комуністів, які проти нього активно протестували та вимагали вилучити з виставки. Вони вважали картину наклепом на діяльність радянської влади. Одного разу під час дискусії з журналістами "сталінофіли" навіть спровокували бійку
тоді картина "1933 рік" стала своєрідним публічним вироком комуністичному режиму, хоча й не мала, об'єктивно, політичного підтексту, радше — моральний. Попри це вона "кричала" так голосно, що стала гостро актуальною, а з тим і політичною
"На картині — померла від голоду жінка з дитиною... але обоє вони — вже в образі нематеріальних духів. Ці духи ширяють десь у космічному просторі, можливо, на шляху до Великого Судді. Цимбал поєднав тут реальність з маревом, динамічний порив угору й велич спокою вічності", — написав свого часу про це полотно маестро Святослав Гординський
через своє понад 30-річне перебування в Аргентині, а потім у США, через Залізну Завісу та політику радянської влади, Віктор Цимбал зник з поля зору української мистецтвознавчої науки та арткритики. Картина "1933 рік" донедавна перебувала в колекції Української Вільної Академії Наук у Нью-Йорку, а 23 лютого (дуже символічно) 2020 року твір прибув зі США до України, аби стати частиною колекції Національного музею голодомору-геноциду
😢56❤6🔥3
здавалося б, де Україна і трагедія Голодомору, а де Аргентина... це я до попереднього допису
тому, при нагоді, хочу нагадати про спільний з Radio Atrament епізод подкасту, у якому власне ми з колегами й говорили, серед іншого, про Віктора Цимбала, його життєвий та творчий шлях
можна послухати для контексту, так би мовити))
тому, при нагоді, хочу нагадати про спільний з Radio Atrament епізод подкасту, у якому власне ми з колегами й говорили, серед іншого, про Віктора Цимбала, його життєвий та творчий шлях
можна послухати для контексту, так би мовити))
👍16
Forwarded from Український Арт Дайджест від [esthète] Газети
✨ якби хто любив слухати на ніч подкасти, то розповім про кросовер, що стався у Radio Atrament та Естет Газети
вчора мої колеги релізнули епізод подкасту про українську карикатуру та ілюстрацію першої половини ХХ ст. та митців Едварда Козака, Миколу Бутовича й Віктора Цимбала (умовна назва епізоду - "Мрійник, Авантюрист та Креативник" 😉)
вдячна за запрошення взяти участь у розмові про цих непересічних українських митців. Як на мене, вийшов цікавий епізод, що "підсвітив" цікавих героїв, знакові історичні події та паралелі
запрошую слухати:
🎧Apple Podcasts
🎧Google Podcasts
🎧Spotify
🎧YouTube
вчора мої колеги релізнули епізод подкасту про українську карикатуру та ілюстрацію першої половини ХХ ст. та митців Едварда Козака, Миколу Бутовича й Віктора Цимбала (умовна назва епізоду - "Мрійник, Авантюрист та Креативник" 😉)
вдячна за запрошення взяти участь у розмові про цих непересічних українських митців. Як на мене, вийшов цікавий епізод, що "підсвітив" цікавих героїв, знакові історичні події та паралелі
запрошую слухати:
🎧Apple Podcasts
🎧Google Podcasts
🎧Spotify
🎧YouTube
❤22
впродовж десятиліть мовчанки СРСР про Голодомор, українські діаспорянські видання не переставали привертати увагу світової спільноти до цього злочину, аби він ніколи не був забутий
на фото — афіша, що анонсує ходу присвячену жертвам Голодомору. Хода відбулася 02 жовтня 1983 року у Вашинґтоні (США)
авторка плакату — Роксоляна Лучаковська-Армстронґ. Світлина з журналу «Нотатки з мистецтва» (#30, 1990); часопис видавало Об’єднання Митців Українців в Америці
на фото — афіша, що анонсує ходу присвячену жертвам Голодомору. Хода відбулася 02 жовтня 1983 року у Вашинґтоні (США)
авторка плакату — Роксоляна Лучаковська-Армстронґ. Світлина з журналу «Нотатки з мистецтва» (#30, 1990); часопис видавало Об’єднання Митців Українців в Америці
👏41😢21👍5😱1
#адміноффтоп
біполярка, в моєму розумінні, це коли хтось минулого тижня строчить дописи про те, що демонтаж Пушкіна у Києві — вандалізм, а вчора постить фоточку зі свічкою на своєму підвіконні в пам'ять жертв Голодомору 🤷♀️
біполярка, в моєму розумінні, це коли хтось минулого тижня строчить дописи про те, що демонтаж Пушкіна у Києві — вандалізм, а вчора постить фоточку зі свічкою на своєму підвіконні в пам'ять жертв Голодомору 🤷♀️
👍58❤6
засніжена Одеса Сергія Рябченка 🌊
❄️"На Приморському бульварі", 1957
❄️"Скверик біля вокзалу", 1950-ті рр.
❄️"Стара цитадель", 1954
❄️"Одеса. Міський садок взимку", 1950-ті рр.
❄️"На Приморському бульварі", 1957
❄️"Скверик біля вокзалу", 1950-ті рр.
❄️"Стара цитадель", 1954
❄️"Одеса. Міський садок взимку", 1950-ті рр.
❤71👍1