23 травня 1920 року помер Георгій Нарбут

"Чудовий весняний день, сонце заливає вулиці, зелені сади й широкі площі привітного Києва, — згадує його похорон Федір Ернст. — Подався траурний хід. Хотіли здобути сірих волів, щоб везли, за старим українським звичаєм, його труну — але не знайшли. Довелося найняти ломового візника, вкрили віз старими українськими килимами, покрили труну червоною китайкою. Попереду йшов військовий оркестр, студентки академії у світлих нарядах несли квіти. Вся художня сім'я Києва — за труною. На зеленій Байковій горі лежить його тіло. Похований Нарбут у своєму жупані"

на фото: процесія з труною Нарбута проходить повз Київську міську думу (теперішній майдан Незалежності зі сторони Будинку профспілок, травень 1920

«…1920 року Нарбут занедужав. Не встаючи з ліжка, приймав участь у всіх справах академічного життя, головного графічного відділу — як ректор, як професор, і давав вказівки своїм учням (підмайстрам, як звав нас, жартуючи).

Доносилася сильна гарматна стрілянина кругом Київа, наступали наші, а тут ми сиділи втрьох з його нерозлучним приятелем Модзалевським. Нарбут неначе віджив і з повною радістю і надією прислухався до пострілів та казав, що ніяк не може діждатися наших. 

І не діждався: за кілька день, а саме 23-го травня скінчилося після операції його молоде життя на 34-му році в повному розцвіті творчих сил.

Не стало Нарбута — не стало й української Академії Мистецтва, такої, як вона була при ньому, - не стало генія нашого українського графічного мистецтва»

зі спогадів Роберта Лісовського

світлина: «Ми прийшли провідати нашого професора Георгія Нарбута, що занедужав» (поч. 1920 р.), невідомий художник/художниця

голосування до 23:00 (київський час)

шановні, 50 на 50 😱
4 хв до завершення голосування

Котик (в бронзі), 1911
Олександр Архипенко

"Парк", 2000
Володимир Патик

24 травня - Європейський день парків
(European Day of Parks)

Ревія мод у краківському парку, 1912
(фрагмент)
Осип Курилас

зі збірки Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького

наш канал ніколи не стояв осторонь мем-трендів 😅

«В люди» 1885
Киріяк Костанді

Олександр Архипенко зі своїм далматином Сапфо, 1963
Нью-Йорк

позавчора у голосуванні чесно переміг кіт Архипенка, але Ви лише подивіться на цю світлину)))

Жінка з кішкою, 1960-ті рр.
Марґіт Сельська

«Жонглер», 1920 рр.
Євмен Пшеченко

«Велетень», друга пол. 20 ст.
Євмен Пшеченко

⬆️ це вже розпочалася публікація матеріалів за результатами волевиявлення підписників каналу