2 квітня виповнилося 140 років від дня народження видатного українського авангардиста Олекси Грищенка
❤56
⚡ деколонізація українського мистецтва триває, маємо хороші новини від одного з найбільших музеїв Німеччини
[esthète] газета
НЕ РОСІЙСЬКА ХУДОЖНИЦЯ: ШТУТГАРТСЬКИЙ МУЗЕЙ STAATSGALERIE ОНОВИВ ІНФОРМАЦІЮ ПРО ОЛЕКСАНДРУ ЕКСТЕР
У постійній експозиції штутгартського музею Staatsgalerie українське мистецтво представлене двома скульптурами Олександра Архипенка та роботою Олександри Екстер. Проте донедавна у музейних текстах Екстер вказувалася як російська художниця. Напередодні на…
👏34❤15🔥5👍2
європейський вояж українського авангарду триває
[esthète] газета
УКРАЇНСЬКИЙ ФУТУРИЗМ В ЕСТОНСЬКОМУ ТАЛЛІННІ
8 квітня у столиці Естонії відкриється виставка "Футуромарення: Україна і авангард". Назва може здатися читачам знайомою, адже однойменний проєкт відбувався 2021 року у київському Мистецькому Арсеналі. До Таллінна українські організатори привезли нову версію…
❤38🔥3😱1
#адміноффтоп
от є в рускіх якийсь не закритий гештальт з бутербродами 😅
готувала я вчора статтю про відкриття виставки "Футуромарення: Україна і авангард" в естонському Таллінні й натрапила от на таке... от, чесне слово, перше, що я подумала, що автор цих робіт, напевне, якийсь рускій 😅
прогуглила, - BINGO! то є російська артспілка “Синие носы” (The Blue Noses Group)
до речі, цікавий момент — "ковбасний супрематизм" типу опозиційних “Синих носов” експонувався от зараз в тих самих музейних залах, де 08/04 відкриється "Футуромарення: Україна і авангард"
і я знаю, що я пишу про мистецтво, і мені не комільфо так казати, але я часом думаю: "що це, в дідька, таке — постмодернізм, постіронія, крінж чи чийсь сніданок?"
от є в рускіх якийсь не закритий гештальт з бутербродами 😅
готувала я вчора статтю про відкриття виставки "Футуромарення: Україна і авангард" в естонському Таллінні й натрапила от на таке... от, чесне слово, перше, що я подумала, що автор цих робіт, напевне, якийсь рускій 😅
прогуглила, - BINGO! то є російська артспілка “Синие носы” (The Blue Noses Group)
до речі, цікавий момент — "ковбасний супрематизм" типу опозиційних “Синих носов” експонувався от зараз в тих самих музейних залах, де 08/04 відкриється "Футуромарення: Україна і авангард"
і я знаю, що я пишу про мистецтво, і мені не комільфо так казати, але я часом думаю: "що це, в дідька, таке — постмодернізм, постіронія, крінж чи чийсь сніданок?"
😁42👍3❤2🔥1🤯1
"Благовіщення" 1907-8 рр.
Олександр Мурашко
полотно належить до знакових в історії українського мистецтва, і є однією з окрас колекції NAMU. В інвентарних книгах музею робота має назву "Тераса"
Олександр Мурашко
полотно належить до знакових в історії українського мистецтва, і є однією з окрас колекції NAMU. В інвентарних книгах музею робота має назву "Тераса"
❤70👍5
в колекції NAMU також зберігається й ескіз до картини Мурашка «Благовіщення» (1907-8 рр.)
як бачимо з ескізу, в початковому задумі художника було чимало відмінностей. «Благовіщення» мало бути більш канонічним. Наприклад, Архангел Гавриїл і Марія представлені з німбами (яких в завершеній картині немає), Архангел Гавриїл заходить з лілеєю до кімнати, коли Марія читає, а не вишиває. Але постава Марії, її напівзаплетені коси, приспущене плаття, що відкриває плечі, білі фіранки, які роздуваються від подуву вітру яскраво-сонячного дня — всі ці елементи, що зачаровують глядача у відомому полотні Мурашка, присутні й в ескізі майстра
як бачимо з ескізу, в початковому задумі художника було чимало відмінностей. «Благовіщення» мало бути більш канонічним. Наприклад, Архангел Гавриїл і Марія представлені з німбами (яких в завершеній картині немає), Архангел Гавриїл заходить з лілеєю до кімнати, коли Марія читає, а не вишиває. Але постава Марії, її напівзаплетені коси, приспущене плаття, що відкриває плечі, білі фіранки, які роздуваються від подуву вітру яскраво-сонячного дня — всі ці елементи, що зачаровують глядача у відомому полотні Мурашка, присутні й в ескізі майстра
❤52👍3
інтер'єр квартири Антона Собкевича. Фото 1940-х рр. (приватна колекція)
до NAMU "Благовіщення" Мурашка, ймовірно, потрапило з колекції Антона Собкевича (1883–1945). Антон Іванович зібрав понад 600 творів образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва — від класичного західноєвропейського до вітчизняного авангарду (Пальмов, Крюков, Бурлюк, Богомазов та ін.). У колекції, однак, переважали твори київських художників, зокрема були роботи й Олександра Мурашка
1947 року спадкоємці Собкевича передали до київських музеїв значну частину збірки – понад 200 творів. До NAMU за книгою вступу тоді надійшло 196 художніх творів, які стали невід’ємною частиною музейного зібрання
до NAMU "Благовіщення" Мурашка, ймовірно, потрапило з колекції Антона Собкевича (1883–1945). Антон Іванович зібрав понад 600 творів образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва — від класичного західноєвропейського до вітчизняного авангарду (Пальмов, Крюков, Бурлюк, Богомазов та ін.). У колекції, однак, переважали твори київських художників, зокрема були роботи й Олександра Мурашка
1947 року спадкоємці Собкевича передали до київських музеїв значну частину збірки – понад 200 творів. До NAMU за книгою вступу тоді надійшло 196 художніх творів, які стали невід’ємною частиною музейного зібрання
❤38👍8
Благовіщення - один сюжет і три абсолютно різні форми його втілення в українському мистецтві:
🔸мозаїки «Благовіщення» (11 ст.) у Софії Київській;
🔸«Благовіщення» (1907-8 рр.) Олександра Мурашка;
🔸«Жінка» (1927 р.) Віктора Пальмова
🔸мозаїки «Благовіщення» (11 ст.) у Софії Київській;
🔸«Благовіщення» (1907-8 рр.) Олександра Мурашка;
🔸«Жінка» (1927 р.) Віктора Пальмова
❤34👍6