"Робота Оксани Павленко "Хай живе 8 березня!", мабуть, найвідоміша з її творів. У різний час вона з’являлась на шпальтах багатьох видань присвячених жіночому дню, ставши своєрідним каноном першої хвилі феміністичного мистецтва, символом боротьби українських жінок за свої права.

На тлі звичайних сільських хат і дерев’яного паркану стоїть група жінок з прапором, напис на якому проголошує "Хай живе 8 березня!". Художниця зобразила жінок на картині неймовірно схожими одна на одну, в однотипній селянській одежі. Жінки тут виступають єдиним щільним фронтом, демонструючи не індивідуальність, а соціальну групу, що виборює свої права.

Робота розповідає про революційні події початку XX століття, про місце жінки в складних соціальних умовах і водночас є втіленням мистецької методи Михайла Бойчука, де типове/узагальнююче переважає індивідуальне.

А найважливіше те, що в роботі можна вгледіти й особисту, почасти трагічну, історію самої художниці, для якої зміни, що відбулися внаслідок соціалістичної революції, з одного боку, відкрили шлях до професійного мистецтва, а з іншого — обернулися втратою майже всіх близьких людей, колег та друзів"

Тетяна Жмурко
завідувачка відділу мистецтва ХХ - ХХІ століття NAMU

Свято у Тбілісі, 1987
Галина Неледва

а, може, якраз вдасться… 🤔

Шевченкове свято, 2014
Юрій Лесюк

Олександр Архипенко біля своєї роботи - бюсту Тараса Шевченка
відпочинковий комплекс «Союзівка», Кергонксон, Нью-Йорк, 1957

Оксана Лятуринська поруч своєї роботи — погруддя Т. Шевченка. Прага, 1930-ті рр.

справжні визнання і, хоча й дуже нетривалий, комерційний успіх Оксані Лятуринській принесло погруддя Тараса Шевченка, яке їй замовила Українська гімназія в Ржевницях (біля Праги)

критики називали його одним з кращих погрудь Шевченка, які були доти створені. У протилежність до інших бюстів, що намагалися надати Шевченкові усі атрибути «селянського поета», Оксана Лятуринська створила зовсім інший, відмінний тип обличчя. Не було там ні традиційного кожуха, ні баранячої шапки, немає жодної шаблонності і штучного образу «козака», чого ніяк не могли позбутися усі попередники мисткині. Лятуринська створила тип поета-філософа, мислителя, що зажурений недолею свого народу

попри неймовірні складнощі, з якими зіштовхнулася Лятуринська, працюючи над цією скульптурою (перебої з фінансуванням, зміна кількох майстерень, і пов’язане з цим коштовне транспортування обладнання і матеріалів), глядачі захоплювалися результатом. Погруддя Шевченка почало гастролювати Чехією, бо його часто «замовляли» на різні урочистості українські емігрантські інституції, де такої імпозантної скульптури не було

/уривок зі статті "Про Лятуринську, але не поетку"/

про сім абсолютно різних проєктів українських митців, які зараз відбуваються закордоном

14 березня - День українського добровольця 🇺🇦

«Гуцули-добровольці», 1914
Олена Кульчицька

(з графічного циклу «УСС. 1914-1915 рр.»; збірка ХММ Олени Кульчицької, НМЛ)

у день народження українського символіста та експресіоніста Олекси Новаківського розповідаємо про 10 знакових його робіт

поки адмін повертається з відрядження і не може публікувати багато контенту, запрошуємо послухати фінальний епізод подкасту "Нотатки з мистецтва" на RADIO SKOVORODA

епізод 6: "Сам писав, сам верстав, самвидав"
- епізод з найкращим заголовком сезону, ми вважаємо 😉

у ньому йдеться про друковану періодику, створену не великими медіакорпораціями, а незалежними видавцями

здавалося б, в еру соцмереж, смартфонів та штучного інтелекту папір відійшов у небуття. Однак, самвидав або ж зіни (наголос на останній склад) переживають справжній ренесанс

коли і як з’явився самвидав у світі? Про що писали у зінах? Як їх створювали та розповсюджувати? У чому особливість українського самвидаву?

починаючи від Івана Багряного і продовжуючи Юрком Іздриком та Сергієм Жаданом – українські митці цінували свободу слова та вільне поширення думки, тому свого часу активно займалися самвидавом

🎧 Apple Podcasts
🎧 Google Podcasts
🎧 Spotify
🎧 SoundCloud

трохи запізнілий мем

#артмем

Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета

Гуси, 1961
Алла Горська

Атлети, 1930
Сандро Фазіні

(збірка Музею сучасного мистецтва Одеси)

Портрет Ліни Костенко, 1960-ті рр.
Алла Горська

Многая літа, Ліно Василівно!

Емма Андієвська, 1983
дереворит Якова Гніздовського

сьогодні, 19 березня, своє 92-ліття відзначає українська художниця-сюрреалістка та поетеса Емма Андієвська