"Захар Беркут" Іван Франко
видавництво "Каменяр", 1986
за 85 років роботи, видавництво "Каменяр" мало багато художників, і Іван Крислач був одним із тих активних людей, які відгукувались на фундаментальні роботи, зокрема взявся й за оформлення Франкового "Захара Беркута"
мистецтво Івана Крислача увійшло в історію української книжкової графіки ще у 1950-х роках ХХ століття. У цій царині він прийняв естафету від Олени Кульчицької, Леопольда Левицького, Юзефи Кратохвилі-Відемської, Стефанії Гебус-Баранецької, Зеновія Кецала та Софії Караффи-Корбут
директор "Каменяра" Дмитро Сапіга згадує: "Коли я у 1970-тих роках зустрівся з екстравагантним Іваном Крислачем, то був вражений. Тоді він приходив із хустиною замість краватки, завжди був модерновою і незалежною людиною. Як сьогодні пам’ятаю, його розповіді про те, яку відстань він долав, аби вчитись у Львові! Я теж у свій час таке проходив. Пан Іван досить тісно співпрацював і з нами"
"Захар Беркут" вийшов тиражем у 100,000 примірників, згодом здійснили додрук ще 50,000. Книга оздоблена тридцятьма графічними ілюстраціями Івана Михайловича
#вечірня_читанка
видавництво "Каменяр", 1986
за 85 років роботи, видавництво "Каменяр" мало багато художників, і Іван Крислач був одним із тих активних людей, які відгукувались на фундаментальні роботи, зокрема взявся й за оформлення Франкового "Захара Беркута"
мистецтво Івана Крислача увійшло в історію української книжкової графіки ще у 1950-х роках ХХ століття. У цій царині він прийняв естафету від Олени Кульчицької, Леопольда Левицького, Юзефи Кратохвилі-Відемської, Стефанії Гебус-Баранецької, Зеновія Кецала та Софії Караффи-Корбут
директор "Каменяра" Дмитро Сапіга згадує: "Коли я у 1970-тих роках зустрівся з екстравагантним Іваном Крислачем, то був вражений. Тоді він приходив із хустиною замість краватки, завжди був модерновою і незалежною людиною. Як сьогодні пам’ятаю, його розповіді про те, яку відстань він долав, аби вчитись у Львові! Я теж у свій час таке проходив. Пан Іван досить тісно співпрацював і з нами"
"Захар Беркут" вийшов тиражем у 100,000 примірників, згодом здійснили додрук ще 50,000. Книга оздоблена тридцятьма графічними ілюстраціями Івана Михайловича
#вечірня_читанка
❤37🔥8
"Художня тканина західних областей УРСР", Савина Сидорович
1979, київське видавництво "Наукова думка"
дослідниця та етнографиня Савина Сидорович (1895-1972) померла, не завершивши своє наукове дослідження про розвиток ткацтва в Україні, зокрема у західних областях, на яке поклала усе життя. У 1970-х рр. колеги-науковці Савини Йосипівни наполягли на виданні тої частини монографії, яку вона встигла підготувати, адже попри те, що праця була не завершена, на той момент це було найповніше дослідження історії українського художнього текстилю
у своїй роботі Савина Йосипівна систематизувала багато матеріалу, який привозила з експедицій західними областями України (тоді Австро-Угорщиною, Польською Республікою та УРСР), дала чітку наукову характеристику різних видів народного ткацтва, описала народні техніки виготовлення тканин та знаряддя праці, які використовувалися майстринями, провела типізацію тканин
у книзі розвиток народного ткацтва розглядається не вузьколокально, а на широкому тлі етнокультурних зв'язків різних регіонів
видання щедро ілюстроване досить якісними як на той час фотографіями та рисунками килимів, хідників, художніх тканин. Наклад становив 10,000 примірників
#вечірня_читанка
1979, київське видавництво "Наукова думка"
дослідниця та етнографиня Савина Сидорович (1895-1972) померла, не завершивши своє наукове дослідження про розвиток ткацтва в Україні, зокрема у західних областях, на яке поклала усе життя. У 1970-х рр. колеги-науковці Савини Йосипівни наполягли на виданні тої частини монографії, яку вона встигла підготувати, адже попри те, що праця була не завершена, на той момент це було найповніше дослідження історії українського художнього текстилю
у своїй роботі Савина Йосипівна систематизувала багато матеріалу, який привозила з експедицій західними областями України (тоді Австро-Угорщиною, Польською Республікою та УРСР), дала чітку наукову характеристику різних видів народного ткацтва, описала народні техніки виготовлення тканин та знаряддя праці, які використовувалися майстринями, провела типізацію тканин
у книзі розвиток народного ткацтва розглядається не вузьколокально, а на широкому тлі етнокультурних зв'язків різних регіонів
видання щедро ілюстроване досить якісними як на той час фотографіями та рисунками килимів, хідників, художніх тканин. Наклад становив 10,000 примірників
#вечірня_читанка
❤52
Forwarded from Український Арт Дайджест від [esthète] Газети
🇺🇦 з Днем Української Державності!
