«Львів» Ярослави Музики (1971)
«Місто» Леопольда Левицького (1960-ті рр.)
«Місто» Леопольда Левицького (1960-ті рр.)
❤55👍6
Forwarded from Український Арт Дайджест від [esthète] Газети
до міжнародного дня поцілунків 💋
Олександр Архипенко «Дослідження пластичної форми» (1913).
Робота була показана на Першому Німецькому Осінньому салоні у Берліні 1913 року. Організатором виставки був Герворт Волден (німецький експресіоніст, мистецтвознавець та популяризатор німецького авангарду, засновник і редактор артжурналу Der Sturm); поряд з Архипенковою скульптурою на салоні експонувалися роботи Роберта Делоне, Фернана Леже, Луї Маркуссіса, Франсіса Пікабіа та інших топових митців тогочасної Європи.
Фото: Альбом «Олександр Архипенко». Київ, «Мистецтво», 1989
Олександр Архипенко «Дослідження пластичної форми» (1913).
Робота була показана на Першому Німецькому Осінньому салоні у Берліні 1913 року. Організатором виставки був Герворт Волден (німецький експресіоніст, мистецтвознавець та популяризатор німецького авангарду, засновник і редактор артжурналу Der Sturm); поряд з Архипенковою скульптурою на салоні експонувалися роботи Роберта Делоне, Фернана Леже, Луї Маркуссіса, Франсіса Пікабіа та інших топових митців тогочасної Європи.
Фото: Альбом «Олександр Архипенко». Київ, «Мистецтво», 1989
❤29
Forwarded from Український Арт Дайджест від [esthète] Газети
«Львів, комендантська година», 2022
Владислав Шерешевський
Владислав Шерешевський
❤58😱3👍2
"Випалена земля" (1951)
Констант Нівенхейс
(колекція амстердамського Стеделек музею)
у воєнній доктрині тактика "випаленої землі" означає знищення всіх об'єктів, які мають військове та економічне значення, на територіях, на які ведеться наступ. Ця тактика активно застосовувалася росіянами у період Другої світової під час планування операцій "Красної армії" та у їхній Сирійській кампанії (2015)
ймовірно, ця робота нідерландського художника Константа - збірний образ Другої світової та Корейської (1950-1953) воєн. На картині — частини людських тіл та понівечені предмети (колесо, уламки огорожі), все це наче мало бути застереженням наступним поколінням від жахіть війни... але застереження не спрацювало, сьогодні ця робота знову актуальна
Констант Нівенхейс
(колекція амстердамського Стеделек музею)
у воєнній доктрині тактика "випаленої землі" означає знищення всіх об'єктів, які мають військове та економічне значення, на територіях, на які ведеться наступ. Ця тактика активно застосовувалася росіянами у період Другої світової під час планування операцій "Красної армії" та у їхній Сирійській кампанії (2015)
ймовірно, ця робота нідерландського художника Константа - збірний образ Другої світової та Корейської (1950-1953) воєн. На картині — частини людських тіл та понівечені предмети (колесо, уламки огорожі), все це наче мало бути застереженням наступним поколінням від жахіть війни... але застереження не спрацювало, сьогодні ця робота знову актуальна
😢18❤12
Forwarded from Український Арт Дайджест від [esthète] Газети
7 липня 1904 року народився Михайло Мороз - український живописець. Навчався у мистецькій школі Олекси Новаківського у Львові та був визнаний кращим його учнем.
