"Робота Оксани Павленко "Хай живе 8 березня!", мабуть, найвідоміша з її творів. У різний час вона з’являлась на шпальтах багатьох видань присвячених жіночому дню, ставши своєрідним каноном першої хвилі феміністичного мистецтва, символом боротьби українських жінок за свої права.
На тлі звичайних сільських хат і дерев’яного паркану стоїть група жінок з прапором, напис на якому проголошує "Хай живе 8 березня!". Художниця зобразила жінок на картині неймовірно схожими одна на одну, в однотипній селянській одежі. Жінки тут виступають єдиним щільним фронтом, демонструючи не індивідуальність, а соціальну групу, що виборює свої права.
Робота розповідає про революційні події початку XX століття, про місце жінки в складних соціальних умовах і водночас є втіленням мистецької методи Михайла Бойчука, де типове/узагальнююче переважає індивідуальне.
А найважливіше те, що в роботі можна вгледіти й особисту, почасти трагічну, історію самої художниці, для якої зміни, що відбулися внаслідок соціалістичної революції, з одного боку, відкрили шлях до професійного мистецтва, а з іншого — обернулися втратою майже всіх близьких людей, колег та друзів"
Тетяна Жмурко
завідувачка відділу мистецтва ХХ - ХХІ століття NAMU
На тлі звичайних сільських хат і дерев’яного паркану стоїть група жінок з прапором, напис на якому проголошує "Хай живе 8 березня!". Художниця зобразила жінок на картині неймовірно схожими одна на одну, в однотипній селянській одежі. Жінки тут виступають єдиним щільним фронтом, демонструючи не індивідуальність, а соціальну групу, що виборює свої права.
Робота розповідає про революційні події початку XX століття, про місце жінки в складних соціальних умовах і водночас є втіленням мистецької методи Михайла Бойчука, де типове/узагальнююче переважає індивідуальне.
А найважливіше те, що в роботі можна вгледіти й особисту, почасти трагічну, історію самої художниці, для якої зміни, що відбулися внаслідок соціалістичної революції, з одного боку, відкрили шлях до професійного мистецтва, а з іншого — обернулися втратою майже всіх близьких людей, колег та друзів"
Тетяна Жмурко
завідувачка відділу мистецтва ХХ - ХХІ століття NAMU
❤28👍5
приблизно у ці ж березневі дні рік тому світ облетіла світлина евакуації з Ірпеня, де люди ховалися під зруйнованим мостом
2019 року художниця Катерина Косьяненко написала роботу "Воїнство"
2019 року художниця Катерина Косьяненко написала роботу "Воїнство"
❤105😢12👍6🔥4😱2
справжні визнання і, хоча й дуже нетривалий, комерційний успіх Оксані Лятуринській принесло погруддя Тараса Шевченка, яке їй замовила Українська гімназія в Ржевницях (біля Праги)
критики називали його одним з кращих погрудь Шевченка, які були доти створені. У протилежність до інших бюстів, що намагалися надати Шевченкові усі атрибути «селянського поета», Оксана Лятуринська створила зовсім інший, відмінний тип обличчя. Не було там ні традиційного кожуха, ні баранячої шапки, немає жодної шаблонності і штучного образу «козака», чого ніяк не могли позбутися усі попередники мисткині. Лятуринська створила тип поета-філософа, мислителя, що зажурений недолею свого народу
попри неймовірні складнощі, з якими зіштовхнулася Лятуринська, працюючи над цією скульптурою (перебої з фінансуванням, зміна кількох майстерень, і пов’язане з цим коштовне транспортування обладнання і матеріалів), глядачі захоплювалися результатом. Погруддя Шевченка почало гастролювати Чехією, бо його часто «замовляли» на різні урочистості українські емігрантські інституції, де такої імпозантної скульптури не було
/уривок зі статті "Про Лятуринську, але не поетку"/
