Forwarded from Український Арт Дайджест від [esthète] Газети
📝 "…оглянув Париж. Чудово. Пишу вечорами вірші про паризькі речі у Люксембурзькому парку. Оглянув ґалереї, був у Люврі…"
з першого паризького листа Василя Хмелюка братові, вересень1928 р.
3 липня 1903 року народився митець Василь Хмелюк. Він був з заможного козацького роду Хмелюків, що жили на території сучасної Вінничини. До Європи Василь потрапив у 17-річному віці (під час визвольних змагань в Україні старший брат Василя Ілько служив в Українській армії, і коли військові частини відступали з Поділля на захід, він забрав з собою Василя і так обоє 1920 року опинилися у Польщі).
Навчався мистецтву у Краківській академії мистецтв, потім в Українській студії Пластичного мистецтва у Празі (і паралельно на філософському факультеті Карлового університету), а після переїзду до Франції у 1928 році - у приватних мистецьких студіях Парижа.
📝 “…веду життя як колись у Кракові. Малюю і вчуся цілий день і навіть у неділю. Через те не маю часу на дівчат. Захоплююся Веляскезом у Люврі, а ввечері ходжу вчитися рисунків».
з листа Василя Хмелюка братові, листопад 1928.
Європейським поціновувачам мистецтва Хмелюка відкрив артдилер Амбруаз Воллар. Воллар, а через кілька місяців і колекціонер Сергій Щукін, закупили серію творів Хмелюка і дали йому рекомендації до топових паризьких артгалерей. 1943 року митець підписав контракт з відомою французькою галереєю Дюрана-Руеля, з якою співпрацював наступні 30 років, і яка закупляла майже всю його творчість. Дюран-Руель влаштовувала Хмелюку майже щорічні індивідуальні виставки у Парижі, а також закордоном - у Нью-Йорку, Женеві, Берні , Мюнхені, Кельні, Лондоні.
Хмелюк прожив решту свого життя у Парижі, їздив до друзів у Швейцарію та Італію. А от з Британією стосунки митця не склалися.
📝 «…Британію недолюблюю, бо там і клімат строгіший і назагал - сумнувато», писав у листі Хмелюк.
Після закінчення Другої світової війни митець щороку їздив на вакації на південь Франції. Сен-Поль де Венс, Вільфранш-сюр-Мер, Санарі - його улюблені місця.
📝«…південь Франції притягує мене своїм ясним світлом, живими кольорами, тут все є грандіозне і часто з чудовим трагічним акцентом» - писав митець.
За весь час своєї малярської кар’єри В. Хмелюк дотримувався одного стилю - експресіонізму, він не пробував ні абстракціонізму, ні найновішого реалізму, не поплив широким руслом пост-імпресіонізму, як це сталося з багатьма українськими художниками, сучасниками Хмелюка.
Василь Хмелюк (1903 - 1986) - поет пристрасно захоплений кольорами, один з найсильніших і темпераментних колористів в українському та і в європейському живописі середини ХХ ст.
з першого паризького листа Василя Хмелюка братові, вересень1928 р.
3 липня 1903 року народився митець Василь Хмелюк. Він був з заможного козацького роду Хмелюків, що жили на території сучасної Вінничини. До Європи Василь потрапив у 17-річному віці (під час визвольних змагань в Україні старший брат Василя Ілько служив в Українській армії, і коли військові частини відступали з Поділля на захід, він забрав з собою Василя і так обоє 1920 року опинилися у Польщі).
Навчався мистецтву у Краківській академії мистецтв, потім в Українській студії Пластичного мистецтва у Празі (і паралельно на філософському факультеті Карлового університету), а після переїзду до Франції у 1928 році - у приватних мистецьких студіях Парижа.
📝 “…веду життя як колись у Кракові. Малюю і вчуся цілий день і навіть у неділю. Через те не маю часу на дівчат. Захоплююся Веляскезом у Люврі, а ввечері ходжу вчитися рисунків».
з листа Василя Хмелюка братові, листопад 1928.
Європейським поціновувачам мистецтва Хмелюка відкрив артдилер Амбруаз Воллар. Воллар, а через кілька місяців і колекціонер Сергій Щукін, закупили серію творів Хмелюка і дали йому рекомендації до топових паризьких артгалерей. 1943 року митець підписав контракт з відомою французькою галереєю Дюрана-Руеля, з якою співпрацював наступні 30 років, і яка закупляла майже всю його творчість. Дюран-Руель влаштовувала Хмелюку майже щорічні індивідуальні виставки у Парижі, а також закордоном - у Нью-Йорку, Женеві, Берні , Мюнхені, Кельні, Лондоні.
Хмелюк прожив решту свого життя у Парижі, їздив до друзів у Швейцарію та Італію. А от з Британією стосунки митця не склалися.
📝 «…Британію недолюблюю, бо там і клімат строгіший і назагал - сумнувато», писав у листі Хмелюк.
Після закінчення Другої світової війни митець щороку їздив на вакації на південь Франції. Сен-Поль де Венс, Вільфранш-сюр-Мер, Санарі - його улюблені місця.
📝«…південь Франції притягує мене своїм ясним світлом, живими кольорами, тут все є грандіозне і часто з чудовим трагічним акцентом» - писав митець.
За весь час своєї малярської кар’єри В. Хмелюк дотримувався одного стилю - експресіонізму, він не пробував ні абстракціонізму, ні найновішого реалізму, не поплив широким руслом пост-імпресіонізму, як це сталося з багатьма українськими художниками, сучасниками Хмелюка.
Василь Хмелюк (1903 - 1986) - поет пристрасно захоплений кольорами, один з найсильніших і темпераментних колористів в українському та і в європейському живописі середини ХХ ст.
