Миколаїв 💔

Помста, 1917
Олена Кульчицька

вже не вперше публікуємо цю роботу Олени Львівни, наразі іншого художнього твору, який би настільки влучно передавав емоції після терактів русні, не знайшли…

шановні підписники-львів'яни і гості міста Лева,

запрошуємо Вас завтра на презентацію книги Катерини Лебедєвої "Микола Глущенко — художник і шпигун"

📍Муніципальний мистецький центр (вул. В. Стефаника, 11)
18:30

можна багато і довго розказувати наскільки крутим зразком укрсучліту є книга пані Лебедєвої, ми писали про неї у нашому передвоєнному номері газети, вона вже близько року "висить" у нас на сайті у розділі "вибір редакції"

до речі, прочитати уривок з книги можна у наших колег на сайті АМНЕЗІЯ

запрошуємо завтра на подію, де можна буде поспілкуватися з авторкою і придбати примірник книги

делітнули минулорічний допис- репост про джаз,
не доречно зараз

30 квітня завершуються одразу кілька виставкових проєктів, про які ми розповідали на (онлайн) сторінках [esthète] Газети та про які нагадаємо сьогодні ще раз, якби хтось хотів встигнути подивитися:

🔹 виставка хатніх ікон з Буковини, Гуцульщини та Покуття у Меморіальному музеї Михайла Грушевського (Львів);

🔹 виставка присвячена життю та творчому доробку Ніла Хасевича у просторі Львівського муніципального мистецького центру;

🔹 виставка «В епіцентрі бурі: модернізм в Україні 1900 – 1930-х» в Національному музеї Тіссен-Борнеміса (Мадрид, Іспанія)

🪴Тетяна Яблонська «Травень», 1965 р.

🌻 01 травня - Міжнародний день соняха

покажемо, напевно, найвідоміший сонях в українському мистецтві - «Сонях» Якова Гніздовського

ця робота Якова Яковича разом зі ще однією («Зимовий пейзаж») прикрашали кабінет президента США Джона Кеннеді у Білому Домі

🎋Віктор Пальмов «Перше травня», 1929

🔹з когорти великих авангардистів Пальмова (1888-1929) тримали під забороною найдовше. Аж до кінця 1980-х він не міг пробитися до людей, бо левову частку його доробку не випускали з-за ґрат, ховаючи у склепах Київського музею образотворчого мистецтва УРСР. Між тим ім‘я його було на слуху.
(Дмитро Горбачов «Лицарі голодного ренесансу»)

🔹Давид Бурлюк не вгавав повторювати: пліч-о-пліч з іменами Бурлюка, Малевича, Татліна, Кандинського, Гончарової, Пуні, Шагала та інших не останнім мусить бути ім‘я Віктора Пальмова. Впродовж 1919-21 рр. разом з Бурлюком в Японії він малював прекрасні твори у футуристичному стилі, високо поціновані японськими мистецькими критиками. Останні 6 років свого життя Пальмов працював професором художнього інституту в Києві.
(Burliuk “Prof. Palmov”, Color & Rhyme magazine, #60)

🔹після смерті Пальмова майже всі його картини опинилися у Київській картинній галереї. Творів було багато. У 1930-40-х нищівних роках кількість робіт скоротилася до 16. Та й ті 1952 року спец комісією списано на знищення як «формалістичних мотлох». Але з цим, на щастя, забарилися, відтак вони дійшли до сьогодні.
(зі спогадів Ірини Жданко)

робота Пальмова «Перше травня» (також «Першотравень») до вчора експонувалася на виставці «В епіцентрі бурі: модернізм в Україні 1900-1930» у мадридському музеї Тіссен-Борнеміса

ймовірно, наступною зупинкою виставкового проєкту стане один з музеїв Німеччини

... 1931 року Миколу Глущенка завербувала розвідка СРСР. Шпигуном він буде до кінця життя: спочатку доповідатиме як "Художник", після переїзду до Києва 1944 року — як "Ярема"

про презентацію біографічного роману читайте у нашому матеріалі АГЕНТ "ХУДОЖНИК"

у Сеулі студент тамтешньої Академії мистецтв з'їв твір італійського митця Мауріціо Каттелана (банан приліплений до стіни скотчем)

студент, імені якого не називають, спочатку пояснив свій вчинок банальним голодом, який він нагуляв у просторих залах музею; у пізніших коментарях ЗМІ хлопець заявив, що його вчинок можна вважати авторським перфомансом

з'їдений банан вже замінили. У музеї пояснили, що на час експозиції у них "під руками" завжди є банани, бо вони вимушені міняти фрукт на свіжий майже щодня

але ж це не вперше твори мистецтва страждають від рук (ніг і селфі-палок) відвідувачів музеїв і галерей. У нас на сайті є матеріал про 7 найкурйозніших історій вандалізму мистецьких творів

у травні 1916 р. Володимир Татлін (1885-1953), лідер світового авангарду, створив один зі своїх знакових творів - «Контррельєф»