шановні підписники-львів'яни і гості міста Лева,

запрошуємо Вас завтра на презентацію книги Катерини Лебедєвої "Микола Глущенко — художник і шпигун"

📍Муніципальний мистецький центр (вул. В. Стефаника, 11)
18:30

можна багато і довго розказувати наскільки крутим зразком укрсучліту є книга пані Лебедєвої, ми писали про неї у нашому передвоєнному номері газети, вона вже близько року "висить" у нас на сайті у розділі "вибір редакції"

до речі, прочитати уривок з книги можна у наших колег на сайті АМНЕЗІЯ

запрошуємо завтра на подію, де можна буде поспілкуватися з авторкою і придбати примірник книги

делітнули минулорічний допис- репост про джаз,
не доречно зараз

30 квітня завершуються одразу кілька виставкових проєктів, про які ми розповідали на (онлайн) сторінках [esthète] Газети та про які нагадаємо сьогодні ще раз, якби хтось хотів встигнути подивитися:

🔹 виставка хатніх ікон з Буковини, Гуцульщини та Покуття у Меморіальному музеї Михайла Грушевського (Львів);

🔹 виставка присвячена життю та творчому доробку Ніла Хасевича у просторі Львівського муніципального мистецького центру;

🔹 виставка «В епіцентрі бурі: модернізм в Україні 1900 – 1930-х» в Національному музеї Тіссен-Борнеміса (Мадрид, Іспанія)

🪴Тетяна Яблонська «Травень», 1965 р.

🌻 01 травня - Міжнародний день соняха

покажемо, напевно, найвідоміший сонях в українському мистецтві - «Сонях» Якова Гніздовського

ця робота Якова Яковича разом зі ще однією («Зимовий пейзаж») прикрашали кабінет президента США Джона Кеннеді у Білому Домі

🎋Віктор Пальмов «Перше травня», 1929

🔹з когорти великих авангардистів Пальмова (1888-1929) тримали під забороною найдовше. Аж до кінця 1980-х він не міг пробитися до людей, бо левову частку його доробку не випускали з-за ґрат, ховаючи у склепах Київського музею образотворчого мистецтва УРСР. Між тим ім‘я його було на слуху.
(Дмитро Горбачов «Лицарі голодного ренесансу»)

🔹Давид Бурлюк не вгавав повторювати: пліч-о-пліч з іменами Бурлюка, Малевича, Татліна, Кандинського, Гончарової, Пуні, Шагала та інших не останнім мусить бути ім‘я Віктора Пальмова. Впродовж 1919-21 рр. разом з Бурлюком в Японії він малював прекрасні твори у футуристичному стилі, високо поціновані японськими мистецькими критиками. Останні 6 років свого життя Пальмов працював професором художнього інституту в Києві.
(Burliuk “Prof. Palmov”, Color & Rhyme magazine, #60)

🔹після смерті Пальмова майже всі його картини опинилися у Київській картинній галереї. Творів було багато. У 1930-40-х нищівних роках кількість робіт скоротилася до 16. Та й ті 1952 року спец комісією списано на знищення як «формалістичних мотлох». Але з цим, на щастя, забарилися, відтак вони дійшли до сьогодні.
(зі спогадів Ірини Жданко)

робота Пальмова «Перше травня» (також «Першотравень») до вчора експонувалася на виставці «В епіцентрі бурі: модернізм в Україні 1900-1930» у мадридському музеї Тіссен-Борнеміса

ймовірно, наступною зупинкою виставкового проєкту стане один з музеїв Німеччини

... 1931 року Миколу Глущенка завербувала розвідка СРСР. Шпигуном він буде до кінця життя: спочатку доповідатиме як "Художник", після переїзду до Києва 1944 року — як "Ярема"

про презентацію біографічного роману читайте у нашому матеріалі АГЕНТ "ХУДОЖНИК"

у Сеулі студент тамтешньої Академії мистецтв з'їв твір італійського митця Мауріціо Каттелана (банан приліплений до стіни скотчем)

студент, імені якого не називають, спочатку пояснив свій вчинок банальним голодом, який він нагуляв у просторих залах музею; у пізніших коментарях ЗМІ хлопець заявив, що його вчинок можна вважати авторським перфомансом

з'їдений банан вже замінили. У музеї пояснили, що на час експозиції у них "під руками" завжди є банани, бо вони вимушені міняти фрукт на свіжий майже щодня

але ж це не вперше твори мистецтва страждають від рук (ніг і селфі-палок) відвідувачів музеїв і галерей. У нас на сайті є матеріал про 7 найкурйозніших історій вандалізму мистецьких творів

у травні 1916 р. Володимир Татлін (1885-1953), лідер світового авангарду, створив один зі своїх знакових творів - «Контррельєф»

історія створення цієї роботи така ж карколомна як і її силуети. Татлін - художник, скульптор та дизайнер, який також захоплювався грою на бандурі. Він навіть сам змайстрував собі інструмент і брав приватні уроки у Харківських бандуристів.

1914 року Володимир Татлін вирішив трохи підзаробити і, створивши собі амплуа сліпого бандуриста, влаштувався на сезон музикантом кустарної виставки у Берліні. Там він виступав разом з іншими українськими народними співаками.

Почувши їхній виступи, директор парку, в якому відбувалася виставка, вирішив зробити музикантів хедлайнерами розважальної програми у той день, коли виставку має відвідати кайзер Вільгельм II. І не прогадав! Монарху настільки сподобалося виконання козацьких дум Татліним, що він подарував йому золотого кайзерівського годинника.

Татлін продав цінний подарунок і за отримані кошти рушив здійснювати свою мрію - підкорювати Париж. Але прибувши до епіцентру мистецького життя Європи, митець зрозумів, що своїм звичним творчим доробком, яким би майстерним він не був, тут вже нікого не здивуєш… Татлін згадував, що за кілька десятків годин дороги з Берліна до Парижу наче здійснив стрибок у кілька десятків років у майбутнє.

Побувавши у майстерні Пікассо і побачивши його кубістичні експерименти, Володимир Татлін надихнувся новою ідеєю - створювати контррельєфи, своєрідний скульптуроживопис. Сьогодні збереглося кілька контррельєфів Татліна - на фото ⬆️ один з них

Володимир Татлін в образі бандуриста

сьогодні в інформаційному полі несеться багато про різні летючі об'єкти у небі десь над Москвою... то й ми трохи продовжимо цю тему)))