👍21🔥3
Forwarded from Український Арт Дайджест від [esthète] Газети
роботи Василя Хмелюка
🔹"Портрет жінки", 1930-ті рр.
🔹"Портрет жінки в білому", 1930-ті рр. (роботи з колекції Національного музею у Львові ім. А. Шептицького)
🔹"Порт", 1948
🔹"Натюрморт" х 2, 1940-ві рр.
🔹"Портрет жінки", 1930-ті рр.
🔹"Портрет жінки в білому", 1930-ті рр. (роботи з колекції Національного музею у Львові ім. А. Шептицького)
🔹"Порт", 1948
🔹"Натюрморт" х 2, 1940-ві рр.
❤39😢1
Forwarded from Український Арт Дайджест від [esthète] Газети
🚀🇺🇦 3 липня - День зенітних ракетних військ Повітряних Сил ЗС України
вони тримають наше небо
вони тримають наше небо
👍16❤2
Forwarded from Український Арт Дайджест від [esthète] Газети
🇺🇸 вітаємо усіх причетних з
Днем незалежності США!
“Washington Monument”, 1985
Jacques Hnizdovsky/Яків Гніздовський
Днем незалежності США!
“Washington Monument”, 1985
Jacques Hnizdovsky/Яків Гніздовський
👍31❤8👏1
сезонні натюрморти
вишні Давида Штеренберга
грушки Якова Гніздовського
вишні Давида Штеренберга
грушки Якова Гніздовського
❤47👍5
"нахилені" в сторону глядача столи — улюблений прийом Давида Штеренберга (1881-1948)
він настільки припав йому до душі, що художник малював такі столи впродовж 10 років
митець спеціально вставав дуже рано і рушав на паризькі ринки, аби знайти овочі, фрукти, посуд цікавих форм і кольорів, приносив все це до майстерні та годинами міг складати ці предмети у композиції, які потім малював
він настільки припав йому до душі, що художник малював такі столи впродовж 10 років
митець спеціально вставав дуже рано і рушав на паризькі ринки, аби знайти овочі, фрукти, посуд цікавих форм і кольорів, приносив все це до майстерні та годинами міг складати ці предмети у композиції, які потім малював
❤43👍9
Львів, наші локальні читачі, сподіваємося, Ви впорядку 🤞🏼
потрібно триматися попри увесь цей жах 💔
щонайменше до вечора беремо паузу з контентом, а там буде видно
потрібно триматися попри увесь цей жах 💔
щонайменше до вечора беремо паузу з контентом, а там буде видно
❤70😢13👍5
«Львів» Ярослави Музики (1971)
«Місто» Леопольда Левицького (1960-ті рр.)
«Місто» Леопольда Левицького (1960-ті рр.)
❤55👍6
Forwarded from Український Арт Дайджест від [esthète] Газети
до міжнародного дня поцілунків 💋
Олександр Архипенко «Дослідження пластичної форми» (1913).
Робота була показана на Першому Німецькому Осінньому салоні у Берліні 1913 року. Організатором виставки був Герворт Волден (німецький експресіоніст, мистецтвознавець та популяризатор німецького авангарду, засновник і редактор артжурналу Der Sturm); поряд з Архипенковою скульптурою на салоні експонувалися роботи Роберта Делоне, Фернана Леже, Луї Маркуссіса, Франсіса Пікабіа та інших топових митців тогочасної Європи.
Фото: Альбом «Олександр Архипенко». Київ, «Мистецтво», 1989
Олександр Архипенко «Дослідження пластичної форми» (1913).
Робота була показана на Першому Німецькому Осінньому салоні у Берліні 1913 року. Організатором виставки був Герворт Волден (німецький експресіоніст, мистецтвознавець та популяризатор німецького авангарду, засновник і редактор артжурналу Der Sturm); поряд з Архипенковою скульптурою на салоні експонувалися роботи Роберта Делоне, Фернана Леже, Луї Маркуссіса, Франсіса Пікабіа та інших топових митців тогочасної Європи.
Фото: Альбом «Олександр Архипенко». Київ, «Мистецтво», 1989
❤29
Forwarded from Український Арт Дайджест від [esthète] Газети
«Львів, комендантська година», 2022
Владислав Шерешевський
Владислав Шерешевський
❤58😱3👍2
"Випалена земля" (1951)
Констант Нівенхейс
(колекція амстердамського Стеделек музею)
у воєнній доктрині тактика "випаленої землі" означає знищення всіх об'єктів, які мають військове та економічне значення, на територіях, на які ведеться наступ. Ця тактика активно застосовувалася росіянами у період Другої світової під час планування операцій "Красної армії" та у їхній Сирійській кампанії (2015)
ймовірно, ця робота нідерландського художника Константа - збірний образ Другої світової та Корейської (1950-1953) воєн. На картині — частини людських тіл та понівечені предмети (колесо, уламки огорожі), все це наче мало бути застереженням наступним поколінням від жахіть війни... але застереження не спрацювало, сьогодні ця робота знову актуальна
Констант Нівенхейс
(колекція амстердамського Стеделек музею)
у воєнній доктрині тактика "випаленої землі" означає знищення всіх об'єктів, які мають військове та економічне значення, на територіях, на які ведеться наступ. Ця тактика активно застосовувалася росіянами у період Другої світової під час планування операцій "Красної армії" та у їхній Сирійській кампанії (2015)
ймовірно, ця робота нідерландського художника Константа - збірний образ Другої світової та Корейської (1950-1953) воєн. На картині — частини людських тіл та понівечені предмети (колесо, уламки огорожі), все це наче мало бути застереженням наступним поколінням від жахіть війни... але застереження не спрацювало, сьогодні ця робота знову актуальна
😢18❤12