завтра ще повернуся до цієї чудової статті - бо там є й інші цікаві моменти

шановні читачі, даруйте за контент-лакуну, що склалася вчора/сьогодні. Просто скромна у своїй чисельності команда Естет Газети зараз працює над запуском двох сателітних проєктів (деталі — вже дуже скоро).

Але котики, як то мовиться, — за розкладом 😉

музей української кераміки ХХ століття відкрився у Києві

90 відсотків представлених у новоствореному музеї виробів — саме з Васильківського майолікового заводу, але можна побачити й твори Львівської кераміко-скульптурної фабрики (ЛКСФ), закарпатських заводів тощо. Є в музеї окрема поличка з ще неатрибутованими виробами

під теґом кераміка на сайті "Естет Газети" є й інші цікаві матеріали 😉

лишенько, у п'ятницю не опублікували нічого про Всесвітній день шампанського (вже зовсім ті котики голову задурили адміну 😅)

Виправляємося 🍾🥂

🍾 «Натюрморт з шампанським і ананасом», 2020
Олександр Ройтбурд

/репродукція з каталогу «Олександр Ройтбурд. Хроніки чумного року», Львів, 2020/

#побутовийсупрематизм 😅

Прогулянка з собакою, 1980
Володимир Стрельніков

(колекція New York Ukrainian Museum)

сьогодні День народження у Михайла Львовича Бойчука (1882-1937)

плакат для Шевченківського свята, Київ 1920
Михайло Бойчук

десь наприкінці 1911 року до Києва приїхав Михайло Бойчук і зупинився у Василя Кричевського. Кричевський увів його в українське мистецьке суспільство Києва, познайомив з Дмитром Антоновичем, Петром Холодним старшим та іншими українськими мистцями, з Щербаківським, з родиною Євгена Чикаленка, з подружжям Ханенків та іншими

вдома у Василя Кричевського Бойчук часто диспутував з ним і його братом Федором Кричевським, з Холодним-старшим та з іншими, намагаючись довести, що примітивізм є єдиноправильний шлях нового мистецтва

в цьому відношенні Михайло Бойчук був цілком догматичний і відкидав право інших модерних малярських течій на існування

/зі спогадів пасинка Василя Кричевського Вадима Павловського, виданих УВАН у Нью-Йорку, 1974 р./

#адміноффтоп

першого разу як прочитала ці спогади (бо довелося перечитувати кілька разів, аби добре все зрозуміти і запам'ятати), одразу вихопила для себе цю цитату Бойчука про "примітивізм є єдиноправильний шлях нового мистецтва"

якось так легко і невимушено Михайло Львович у 6 словах абсолютно точно спрогнозував розвиток мистецтва на наступні 100 років

мало хто знає, але у нас є YouTube канал, а на ньому запис ексклюзивної лекції про Михайла Бойчука та бойчукістів

на відео, крім як послухати про митця і його учнів, можна ще й побачити роботи бойчукістів представлені у постійній експозиці "Українське мистецтво XX ст." Національного музею у Львові

(2020 року ми відзняли серію лекцій у межах спільного з Національним музеєм у Львові проєкту "НацМузей Live"; всі відео доступні для перегляду на нашому каналі)

Василь Седляр і Михайло Бойчук

#адміноффтоп під враженням від новин 🤯

важко уявити, що буде, коли хтось розкаже дагестанцям про існування Єврейської автономної області у Дальнєвосточному федеральному окрузі РФ і ще покаже їм офіційний прапор тої самої області 🤫

Василь Седляр в Межигірському художньо-керамічному технікумі, 1920-ті рр.

/відскановано для Українського Арт Дайджесту/

ну, любив Седляр ту сорочку 😅

Галовін, 1956
Микола Бутович

Halloween, 1956
Nicholas Butovich

/з монографії про Миколу Бутовича, виданої 1956 року у Нью-Йорку. Підпис роботи поданий достеменно так, як опубліковано у книзі/