Олег Мінько (1938-2013)
🔹 «Автопортрет», 1978
🔹«В майстерні художника», 1959
🔹«Чоловік з коником», 1967
🔹«Хата», 1986
🔹«Жокей», 1985
🔹 «Автопортрет», 1978
🔹«В майстерні художника», 1959
🔹«Чоловік з коником», 1967
🔹«Хата», 1986
🔹«Жокей», 1985
❤31
3 серпня 1938 року у Макіївці народився художник Олег Мінько. Переїхавши з Донеччини, він майже усе життя прожив у Львові
Навчався у Львівському інституті прикладного і декоративного мистецтва у класах Романа Сельського та Карла Звіринського. З 1982 року працював у тому ж інституті викладачем кафедри художнього ткацтва
Олег Мінько тяжів до нових форм образотворення, прагнучи уникати шаблонів соцреалізму. Його сучасники казали, що він не розміняв свій талант на дрібне підлабузництво
творчість Олега Мінька, як і плеяди його колег - художників-постмодерністів (а навчався він з Іваном Марчуком, Романом Петруком, Любомиром Медвідем) повністю розвінчує міф про «суцільний реалізм» українського живопису радянської доби
«Часто закидають, що мої роботи сумні. Вони спонукають думати, а думки - про те, що людині болить. Все моє життя в картинах. І якщо хтось у моєму живописі знайде відповідь для себе, значить, моя творчість буде потрібна ще комусь, крім мене. І я радітиму з того», - говорив художник
з 1990 року персональні виставки Олега Терентійовича проходили у Лондоні, Хельсінкі, Брюсселі, Копенгагені та Вашингтоні. Серія його робіт стала частиною постійної експозиції Музею Модернізму у Львові
Навчався у Львівському інституті прикладного і декоративного мистецтва у класах Романа Сельського та Карла Звіринського. З 1982 року працював у тому ж інституті викладачем кафедри художнього ткацтва
Олег Мінько тяжів до нових форм образотворення, прагнучи уникати шаблонів соцреалізму. Його сучасники казали, що він не розміняв свій талант на дрібне підлабузництво
творчість Олега Мінька, як і плеяди його колег - художників-постмодерністів (а навчався він з Іваном Марчуком, Романом Петруком, Любомиром Медвідем) повністю розвінчує міф про «суцільний реалізм» українського живопису радянської доби
«Часто закидають, що мої роботи сумні. Вони спонукають думати, а думки - про те, що людині болить. Все моє життя в картинах. І якщо хтось у моєму живописі знайде відповідь для себе, значить, моя творчість буде потрібна ще комусь, крім мене. І я радітиму з того», - говорив художник
з 1990 року персональні виставки Олега Терентійовича проходили у Лондоні, Хельсінкі, Брюсселі, Копенгагені та Вашингтоні. Серія його робіт стала частиною постійної експозиції Музею Модернізму у Львові
👍14❤10
⬆️ #адміноффтоп
день кавуна в бібліотеці 😅
день кавуна в бібліотеці 😅
❤13
Книга творчости українських мистців поза Батьківщиною
Ukrainian art in Diaspora
Видавництво “Нотатки з мистецтва”, Філадельфія (США), 1981
ця книга — вершина видавничої діяльності українського мистця Петра Мегика
Петро Мегик (1899-1992) народився у Чернівецькій області, закінчив Варшавську академію Мистецтв, потім емігрував до США. Був затятим букіністом та поціновувачем якісної друкованої артперіодики. Зі студентських років колекціонував рідкісні українські книги, фотокопіював їхні репродукції та ілюстрації. Створив унікальний архів зображень творів українського мистецтва, які пізніше не раз з’являлися на сторінках проєкту усього його життя — часопису “Нотатки з мистецтва”
“Нотатки з мистецтва” передплачували не лише у США, а й у Канаді, Західній Європі, Південній Америці та Австралії. Часопис можна сміло назвати одним з найпопулярніших видань про українське мистецтво ХХ ст. Редакція згуртувала навколо себе українських митців і мистецтвознавців, які жили та творили далеко за межами Батьківщини, яка на той момент перебувала у радянській окупації