⛪️"Українська католицька церква Пресвятої Трійці в Кергонксон", 1977
Михайло Мороз
⛪️"Українська католицька церква Пресвятої Трійці в Кергонксон", 1977
Михайло Мороз
👍19❤6
надихнуті війною
🔹«Герніка» (1937) Пабло Пікассо
🔹«Випалена земля» (1951) Констант
🔹«Погляд, спрямований позад себе» з серії «Евакуації» (1967) Любомир Медвідь
🔹«Герніка» (1937) Пабло Пікассо
🔹«Випалена земля» (1951) Констант
🔹«Погляд, спрямований позад себе» з серії «Евакуації» (1967) Любомир Медвідь
❤25😢10😱3
Forwarded from Український Арт Дайджест від [esthète] Газети
8 липня в Україні відзначають день родини 👨👩👧👦
❤8
Forwarded from Український Арт Дайджест від [esthète] Газети
сьогодні своє 86-річчя святкує ідейний натхненник попарту та однин з найвпливовіших митців 20 століття Девід Хокні
як саме проходитиме святкування? звісно, ми не знаємо напевне, але можемо припустити, що на терасі якогось ресторанчика в нормандському Кані з бокалом кальвадосу, горщиком гарячих мідій, маринованих у сидрі, та цигаркою в руках. Чому саме так і саме там? Читайте у нашому матеріалі:
ДЕВІД ХОКНІ: МИТЦІ НЕ ВИХОДЯТЬ НА ПЕНСІЮ
🎂
як саме проходитиме святкування? звісно, ми не знаємо напевне, але можемо припустити, що на терасі якогось ресторанчика в нормандському Кані з бокалом кальвадосу, горщиком гарячих мідій, маринованих у сидрі, та цигаркою в руках. Чому саме так і саме там? Читайте у нашому матеріалі:
ДЕВІД ХОКНІ: МИТЦІ НЕ ВИХОДЯТЬ НА ПЕНСІЮ
🎂
❤30👍6
Forwarded from Український Арт Дайджест від [esthète] Газети
Девід Хокні
🔹Портрет митця (Дві фігури біля басейну), 1972
🔹Ще більший сплеск, 1967
🔹Волдґейтcький пейзаж, 2005
🔹Мої Батьки, 1977
🔹Портрет митця (Дві фігури біля басейну), 1972
🔹Ще більший сплеск, 1967
🔹Волдґейтcький пейзаж, 2005
🔹Мої Батьки, 1977
❤57👍2
Forwarded from Український Арт Дайджест від [esthète] Газети
11 липня 1856 року у Харкові народився пейзажист та графік Петро Левченко
Левченко був вільним слухачем Петербурзької академії мистецтв у класах Клодта й Чистякова, але через хворобу та брак коштів на навчання покинув академію та повернувся в Україну. Від 1886 року брав активну участь у заходах Товариства пересувних художніх виставок і викладав у Харківській рисувальній школі
про життя Петра Левченка мало знали навіть ті, хто були йому близькими. Але і сучасники, і дослідники його творчості сходилися на тому, що митець дуже багато працював, але не любив обговорювати та демонструвати свій доробок на виставках чи у тематичних виданнях
коли Левченко через слабке здоров'я не міг малювати серед природи, то він малював або свою кімнату, або просто куток кімнати, або натюрморти. У цих роботах проступає велика уважність і любов до деталей та гри світла й тіні. Зимові пейзажі митця — це здебільшого те, що він бачив з вікна свого дому: сільську вулицю, засипану снігом, чи багнюку у відлигу, якісь задвірки, присипані інеєм, із сумним, але приємним небом, особливо коли на землю сходять сутінки
Петру Левченку дивним чином вдавалося поєднувати у своїх роботах реалізм та чуттєвий імпресіонізм — два, здавалося б, такі різні й непоєднувані стилі.
Левченко був вільним слухачем Петербурзької академії мистецтв у класах Клодта й Чистякова, але через хворобу та брак коштів на навчання покинув академію та повернувся в Україну. Від 1886 року брав активну участь у заходах Товариства пересувних художніх виставок і викладав у Харківській рисувальній школі
про життя Петра Левченка мало знали навіть ті, хто були йому близькими. Але і сучасники, і дослідники його творчості сходилися на тому, що митець дуже багато працював, але не любив обговорювати та демонструвати свій доробок на виставках чи у тематичних виданнях
коли Левченко через слабке здоров'я не міг малювати серед природи, то він малював або свою кімнату, або просто куток кімнати, або натюрморти. У цих роботах проступає велика уважність і любов до деталей та гри світла й тіні. Зимові пейзажі митця — це здебільшого те, що він бачив з вікна свого дому: сільську вулицю, засипану снігом, чи багнюку у відлигу, якісь задвірки, присипані інеєм, із сумним, але приємним небом, особливо коли на землю сходять сутінки
Петру Левченку дивним чином вдавалося поєднувати у своїх роботах реалізм та чуттєвий імпресіонізм — два, здавалося б, такі різні й непоєднувані стилі.
👍10❤7