Василь Кричевський:
🔹Обкладинка ілюстрованого видання Історії України Михайла Грушевського, 1912
🔹Великий Державний Герб, 1918
🔹Малий Державний Герб, 1918
🔹заставка для дипломатичних документів, 1918
🔹Велика Державна Печатка, 1918
🔹Мала Державна Печатка, 1918
Василь Кричевський:
🔹Обкладинка ілюстрованого видання Історії України Михайла Грушевського, 1912
🔹Великий Державний Герб, 1918
🔹Малий Державний Герб, 1918
🔹заставка для дипломатичних документів, 1918
🔹Велика Державна Печатка, 1918
🔹Мала Державна Печатка, 1918
👏25❤12👍2
Forwarded from Український Арт Дайджест від [esthète] Газети
... щойно повернувшись до Києва, десь коло 12 березня 1918, до Кричевського прийшов Голова Центральної Ради, проф. Михайло Грушевський, і передав йому державне замовлення — оперативно зробити проєкт державних гербів Української Народної Республіки — Великого і Малого герба, проєкти Великої та Малої державної печатки та бланки ратифікаційних грамот
все це мало бути зроблено протягом одного тижня. Крім того Василь Кричевський мав зробити проєкти паперових грошей. Він ще у січні почав був працювати, з доручення Центральної Ради, над проєктами банкнот та марок, але всі його шкіци загинули в пожежі після обстрілу запальними набоями будунку, де були апартаменти Кричевських, під час входження більшовиків до Києва у січні (лютому) 1918 року
ще в листопаді 1917 року Василь Кричевський брав участь, разом з Грушевським, Біляшівським, Нарбутом та іншими, в підготовчій комісії для утворення герба України
тепер, домовившись із Грушевським про геральдичний бік справи, він позичив креслярське приладдя і взявся за працю
через десять днів, 22 березня 1918 року, його проєкти були вже затверджені урядом
/зі спогадів пасинка Василя Кричевського Вадима Павловського, Нью-Йорк, 1974/
все це мало бути зроблено протягом одного тижня. Крім того Василь Кричевський мав зробити проєкти паперових грошей. Він ще у січні почав був працювати, з доручення Центральної Ради, над проєктами банкнот та марок, але всі його шкіци загинули в пожежі після обстрілу запальними набоями будунку, де були апартаменти Кричевських, під час входження більшовиків до Києва у січні (лютому) 1918 року
ще в листопаді 1917 року Василь Кричевський брав участь, разом з Грушевським, Біляшівським, Нарбутом та іншими, в підготовчій комісії для утворення герба України
тепер, домовившись із Грушевським про геральдичний бік справи, він позичив креслярське приладдя і взявся за працю
через десять днів, 22 березня 1918 року, його проєкти були вже затверджені урядом
/зі спогадів пасинка Василя Кричевського Вадима Павловського, Нью-Йорк, 1974/
❤30👍6
перші марки незалежної України
після прийняття Верховною Радою Української РСР Декларації про державний суверенітет України (16 липня 1990 року) художник Олександр Івахненко отримав замовлення на виготовлення поштової марки, присвяченої цим подіям
митець запропонував кілька варіантів, які розглядалися в Міністерстві зв’язку та Верховній Раді
на одному з ескізів художник зобразив дівчину – символ України. Вона була босонога, одягнена в довгу червону сорочку. Але такий варіант не припав до душі комісії, тому внесли деякі зміни. Босі ноги взули в чоботи, сорочку замінили плахтою. У вінок додали блакитні та жовті стрічки, а фон марки змінили на золотавий
марку ввели в обіг 10 липня 1991 року
після прийняття Верховною Радою Української РСР Декларації про державний суверенітет України (16 липня 1990 року) художник Олександр Івахненко отримав замовлення на виготовлення поштової марки, присвяченої цим подіям
митець запропонував кілька варіантів, які розглядалися в Міністерстві зв’язку та Верховній Раді
на одному з ескізів художник зобразив дівчину – символ України. Вона була босонога, одягнена в довгу червону сорочку. Але такий варіант не припав до душі комісії, тому внесли деякі зміни. Босі ноги взули в чоботи, сорочку замінили плахтою. У вінок додали блакитні та жовті стрічки, а фон марки змінили на золотавий
марку ввели в обіг 10 липня 1991 року
❤30👍8🔥1🤔1
спойлер: художник Олександр Івахненко сьогодні ще з'явиться у нас на каналі у "Вечірній читанці"
❤10
твори Ганни Собачко-Шостак
🌸 Незабутні квіти, 1917;
🌸 Рожеві мрії, 1920;
🌸 Рожеве сяйво, 1917
(збірка Національного музею українського народного декоративного мистецтва)
🌸 Незабутні квіти, 1917;
🌸 Рожеві мрії, 1920;
🌸 Рожеве сяйво, 1917
(збірка Національного музею українського народного декоративного мистецтва)
❤61🔥6