“Книга творчости українських мистців пози Батьківщиною” була видана коштом меценатів та самих митців, здебільшого етнічних українців, які мешкали у США та Канаді. Видання готували близько 10 років. Інформацію та світлини збирали поштою з найвіддаленіших куточків світу, де свого часу осіли українські митці-емігранти. “Вся праця, технічна підготова, здобування довгими роками потрібних матеріалів, планування макета книги, кореспонденція з різними країнами поселення була виконувана Головним Редактором і членами Редакційної Колегії безплатно, з великою затратою часу, сил і терпеливости”, — пише у “вступному слові” Петро Мегик
тираж видання - 1000 примірників, кожен примірник — це 512 сторінок тексту та репродукцій мистецьких праць. Рекомендована ціна продажу, сказана на обкладинці, — “50 долярів”
#вечірня_читанка
Ukrainian art in Diaspora
Видавництво “Нотатки з мистецтва”, Філадельфія (США), 1981
ця книга — вершина видавничої діяльності українського мистця Петра Мегика
Петро Мегик (1899-1992) народився у Чернівецькій області, закінчив Варшавську академію Мистецтв, потім емігрував до США. Був затятим букіністом та поціновувачем якісної друкованої артперіодики. Зі студентських років колекціонував рідкісні українські книги, фотокопіював їхні репродукції та ілюстрації. Створив унікальний архів зображень творів українського мистецтва, які пізніше не раз з’являлися на сторінках проєкту усього його життя — часопису “Нотатки з мистецтва”
“Нотатки з мистецтва” передплачували не лише у США, а й у Канаді, Західній Європі, Південній Америці та Австралії. Часопис можна сміло назвати одним з найпопулярніших видань про українське мистецтво ХХ ст. Редакція згуртувала навколо себе українських митців і мистецтвознавців, які жили та творили далеко за межами Батьківщини, яка на той момент перебувала у радянській окупації
“Книга творчости українських мистців пози Батьківщиною” була видана коштом меценатів та самих митців, здебільшого етнічних українців, які мешкали у США та Канаді. Видання готували близько 10 років. Інформацію та світлини збирали поштою з найвіддаленіших куточків світу, де свого часу осіли українські митці-емігранти. “Вся праця, технічна підготова, здобування довгими роками потрібних матеріалів, планування макета книги, кореспонденція з різними країнами поселення була виконувана Головним Редактором і членами Редакційної Колегії безплатно, з великою затратою часу, сил і терпеливости”, — пише у “вступному слові” Петро Мегик
тираж видання - 1000 примірників, кожен примірник — це 512 сторінок тексту та репродукцій мистецьких праць. Рекомендована ціна продажу, сказана на обкладинці, — “50 долярів”
#вечірня_читанка
❤37
5 серпня 1844 року у Чугуєві на Харківщині народився Ілля Рєпін, художник-реаліст, педагог, професор
фото з архіву NAMU, яке зафіксувало зустріч у Києві трьох друзів, трьох культурних діячів - Адріан Прахов, Ілля Рєпін та Микола Мурашко
фотограф Володимир Висоцький, поч. 1880-х рр.
фото з архіву NAMU, яке зафіксувало зустріч у Києві трьох друзів, трьох культурних діячів - Адріан Прахов, Ілля Рєпін та Микола Мурашко
фотограф Володимир Висоцький, поч. 1880-х рр.
❤59🔥3
Forwarded from Український Арт Дайджест від [esthète] Газети
етюд до твору «Перед грозою», ~1900 р.
Микола Пимоненка
(колекція NAMU)
Микола Пимоненка
(колекція NAMU)
❤101👍1
#артстарт_тижня
трохи робочого настрою від українських митців:
🔹Микола Пимоненко у своїй майстерні в Києві. Поруч картина "Гопак". 1910 рік.;
🔹Олександр Мурашко у своїй київській майстерні на Малій Житомирській, 1911 р.;
🔹Роман Сельський і його колега Карло Звіринський у львівській майстерні Сельського;
🔹Яків Гніздовський у своїй таборовій майстерні поруч завершеної роботи "Переміщені особи", Німеччина 1948 (1949 ?)
трохи робочого настрою від українських митців:
🔹Микола Пимоненко у своїй майстерні в Києві. Поруч картина "Гопак". 1910 рік.;
🔹Олександр Мурашко у своїй київській майстерні на Малій Житомирській, 1911 р.;
🔹Роман Сельський і його колега Карло Звіринський у львівській майстерні Сельського;
🔹Яків Гніздовський у своїй таборовій майстерні поруч завершеної роботи "Переміщені особи", Німеччина 1948 (1949 ?)
❤46👍1