критики називали його одним з кращих погрудь Шевченка, які були доти створені. У протилежність до інших бюстів, що намагалися надати Шевченкові усі атрибути «селянського поета», Оксана Лятуринська створила зовсім інший, відмінний тип обличчя. Не було там ні традиційного кожуха, ні баранячої шапки, немає жодної шаблонності і штучного образу «козака», чого ніяк не могли позбутися усі попередники мисткині. Лятуринська створила тип поета-філософа, мислителя, що зажурений недолею свого народу
попри неймовірні складнощі, з якими зіштовхнулася Лятуринська, працюючи над цією скульптурою (перебої з фінансуванням, зміна кількох майстерень, і пов’язане з цим коштовне транспортування обладнання і матеріалів), глядачі захоплювалися результатом. Погруддя Шевченка почало гастролювати Чехією, бо його часто «замовляли» на різні урочистості українські емігрантські інституції, де такої імпозантної скульптури не було
/уривок зі статті "Про Лятуринську, але не поетку"/
❤33
про сім абсолютно різних проєктів українських митців, які зараз відбуваються закордоном
[esthète] газета
МАДРИД, НЬЮ-ЙОРК, КРАКІВ: 7 ВИСТАВОК УКРАЇНСЬКИХ МИТЦІВ ЗАКОРДОНОМ
На мистецькому фронті — не без змін, перефразовуючи класика. Фронт цей активно рухається, знайомлячи дедалі ширшу міжнародну аудиторію з українським мистецтвом та митцями, демонструє, як вони переживають війну, і як війна робить глибокий відбиток у мистецтві.…
👍20❤6
14 березня - День українського добровольця 🇺🇦
❤22
у день народження українського символіста та експресіоніста Олекси Новаківського розповідаємо про 10 знакових його робіт
[esthète] газета
10 ЗНАКОВИХ РОБІТ ОЛЕКСИ НОВАКІВСЬКОГО
Живопису Олекси Новаківського притаманні прометеївський бунт, переможна боротьба волі до життя і драматизм людського призначення. У його роботах відобразився приголомшливо напружений і сповнений драматичного пафосу, гіркоти й любові діалог митця з життям.…
❤43👍5
поки адмін повертається з відрядження і не може публікувати багато контенту, запрошуємо послухати фінальний епізод подкасту "Нотатки з мистецтва" на RADIO SKOVORODA
епізод 6: "Сам писав, сам верстав, самвидав"
- епізод з найкращим заголовком сезону, ми вважаємо 😉
у ньому йдеться про друковану періодику, створену не великими медіакорпораціями, а незалежними видавцями
здавалося б, в еру соцмереж, смартфонів та штучного інтелекту папір відійшов у небуття. Однак, самвидав або ж зіни (наголос на останній склад) переживають справжній ренесанс
коли і як з’явився самвидав у світі? Про що писали у зінах? Як їх створювали та розповсюджувати? У чому особливість українського самвидаву?
починаючи від Івана Багряного і продовжуючи Юрком Іздриком та Сергієм Жаданом – українські митці цінували свободу слова та вільне поширення думки, тому свого часу активно займалися самвидавом
🎧 Apple Podcasts
🎧 Google Podcasts
🎧 Spotify
🎧 SoundCloud
епізод 6: "Сам писав, сам верстав, самвидав"
- епізод з найкращим заголовком сезону, ми вважаємо 😉
у ньому йдеться про друковану періодику, створену не великими медіакорпораціями, а незалежними видавцями
здавалося б, в еру соцмереж, смартфонів та штучного інтелекту папір відійшов у небуття. Однак, самвидав або ж зіни (наголос на останній склад) переживають справжній ренесанс
коли і як з’явився самвидав у світі? Про що писали у зінах? Як їх створювали та розповсюджувати? У чому особливість українського самвидаву?
починаючи від Івана Багряного і продовжуючи Юрком Іздриком та Сергієм Жаданом – українські митці цінували свободу слова та вільне поширення думки, тому свого часу активно займалися самвидавом
🎧 Apple Podcasts
🎧 Google Podcasts
🎧 Spotify
🎧 SoundCloud
❤20👍1