📝 ​​"…оглянув Париж. Чудово. Пишу вечорами вірші про паризькі речі у Люксембурзькому парку. Оглянув ґалереї, був у Люврі…"
з першого паризького листа Василя Хмелюка братові, вересень1928 р.

3 липня 1903 року народився митець Василь Хмелюк. Він був з заможного козацького роду Хмелюків, що жили на території сучасної Вінничини. До Європи Василь потрапив у 17-річному віці (під час визвольних змагань в Україні старший брат Василя Ілько служив в Українській армії, і коли військові частини відступали з Поділля на захід, він забрав з собою Василя і так обоє 1920 року опинилися у Польщі).

Навчався мистецтву у Краківській академії мистецтв, потім в Українській студії Пластичного мистецтва у Празі (і паралельно на філософському факультеті Карлового університету), а після переїзду до Франції у 1928 році - у приватних мистецьких студіях Парижа.

📝 “…веду життя як колись у Кракові. Малюю і вчуся цілий день і навіть у неділю. Через те не маю часу на дівчат. Захоплююся Веляскезом у Люврі, а ввечері ходжу вчитися рисунків».
з листа Василя Хмелюка братові, листопад 1928.

Європейським поціновувачам мистецтва Хмелюка відкрив артдилер Амбруаз Воллар. Воллар, а через кілька місяців і колекціонер Сергій Щукін, закупили серію творів Хмелюка і дали йому рекомендації до топових паризьких артгалерей. 1943 року митець підписав контракт з відомою французькою галереєю Дюрана-Руеля, з якою співпрацював наступні 30 років, і яка закупляла майже всю його творчість. Дюран-Руель влаштовувала Хмелюку майже щорічні індивідуальні виставки у Парижі, а також закордоном - у Нью-Йорку, Женеві, Берні , Мюнхені, Кельні, Лондоні.

Хмелюк прожив решту свого життя у Парижі, їздив до друзів у Швейцарію та Італію. А от з Британією стосунки митця не склалися.

📝 «…Британію недолюблюю, бо там і клімат строгіший і назагал - сумнувато», писав у листі Хмелюк.

Після закінчення Другої світової війни митець щороку їздив на вакації на південь Франції. Сен-Поль де Венс, Вільфранш-сюр-Мер, Санарі - його улюблені місця.

📝«…південь Франції притягує мене своїм ясним світлом, живими кольорами, тут все є грандіозне і часто з чудовим трагічним акцентом» - писав митець.

За весь час своєї малярської кар’єри В. Хмелюк дотримувався одного стилю - експресіонізму, він не пробував ні абстракціонізму, ні найновішого реалізму, не поплив широким руслом пост-імпресіонізму, як це сталося з багатьма українськими художниками, сучасниками Хмелюка.

Василь Хмелюк (1903 - 1986) - поет пристрасно захоплений кольорами, один з найсильніших і темпераментних колористів в українському та і в європейському живописі середини ХХ ст.

🚀🇺🇦 3 липня - День зенітних ракетних військ Повітряних Сил ЗС України

вони тримають наше небо

by Нікіта Тітов

🇺🇸 вітаємо усіх причетних з
Днем незалежності США!

“Washington Monument”, 1985
Jacques Hnizdovsky/Яків Гніздовський

«Футбол» (1922) Еля (Лазаря) Лисицького

Львів, наші локальні читачі, сподіваємося, Ви впорядку 🤞🏼

потрібно триматися попри увесь цей жах 💔

щонайменше до вечора беремо паузу з контентом, а там буде видно

до міжнародного дня поцілунків 💋

Олександр Архипенко «Дослідження пластичної форми» (1913).

Робота була показана на Першому Німецькому Осінньому салоні у Берліні 1913 року. Організатором виставки був Герворт Волден (німецький експресіоніст, мистецтвознавець та популяризатор німецького авангарду, засновник і редактор артжурналу Der Sturm); поряд з Архипенковою скульптурою на салоні експонувалися роботи Роберта Делоне, Фернана Леже, Луї Маркуссіса, Франсіса Пікабіа та інших топових митців тогочасної Європи.

Фото: Альбом «Олександр Архипенко». Київ, «Мистецтво», 1989

ескіз Алли Горської
1964 р.

💔

«Львів, комендантська година», 2022
Владислав Шерешевський