Forwarded from Український Арт Дайджест від [esthète] Газети
Девід Хокні
🔹Портрет митця (Дві фігури біля басейну), 1972
🔹Ще більший сплеск, 1967
🔹Волдґейтcький пейзаж, 2005
🔹Мої Батьки, 1977
🔹Портрет митця (Дві фігури біля басейну), 1972
🔹Ще більший сплеск, 1967
🔹Волдґейтcький пейзаж, 2005
🔹Мої Батьки, 1977
❤57👍2
Forwarded from Український Арт Дайджест від [esthète] Газети
11 липня 1856 року у Харкові народився пейзажист та графік Петро Левченко
Левченко був вільним слухачем Петербурзької академії мистецтв у класах Клодта й Чистякова, але через хворобу та брак коштів на навчання покинув академію та повернувся в Україну. Від 1886 року брав активну участь у заходах Товариства пересувних художніх виставок і викладав у Харківській рисувальній школі
про життя Петра Левченка мало знали навіть ті, хто були йому близькими. Але і сучасники, і дослідники його творчості сходилися на тому, що митець дуже багато працював, але не любив обговорювати та демонструвати свій доробок на виставках чи у тематичних виданнях
коли Левченко через слабке здоров'я не міг малювати серед природи, то він малював або свою кімнату, або просто куток кімнати, або натюрморти. У цих роботах проступає велика уважність і любов до деталей та гри світла й тіні. Зимові пейзажі митця — це здебільшого те, що він бачив з вікна свого дому: сільську вулицю, засипану снігом, чи багнюку у відлигу, якісь задвірки, присипані інеєм, із сумним, але приємним небом, особливо коли на землю сходять сутінки
Петру Левченку дивним чином вдавалося поєднувати у своїх роботах реалізм та чуттєвий імпресіонізм — два, здавалося б, такі різні й непоєднувані стилі.
Левченко був вільним слухачем Петербурзької академії мистецтв у класах Клодта й Чистякова, але через хворобу та брак коштів на навчання покинув академію та повернувся в Україну. Від 1886 року брав активну участь у заходах Товариства пересувних художніх виставок і викладав у Харківській рисувальній школі
про життя Петра Левченка мало знали навіть ті, хто були йому близькими. Але і сучасники, і дослідники його творчості сходилися на тому, що митець дуже багато працював, але не любив обговорювати та демонструвати свій доробок на виставках чи у тематичних виданнях
коли Левченко через слабке здоров'я не міг малювати серед природи, то він малював або свою кімнату, або просто куток кімнати, або натюрморти. У цих роботах проступає велика уважність і любов до деталей та гри світла й тіні. Зимові пейзажі митця — це здебільшого те, що він бачив з вікна свого дому: сільську вулицю, засипану снігом, чи багнюку у відлигу, якісь задвірки, присипані інеєм, із сумним, але приємним небом, особливо коли на землю сходять сутінки
Петру Левченку дивним чином вдавалося поєднувати у своїх роботах реалізм та чуттєвий імпресіонізм — два, здавалося б, такі різні й непоєднувані стилі.
👍10❤7
Forwarded from Український Арт Дайджест від [esthète] Газети
Петро Левченко (1856-1917)
🔹"Вуличка в Путивлі", 1880 (Харківський художній музей);
🔹"Хата біля річки", 1900 (приватна збірка);
🔹"Паризька вулиця", 1900-ті рр. (NAMU)
🔹"Вуличка в Путивлі", 1880 (Харківський художній музей);
🔹"Хата біля річки", 1900 (приватна збірка);
🔹"Паризька вулиця", 1900-ті рр. (NAMU)
👍17❤14🔥2
Forwarded from Український Арт Дайджест від [esthète] Газети
Петро Левченко (1856-1917)
🔹"У Пашенному", точна дата невідома (NAMU)
🔹"Святковий стіл", 1890-1900-ті рр. (приватна збірка);
🔹"Берег моря. Неаполь", точна дата невідома (приватна збірка)
🔹"У Пашенному", точна дата невідома (NAMU)
🔹"Святковий стіл", 1890-1900-ті рр. (приватна збірка);
🔹"Берег моря. Неаполь", точна дата невідома (приватна збірка)
❤38🔥2👍1
минулого року урочиста вечеря саміту НАТО відбулася у мадридському Музеї Прадо
📸 REUTERS/Violeta Santos Moura
📸 REUTERS/Violeta Santos Moura
👍31❤2
думаємо, поступово потрібно готувати NAMU 🤔😉🤞🏼
❤37🔥7👍3🤬1
«Петрування»
Теофіл Копистинський
1873 р.
«Петрування» – невеликого розміру картина Теофіла Копистинського, в якій митець із любов’ю й теплотою зобразив старовинний український народний звичай – свято пастухів, яке відзначалося влітку кожного року у жнива, у день святих Петра і Павла. За селом на пасовищі зібралася група молодих пастухів і дівчат у народному одязі відзначити своє свято. Хтось частується, хтось танцює . Своїм характером картина нагадує деякі сентиментально-ідилічні жанрові сцени тогочасного віденського живопису, під впливом якого був молодий Копистинський
(збірка Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького)
Теофіл Копистинський
1873 р.
«Петрування» – невеликого розміру картина Теофіла Копистинського, в якій митець із любов’ю й теплотою зобразив старовинний український народний звичай – свято пастухів, яке відзначалося влітку кожного року у жнива, у день святих Петра і Павла. За селом на пасовищі зібралася група молодих пастухів і дівчат у народному одязі відзначити своє свято. Хтось частується, хтось танцює . Своїм характером картина нагадує деякі сентиментально-ідилічні жанрові сцени тогочасного віденського живопису, під впливом якого був молодий Копистинський
(збірка Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького)
❤25
сьогодні у The New York Times вийшов спеціальний матеріал присвячений Кундері
NY Times
Milan Kundera, Czech Literary Star and Communist Party Outcast, Dies at 94
Mr. Kundera, the author of “The Unbearable Lightness of Being,” was known for sexually charged novels that captured the suffocating absurdity of life in his native Czechoslovakia.
👍5
Forwarded from Український Арт Дайджест від [esthète] Газети
12 липня 1892 у Дрогобичі народився
Бруно Шульц
(1942 року вбитий у рідному місті офіцером гестапо)
🔹Автопортрет і автопортрет з псом;
🔹 «На міських сходах», 1925 (з постійної експозиції Музею модернізму у Львові);
🔹 «Жінка й Амур із дзеркалом», 1920
Бруно Шульц
(1942 року вбитий у рідному місті офіцером гестапо)
🔹Автопортрет і автопортрет з псом;
🔹 «На міських сходах», 1925 (з постійної експозиції Музею модернізму у Львові);
🔹 «Жінка й Амур із дзеркалом», 1920
❤37👍9