Вулиця Грушевського (серія «Майдан. Київ 2014-го»), 2014
Олена Придувалова

(колекція NAMU)

громадська організація ʼМузей сучасного мистецтваʼ / MOCA NGO у партнерстві з UNESCO оголошує опен-кол на участь у другому сезоні програми з підтримки незалежного сектору культури #reconnectionua

заявки приймаються онлайн до 23:59 2️⃣6️⃣ листопада

🔵🟡Які проєкти шукають?
У сезоні 2023/24 в пріоритеті проєкти з фокусом на:
* відновлення зв’язків між митцями та їх аудиторіями та посилення українських голосів у світі;
* підтримку і розвиток ролі художни_ць як áкторів у збереженні культурної різноманітності та ідентичності України;
* проявлення ролі культури та мистецтва у пропрацюванні колективних травм; втілення нових підходів до культури пам’яті;
* посилення спільнот через спільнототворення, стійкість та адаптивність інституцій, громад, митців до викликів воєнного часу;
* формування візії майбутнього через культуру і мистецтво;
* дослідження та обговорення нового суспільного договору в Україні через культурні практики;
* дослідження і осмислення деколонізаційних процесів в культурі України

⬆️ ось така інформація нам прилетіла, можливо, комусь з читачів каналу стане в пригоді

стріт-арт у Києві часів Майдану

#адміноффтоп

була на вернісажі сьогодні і от таке питання:

зверху, це - ще постмодернізм чи вже метамодерн?))
🤔🙃

допис-нагадування, що адмін цього каналу веде ще англомовний твіттер (Х)

запрошую, хто цікавиться #UkrainianArt, підписатися і поширити іноземним друзям/колегам 😉

котики з Пулинського району Житомирської області, 1968 р.
«килимова» вишивка

#приватнаколекція

виставка "В епіцентрі бурі: модернізм в Україні, 1900-1930", що близько року гастролює топовими артінституціями Європи, отримала премію Apollo Magazine Awards 2023 в у категорії "Виставка року". Радісною новиною поділилися у Національному художньому музеї України, який є співорганізатором цього виставкового проєкту

до слова, на сайті Естет Газети є кілька матеріалів про цей виставковий проєкт, зокрема
про відкриття виставки у мадридському Національному музеї Тіссен-Борнеміса,
репортаж з вернісажу у кельнському Музеї Людвіга та
ложечка дьогтю

Свята Катерина (фрагмент вівтаря 17 ст.), Йов Кондзелевич

/фондова збірка НМЛ/

пор‘ядний галицький адмін вітає всіх Катерин з іменинами

у процесі написання матеріалу до Дня пам'яті жертв Голодоморів та політичних репресій, який буде завтра, натрапила на цікаву історію, якою хочу поділитися з Вами

"чорну п'ятницю" завершимо чорним котом 🐈‍⬛

"Затишок", 2023
Марко Філевич

"1933 рік", робота українського митця-емігранта Віктора Цимбала, — одна з перших художніх спроб осмислити трагедію Голодомору

1959 року у далекому Буенос-Айресі саме це полотно було у центрі уваги гостей другої персональної виставки Віктора Цимбала. Закордонна преса, звісно, писала про штучний голод в Україні, але багато хто у світі сприймав цю інформацію з позиції "не все так однозначно". Одні — вірили, інші називали це буржуазною пропагандою

з хронік відомо, що цей твір збирав коло себе натовпи глядачів, серед яких було чимало комуністів, які проти нього активно протестували та вимагали вилучити з виставки. Вони вважали картину наклепом на діяльність радянської влади. Одного разу під час дискусії з журналістами "сталінофіли" навіть спровокували бійку

тоді картина "1933 рік" стала своєрідним публічним вироком комуністичному режиму, хоча й не мала, об'єктивно, політичного підтексту, радше — моральний. Попри це вона "кричала" так голосно, що стала гостро актуальною, а з тим і політичною

"На картині — померла від голоду жінка з дитиною... але обоє вони — вже в образі нематеріальних духів. Ці духи ширяють десь у космічному просторі, можливо, на шляху до Великого Судді. Цимбал поєднав тут реальність з маревом, динамічний порив угору й велич спокою вічності", — написав свого часу про це полотно маестро Святослав Гординський

через своє понад 30-річне перебування в Аргентині, а потім у США, через Залізну Завісу та політику радянської влади, Віктор Цимбал зник з поля зору української мистецтвознавчої науки та арткритики. Картина "1933 рік" донедавна перебувала в колекції Української Вільної Академії Наук у Нью-Йорку, а 23 лютого (дуже символічно) 2020 року твір прибув зі США до України, аби стати частиною колекції Національного музею голодомору-геноциду

здавалося б, де Україна і трагедія Голодомору, а де Аргентина... це я до попереднього допису

тому, при нагоді, хочу нагадати про спільний з Radio Atrament епізод подкасту, у якому власне ми з колегами й говорили, серед іншого, про Віктора Цимбала, його життєвий та творчий шлях

можна послухати для контексту, так би мовити))