26 серпня - День авіації ✈️

"Мрію про небо", 1983
Віктор Гвоздинський

плакат "Іван Франко" створений 1920 року у Харкові Василем Єрміловим

внизу постера — цитата з поеми Франка "Каменярі" з закликом до праці задля кращого майбутнього:

"Лупайте сю скалу! Нехай нi жар, нi холод
Не спинить вас!
Зносiть i труд, i спрагу, й голод,
Бо вам призначено скалу сесю розбить.

I всi ми, як один, пiдняли вгору руки,
I тисяч молотiв о камiнь загуло...”

оформлення плаката — типове для Єрмілова, харківського художника, відомого своєю любов’ю до чистих та чітких площин. Тут ще варто відзначити інноваційність дизайну текстової частини та спосіб, у який рослинна орнаментика наближається до абстрактного дизайну. Обидва прийоми — своєрідні "візитівки" робіт Єрмілова

у верхній частині плаката написано "Українська Соціалістична Радянська Республіка" (УСРР) і гасло "Пролетарі всіх країн єднайтеся!". Плакат видано Всеукраїнським державним видавництвом у Харкові

27 серпня - день народження Івана Яковича Франка (1856-1916)

зі спогадів Галини Зубченко:

...дали мені в Академії архітектури замовлення – оформлення середньої експериментальної школи в Донецьку. Я вирішила запросити Аллу (Горську) до співпраці. Ми задумали на центральному фасаді створити образ України. Почали робити ескізи.

На головному ескізі – фасаді – ми зробили “Україну”, а на бокових – “Земля”, “Вода”, “Сонце”, “Надра” та інші.

Робота виконувалась через Академію архітектури, директор академії ескізи не затвердив, бо не згоджувався, щоб на головному фасаді був образ України. Довелося замінити на робітників -"прометеїв".

Тоді Григорій Синиця, який також до нас примкнув, запропонував забрати роботу з Академії архітектури й оформити її виконання через Київський художній комбінат. Ми поїхали затверджувати ескізи в Донецьк. Там Синиця дав нам урок, як перед начальством варто захищати й відстоювати свою роботу. Він це так логічно робив, що ті, хто спершу ставився неприхильно чи вороже, ставали на наш бік. Так обкомівське начальство й архітектори починали нам допомагати. І так само він “вибив” гроші, бо за ті мізерні 5 тисяч, які ми мали, не змогли б виконати й десятої частини своєї роботи.

1965 року, коли ми клали мозаїку на боковинки, в Україні, зокрема, і в Донецьку, почалися арешти. Під час роботи нас провідувало багато підозрілих осіб, “доброзичливість” яких ми відчули шкірою.

Влітку, досить раптово декого почали викликати в Київ.

У Олександра Коровая квиток був на завтра, а вночі дзвоник від Льолі Світличної. Повідомила, що заарештували її чоловіка Івана і ще кількох осіб – біда. Ми вранці обговорили це, і вирішили, щоб Надійка Світлична летіла теж, але під іншим прізвищем. Вона опинилася в тому ж літаку, що й Коровай. Надійка виходить з літака, а Коровай пішов попереду. До нього підійшло двоє в цивільному, він тільки озирнувся – і повели. Увечері нам Надійка потелефонувала, що Сашка заарештовано. Ми зрозуміли, що йдуть арешти. Після арешту Опанаса Заливахи викликали з Донецька й Аллу Горську.

Ми продовжували працювати. Але відчували над собою ковпак. Повернулася Надійка, нам дали нову кімнату в готелі. Там були якісь підозрілі розетки. Надійка пояснила, що так “умільці” ставлять підслуховуючу апаратуру.

У школі, яку оформлювали, ми харчувалися й жили.

У Донецьку до нас приходив Василь Стус, і ми бували в нього вдома.

Згодом ми були у Віктора Арнаутова в Маріуполі. Маріупольські художники нас зустріли дуже гостинно. На своїх машинах повезли на море. Ми були такі стомлені, а там купалися, ловили рибу. Тоді ще риба була. Зробили подвійну юшку, їли. Кавуни величезні були...

в коментарях нам нагадали, що сьогодні (остання неділя серпня) — День міста Донецьк

цьому й присвячуємо допис з історією створення мозаїк для донецької школи №5

трохи довгий текст, але ж стільки перипетій: цензура, арешти, прослушка, переховування під чужими іменами та маріупольські пляжі… 💔

вишита сорочка для українців — не просто святковий одяг. Але що це? Традиція? Мода? Терапія?…Звісно, для кожного — це щось особисте, але вкрай важливе і рідне

з науковицями та майстринями розвінчуємо кілька популярних міфів та стереотипів про вишиванки, розповідаємо історію появи вишитої сорочки в гардеробах українців та відвідаємо виставковий проєкт, де зараз можна оглянути кілька десятків автентичних давніх сорочок з різних регіонів України

⬆️ хвилинка самореклами, як то кажуть, адмін пише тексти не лише для Естет Газети

цей матеріал також публікується англійською (якби раптом захотілося поділитися з іноземними друзями)