справжні визнання і, хоча й дуже нетривалий, комерційний успіх Оксані Лятуринській принесло погруддя Тараса Шевченка, яке їй замовила Українська гімназія в Ржевницях (біля Праги)
критики називали його одним з кращих погрудь Шевченка, які були доти створені. У протилежність до інших бюстів, що намагалися надати Шевченкові усі атрибути «селянського поета», Оксана Лятуринська створила зовсім інший, відмінний тип обличчя. Не було там ні традиційного кожуха, ні баранячої шапки, немає жодної шаблонності і штучного образу «козака», чого ніяк не могли позбутися усі попередники мисткині. Лятуринська створила тип поета-філософа, мислителя, що зажурений недолею свого народу
попри неймовірні складнощі, з якими зіштовхнулася Лятуринська, працюючи над цією скульптурою (перебої з фінансуванням, зміна кількох майстерень, і пов’язане з цим коштовне транспортування обладнання і матеріалів), глядачі захоплювалися результатом. Погруддя Шевченка почало гастролювати Чехією, бо його часто «замовляли» на різні урочистості українські емігрантські інституції, де такої імпозантної скульптури не було
/уривок зі статті "Про Лятуринську, але не поетку"/
критики називали його одним з кращих погрудь Шевченка, які були доти створені. У протилежність до інших бюстів, що намагалися надати Шевченкові усі атрибути «селянського поета», Оксана Лятуринська створила зовсім інший, відмінний тип обличчя. Не було там ні традиційного кожуха, ні баранячої шапки, немає жодної шаблонності і штучного образу «козака», чого ніяк не могли позбутися усі попередники мисткині. Лятуринська створила тип поета-філософа, мислителя, що зажурений недолею свого народу
попри неймовірні складнощі, з якими зіштовхнулася Лятуринська, працюючи над цією скульптурою (перебої з фінансуванням, зміна кількох майстерень, і пов’язане з цим коштовне транспортування обладнання і матеріалів), глядачі захоплювалися результатом. Погруддя Шевченка почало гастролювати Чехією, бо його часто «замовляли» на різні урочистості українські емігрантські інституції, де такої імпозантної скульптури не було
/уривок зі статті "Про Лятуринську, але не поетку"/
❤33
про сім абсолютно різних проєктів українських митців, які зараз відбуваються закордоном
[esthète] газета
МАДРИД, НЬЮ-ЙОРК, КРАКІВ: 7 ВИСТАВОК УКРАЇНСЬКИХ МИТЦІВ ЗАКОРДОНОМ
На мистецькому фронті — не без змін, перефразовуючи класика. Фронт цей активно рухається, знайомлячи дедалі ширшу міжнародну аудиторію з українським мистецтвом та митцями, демонструє, як вони переживають війну, і як війна робить глибокий відбиток у мистецтві.…
👍20❤6
14 березня - День українського добровольця 🇺🇦
❤22
у день народження українського символіста та експресіоніста Олекси Новаківського розповідаємо про 10 знакових його робіт
[esthète] газета
10 ЗНАКОВИХ РОБІТ ОЛЕКСИ НОВАКІВСЬКОГО
Живопису Олекси Новаківського притаманні прометеївський бунт, переможна боротьба волі до життя і драматизм людського призначення. У його роботах відобразився приголомшливо напружений і сповнений драматичного пафосу, гіркоти й любові діалог митця з життям.…
❤43👍5
поки адмін повертається з відрядження і не може публікувати багато контенту, запрошуємо послухати фінальний епізод подкасту "Нотатки з мистецтва" на RADIO SKOVORODA
епізод 6: "Сам писав, сам верстав, самвидав"
- епізод з найкращим заголовком сезону, ми вважаємо 😉
у ньому йдеться про друковану періодику, створену не великими медіакорпораціями, а незалежними видавцями
здавалося б, в еру соцмереж, смартфонів та штучного інтелекту папір відійшов у небуття. Однак, самвидав або ж зіни (наголос на останній склад) переживають справжній ренесанс
коли і як з’явився самвидав у світі? Про що писали у зінах? Як їх створювали та розповсюджувати? У чому особливість українського самвидаву?
починаючи від Івана Багряного і продовжуючи Юрком Іздриком та Сергієм Жаданом – українські митці цінували свободу слова та вільне поширення думки, тому свого часу активно займалися самвидавом
🎧 Apple Podcasts
🎧 Google Podcasts
🎧 Spotify
🎧 SoundCloud
епізод 6: "Сам писав, сам верстав, самвидав"
- епізод з найкращим заголовком сезону, ми вважаємо 😉
у ньому йдеться про друковану періодику, створену не великими медіакорпораціями, а незалежними видавцями
здавалося б, в еру соцмереж, смартфонів та штучного інтелекту папір відійшов у небуття. Однак, самвидав або ж зіни (наголос на останній склад) переживають справжній ренесанс
коли і як з’явився самвидав у світі? Про що писали у зінах? Як їх створювали та розповсюджувати? У чому особливість українського самвидаву?
