з коментів
❤️

Дніпро
💔

Помста, 1917
Олена Кульчицька

«Гуцули» за мотивами Малевича, 1960 рр.
Леопольд Левицький

(приватна колекція)

якби «заспойлерити» назву роботи з сьогоднішньої фотозагадки («Гуцули»), то це б обвалило рейтинг Казимира Севериновича, правда?)

«Мені приснився сон чудовий «Крах агресора»», 2022
Галя Симчич

І нехай сни стануть реальністю
Добраніч🤞🏼

символічно, що Юрій Горліс-Горський народився саме 14 січня (1898)

сьогодні його цитата з «Холодного Яру» актуальна як ніколи

#адміноффтоп

виставку "В епіцентрі бурі: модернізм в Україні 1900 – 1930-х", яка зараз триває у мадридському музеї Тіссен-Борнеміса, тепер можна оглянути у режимі онлайн туру

«Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Україна».

ці слова прозвучали цього дня 1919 року під час проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки в єдину незалежну державу

«Возз‘єднання України», 1932
Олена Кульчицька

сьогодні, 27 січня, у світі вшановують пам'ять жертв Голокосту

Генрик Штренґ/Марек Влодарський "В’язні моляться перед образом Божої Матері у концтаборі Штуттгоф"
(версія А),1944–45 рр.

Генрик Штренґ aka Марек Влодарський народився 1898 року у Львові

з дитинства навчався гри на скрипці, проте покинув музику і присвятив життя живопису. В 1930-х роках товаришував із Бруно Шульцом і Деборою Фоґель

з початком німецької окупації Львова Штренґ був змушений два роки переховуватися від нацистів у тісній комірчині, укритій за шафою у львівському помешканні польської мисткині Яніни Брош. Митець змінює ім’я на Марек Влодарський, знищує свої роботи з підписом «Штренґ» та емігрує до Варшави. Проте у польській столиці йому не вдається врятуватися від нацистів. 1944 його заарештували та відправили до концтабору Штуттгоф неподалік Ґданська

у нелюдських умовах табору Штренґ продовжує малювати. Таборові роботи – це здебільшого рисунки й ескізи, які відтворюють сцени повсякденного життя в’язнів. Мотив, що трапляється найчастіше, – молитва до Богородиці. Також збереглися маленькі за форматом «образки» (кишенькові ікони). Ув’язнені просили Штренґа малювати їх, аби перед ними молитися

після війни Генрик Штренґ повернувся до Варшави й оселився там. Трагічний життєвий досвід мав настільки сильний вплив на митця, що тематика таборових робіт знайшла продовження і в його повоєнній творчості

рисунки на папері, які таємно робив Генрик Штренґ у таборі, не експонувалися на широкий загал. Влітку 2021 їх можна оглянути на виставці "Генрик Штренґ/Марек Влодарський та львівський модернізм" в НМЛ