#адміноффтоп

подивилася в новинах про сьогоднішні закордонні делегації у Києві, і от крутилася в голові робота одна, насилу згадала, яка саме

"Приїзд чужоземних робітників" 1932
Абрам Черкаський

(колекція NAMU)

"...мовляв, так вже історично склалося, що багатьох митців, зокрема Олександру Екстер, Олександра Богомазова, Володимира Бурлюка та Василя Єрмилова об’єднали “парасольковим” терміном “російський авангард”. Війна Росії проти України змінила такий підхід"

кураторка Анна Ветцлер-Манюк побувала на вернісажі виставки про модернізм в Україні 1900-1930-х рр. в кельнському Людвіг Музеї та спеціально для Естет Газети підготувала цікавий огляд проєкту

фрагмент чоловічої вишитої сорочки з гербом Галичини, поч. 20 ст.
(з приватної збірки)

«Вечір. Стара Флоренція», 1973 р.
Тетяна Яблонська

/зберігається в Державній Третьяковській галереї, Росія/

17 червня 2005 року у Києві померла художниця Тетяна Яблонська. Їй було 88 років

сьогодні опублікуємо спогад Тетяни Нилівни про її поїздку до Флоренції, і про те, чому картина "Вечір. Стара Флоренція" не потрапила до збірки жодного музею в Україні

📝…як я любила, втомившись після цілоденної ходи по Флоренції, сісти біля вікна своєї «камери», як тут називають номери готелів, спокійно дивитися у вікно на вечірнє місто і згадувати, згадувати. У чистому золотому повітрі свистять стрижі, перекреслюючи небо. Переді мною — цілий лабіринт вузеньких вуличЧерепичні дахи мальовничо туляться під різними кутами, створюючи своєрідний візерунок. Його завершує велич собору Санта-Кроче, Пантеон Італії. Тут похований Мікеланджело, що так багато зробив для Флоренції. Над Флоренцією височіє її найголовніший головний убір — купол Санта-Марія дель Фіоре. На моїй картині він зображений збоку, праворуч, у віддзеркаленні вікна, хоча насправді його звідси не видно навіть у віддзеркаленні. Але не може бути образу Флоренції без цього купола. Ось я і зважилася на цю «неправду» заради правди самого міста. У лівому верхньому куті, у вікні, зображена частина форту, який будувався також під керівництвом Мікеланджело, коли Флоренція готувалася до війни, здається, з іспанцями. Це вже за Арно, на тому боці річки. У вікні ліворуч — башта замку Палаццо Веккіо — він справді там і віддзеркалювався.
Я люблю цю картину. Я хотіла, щоб її придбало наше Міністерство, і я могла би прийти до неї в музей, сісти перед нею і згадувати, згадувати.
Картину виставили на якійсь виставці в Москві. Можливо, і на академічній. Не пам'ятаю. Знаю тільки, що її там оцінили і надіслали мені бланк для переказу грошей. Сума, пам'ятаю, була досить помірна. Я прийшла в наше Міністерство культури, до завідувача тоді відділу образотворчого мистецтва Юрія Євдокимовича Баликова. Я показала йому пропозицію Мінкульту СРСР і попросила перезакупити цю картину за тією ж ціною для українського музею, бо вважаю її своєю творчою удачею, і мені б дуже хотілося, щоб вона була в Києві. Він порадився із вищим начальством і відповів мені категоричною відмовою, сказавши дуже виразно і сухо, що ця робота їм не потрібна. Я пішла, як обпльована.
А через деякий час за картину «Стара Флоренція», як за один з найкращих творів, виконаних того року мені вручили медаль Академії мистецтв, що дало мені право знову поїхати в Італію, у Флоренцію...

👨‍👧‍👦 «Батьківство», 1965
Зоя Лерман (1934-2014)

з Днем Батька!

20 червня 1964 року у Нью-Йорку помер український скульптор Сергій Литвиненко

він народився на Полтавщині 1899 року. 1917 закінчив класичну гімназію у Лубнах. В 1919-1920 роках воював в Українській народній армії у ранзі хорунжого. Потім навчався у Краківській академії мистецтв. Один з викладачів Литвиненка організував йому стипендію для навчання у Парижі, де митець жив і студіював скульптуру й живопис до кінця 1930 року

після Парижа Литвиненко приїздить до Львова, де живе до 1944 року. У цей період брав активну участь в українських мистецьких виставках. А 1936 року роботи Литвиненка експонувалися у Чикаго на Всесвітній виставці

на початку Другої світової війни, як і більшість митців Львова, вступив до Спілки художників УРСР

з наближенням до Львова лінії фронту, Сергій Литвиненко перебрався до Німеччини, а потім до США

з 1950 року жив у Нью-Йорку. Там продовжував творчо працювати, почав виставлятися, брав активну участь у житті української діаспори. У США створив пам'ятники Франку та Мазепі

у Львові скульптор Сергій Литвиненко виконав багато замовлень. Найвідоміше, напевне, — пам'ятник на могилі Івана Франка на Личаківському цвинтарі