починаючи від Івана Багряного і продовжуючи Юрком Іздриком та Сергієм Жаданом – українські митці цінували свободу слова та вільне поширення думки, тому свого часу активно займалися самвидавом
🎧 Apple Podcasts
🎧 Google Podcasts
🎧 Spotify
🎧 SoundCloud
❤20👍1
сьогодні, 19 березня, своє 92-ліття відзначає українська художниця-сюрреалістка та поетеса Емма Андієвська
🎉50❤14
восени 2022 в Українському музеї у Нью-Йорку відбулася ретроспектива Андієвської "Мова снів". Маємо на сайті невеликий матеріал про мисткиню і виставку
[esthète] газета
МОВА СНІВ: ВИСТАВКА ЕММИ АНДІЄВСЬКОЇ У НЬЮ-ЙОРКУ
В Українському музеї у Нью-Йорку відкрили вставку «Мова снів» української поетеси й мисткині Емми Андієвської. Її впізнавані сюрреалістичні образи — це поєднання магічних пейзажів, дивовижних істот і звичайних предметів, написаних соковитими яскравими кольорами.…
❤34👍2
українські митці разом зі своїми кенійськими колегами створили монументальний стінопис в Найробі
[esthète] газета
ФІНАЛЬНИЙ МУРАЛ ПРОЄКТУ THE WALL З'ЯВИВСЯ У СТОЛИЦІ КЕНІЇ НАЙРОБІ
Мурал «Grains of Culture», який презентували 16 березня у столиці Кенії Найробі, став фінальним з 5 муралів-символів в межах проєкту The Wall. Артпроєкт об'єднав українських та міжнародних художників задля створення монументальних стінописів у різних країнах…
❤45😢2🤯1
український вернісаж у Вільнюсі продовжується
[esthète] газета
ДИВОВИЖНІ ВОЄННІ БІЖЕНЦІ: НОВА ВИСТАВКА СКАРБІВ ЛЬВІВСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГАЛЕРЕЇ МИСТЕЦТВ У ВІЛЬНЮСІ
У Музеї палацу Радзивіллів, що є відділом Національного художнього музею Литви, відкрився виставковий проєкт "Дивовижні воєнні біженці", який представив відвідувачам шедеври західноєвропейського живопису XVI-XVIII ст. з колекції Львівської національної галереї…
❤18
до речі, дуже круто, коли евакуйовані з українських музеїв твори експонуються на закордонних виставках, популяризуючи та розповідаючи про наше мистецтво, а не просто перебувають у фондосховищах музеїв-партнерів
наприклад, у Художньому музеї Базеля (Швейцарія) зараз триває виставка українського живопису 19-20 ст. з фондової збірки Національного музею «Київська картинна галерея», а у Національному музеї Литви експонують 33 зіркові художні роботи з колекції Львівської національної галереї мистецтв ім. Бориса Возницького
наприклад, у Художньому музеї Базеля (Швейцарія) зараз триває виставка українського живопису 19-20 ст. з фондової збірки Національного музею «Київська картинна галерея», а у Національному музеї Литви експонують 33 зіркові художні роботи з колекції Львівської національної галереї мистецтв ім. Бориса Возницького
👍30❤14
такий public art в постраждалих від російської окупації містах
Anonymous Poll
58%
мистецтво пам'яті (комеморативне мистецтво)
42%
експлуатація і паразитування на травмі
#адмінрекомендує
найзагадковіший українець ХХ століття. Найтитулованіший український художник періоду СРСР. Крутий розвідник. Ідеальний коханець
ким насправді був Микола Глущенко розповідає книга Катерини Лебедєвої "МИКОЛА ГЛУЩЕНКО - ХУДОЖНИК І ШПИГУН"
у п'ятницю, 24 березня, у Музеї літератури відбудеться презентація книги за участі авторки. Катерина Лебедєва розповість про Глущенка, про історію створення книги, а також чому саме зараз важливо дізнаватися більше про визначних українців ХХ століття. Відповість на питання гостей
початок о 15.00. Приходьте!
P.S. книгу можна придбати і на презентації, і зараз
найзагадковіший українець ХХ століття. Найтитулованіший український художник періоду СРСР. Крутий розвідник. Ідеальний коханець
ким насправді був Микола Глущенко розповідає книга Катерини Лебедєвої "МИКОЛА ГЛУЩЕНКО - ХУДОЖНИК І ШПИГУН"
у п'ятницю, 24 березня, у Музеї літератури відбудеться презентація книги за участі авторки. Катерина Лебедєва розповість про Глущенка, про історію створення книги, а також чому саме зараз важливо дізнаватися більше про визначних українців ХХ століття. Відповість на питання гостей
початок о 15.00. Приходьте!
P.S. книгу можна придбати і на презентації, і зараз
❤34