Книга творчости українських мистців поза Батьківщиною
Ukrainian art in Diaspora
Видавництво “Нотатки з мистецтва”, Філадельфія (США), 1981

ця книга — вершина видавничої діяльності українського мистця Петра Мегика

Петро Мегик (1899-1992) народився у Чернівецькій області, закінчив Варшавську академію Мистецтв, потім емігрував до США. Був затятим букіністом та поціновувачем якісної друкованої артперіодики. Зі студентських років колекціонував рідкісні українські книги, фотокопіював їхні репродукції та ілюстрації. Створив унікальний архів зображень творів українського мистецтва, які пізніше не раз з’являлися на сторінках проєкту усього його життя — часопису “Нотатки з мистецтва”

“Нотатки з мистецтва” передплачували не лише у США, а й у Канаді, Захід­ній Європі, Південній Америці та Австралії. Часопис можна сміло назвати одним з найпопулярніших видань про українське мистецтво ХХ ст. Редакція згуртувала навколо себе українських митців і мистецтвознавців, які жили та творили далеко за межами Батьківщини, яка на той момент перебувала у радянській окупації

“Книга творчости українських мистців пози Батьківщиною” була видана коштом меценатів та самих митців, здебільшого етнічних українців, які мешкали у США та Канаді. Видання готували близько 10 років. Інформацію та світлини збирали поштою з найвіддаленіших куточків світу, де свого часу осіли українські митці-емігранти. “Вся праця, технічна підготова, здобування довгими роками потрібних матеріалів, планування макета книги, кореспонденція з різними країнами поселення була виконувана Головним Редактором і членами Редакційної Колегії безплатно, з великою затратою часу, сил і терпеливости”, — пише у “вступному слові” Петро Мегик

тираж видання - 1000 примірників, кожен примірник — це 512 сторінок тексту та репродукцій мистецьких праць. Рекомендована ціна продажу, сказана на обкладинці, — “50 долярів”

#вечірня_читанка

#артстарт_тижня

трохи робочого настрою від українських митців:
🔹Микола Пимоненко у своїй майстерні в Києві. Поруч картина "Гопак". 1910 рік.;
🔹Олександр Мурашко у своїй київській майстерні на Малій Житомирській, 1911 р.;
🔹Роман Сельський і його колега Карло Звіринський у львівській майстерні Сельського;
🔹Яків Гніздовський у своїй таборовій майстерні поруч завершеної роботи "Переміщені особи", Німеччина 1948 (1949 ?)

шановні підписники,

просимо підтримати посильною сумою збір для військових із 216-го батальйону (для команди не чужої каналу людини)

зараз хлопці потребують «очей», а саме – Mavic 3t. Ця пташка, яка бачить уночі, може врятувати не одне життя наших захисників та захисниць. А ще – допомагає ефективно знищувати ворога. Також є необхідність у старлінку для постійного зв'язку.

загальна сума збору – 250 тисяч гривень

Реквізити:
Моно: https://send.monobank.ua/jar/7shbje96tt
Приват: 4149439025410154
PayPal: www.polimir2@gmail.com

перший збір, який тривав наприкінці 2022 року, закрили за два тижні! Тоді переправили на фронт машину, старлінк та генератор

🎥 маємо від хлопців відео про те, як це все тоді допомогло їм нищити русню

давайте й цього разу піднажмемо та підтримаємо ❤️

американський художник з українським корінням Енді Воргол, якого вважають королем попарту, написав кілька десятків портретів котів та віддав у "добрі руки" чимало кошенят

коли Енді ще був дитиною, однією з його розваг було малювання котів. Мати художника Юлія, яка мала великий вплив на формування його особистості, в першу чергу навчила його малювати котів. Та й вдома в них завжди було кілька пухнастиків

1954 року Енді створив альбом "25 котів, яких звати Сем та одна блакитна кішка" (більшість намальованих митцем котів звали Сем). Цей альбом він часто дарував бонусом разом з кошенятами, яких прилаштовував

у 1976 році відбулося одразу дві анімалістичні виставки митця - "Енді Ворхол: тварини" (Нью-Йорк) та "Коти й собаки Енді Ворхола" (Лондон)

донат котикам