#throwback у Київ 7 грудня 1973 року
у цей день, 49 років тому, у NAMU (тоді Державний музей образотворчого мистецтва) був справжній аншлаг. У виставкових залах відбувалася виставка гобеленів з колекцій Франції. Глядачі могли оглянути гобелени, виконані за ескізами Пітера Пауля Рубенса, Жоржа Руже та Анрі Матісса
Вхідний квиток на виставку коштував 50 копійок. Доя порівняння: жетон для одноразового проїзду в метро тоді коштував 5 копійок
(фото з музейного архіву NAMU)
у цей день, 49 років тому, у NAMU (тоді Державний музей образотворчого мистецтва) був справжній аншлаг. У виставкових залах відбувалася виставка гобеленів з колекцій Франції. Глядачі могли оглянути гобелени, виконані за ескізами Пітера Пауля Рубенса, Жоржа Руже та Анрі Матісса
Вхідний квиток на виставку коштував 50 копійок. Доя порівняння: жетон для одноразового проїзду в метро тоді коштував 5 копійок
(фото з музейного архіву NAMU)
👍22🔥6❤1
7 грудня — Міжнародний день цивільної авіації
з цієї нагоди згадалася сьогодні історія з далекого 2016 року, коли була ініціатива щодо присвоєння міжнародному аеропорту «Бориспіль» імені видатної особистості, і серед 5 претендентів було ім’я Казимира Малевича.
Колективне звернення до президента, уряду та депутатів Верховної Ради із проханням перейменувати найбільший міжнародний аеропорт України "Бориспіль" – і дати йому ім’я Казимира Малевича ініціювала Наталія Заболотна разом з представниками культурної спільноти.
Логіка такої пропозиції була очевидною: Малевич є всесвітньовідомим митцем, але на сьогодні дуже небагато людей за кордоном пов’язують його саме з Україною. «Тому взяти його ім’я для найбільших туристичних воріт держави було б ефектною (та ефективною!) культурною ре-апропріацією – завдяки якій іноземні гості пов’язували б Україну із художнім авангардом, що змінив всю культурну траєкторію сучасності» - резюмувала пані Заболотна.
Влітку того ж таки 2016 року відбувалося онлайн голосування за підсумками якого перемогла постать Івана Мазепи. Проте професійна спілка держпідприємства аеропорту не підтримала ініціативу зміни назви. Відтак, попри результати голосування, назва аеропорту «Бориспіль» залишиться незмінною.
Приблизно у той самий час у Москві федеральна агенція по туризму розпочала загальноросійський конкурс на туристичний бренд країни. Завданням було створити символіку «состоящую из узнаваемых образов и ассоциаций, которые раздаются при слове Россия». З-понад 1000 пропозицій комісія відібрала 10. Потім їх також винесли на онлайн голосування. І, в листопаді 2017, переможцем оголосили «супрематичну карту Росії». «Она выполнена в духе супрематизма и является метафорическим изображением карты России и её регионов: Кавказа, Калининграда, Камчатки, Чукотки, Сибири и Крыма».
«… и Крыма» - а це 2018 рік, на хвилиночку.
Тобто через майже півтора року після українського конкурсу, росіяни вправно скористалися нашою класною ідеєю. Тоді ми, можливо, програли битву за частину нашої культурної спадщини світового значення, але, перефразовуючи класику, програти битву — зовсім не означає програти війну. Борімося далі!
з цієї нагоди згадалася сьогодні історія з далекого 2016 року, коли була ініціатива щодо присвоєння міжнародному аеропорту «Бориспіль» імені видатної особистості, і серед 5 претендентів було ім’я Казимира Малевича.
Колективне звернення до президента, уряду та депутатів Верховної Ради із проханням перейменувати найбільший міжнародний аеропорт України "Бориспіль" – і дати йому ім’я Казимира Малевича ініціювала Наталія Заболотна разом з представниками культурної спільноти.
Логіка такої пропозиції була очевидною: Малевич є всесвітньовідомим митцем, але на сьогодні дуже небагато людей за кордоном пов’язують його саме з Україною. «Тому взяти його ім’я для найбільших туристичних воріт держави було б ефектною (та ефективною!) культурною ре-апропріацією – завдяки якій іноземні гості пов’язували б Україну із художнім авангардом, що змінив всю культурну траєкторію сучасності» - резюмувала пані Заболотна.
Влітку того ж таки 2016 року відбувалося онлайн голосування за підсумками якого перемогла постать Івана Мазепи. Проте професійна спілка держпідприємства аеропорту не підтримала ініціативу зміни назви. Відтак, попри результати голосування, назва аеропорту «Бориспіль» залишиться незмінною.
Приблизно у той самий час у Москві федеральна агенція по туризму розпочала загальноросійський конкурс на туристичний бренд країни. Завданням було створити символіку «состоящую из узнаваемых образов и ассоциаций, которые раздаются при слове Россия». З-понад 1000 пропозицій комісія відібрала 10. Потім їх також винесли на онлайн голосування. І, в листопаді 2017, переможцем оголосили «супрематичну карту Росії». «Она выполнена в духе супрематизма и является метафорическим изображением карты России и её регионов: Кавказа, Калининграда, Камчатки, Чукотки, Сибири и Крыма».
«… и Крыма» - а це 2018 рік, на хвилиночку.
Тобто через майже півтора року після українського конкурсу, росіяни вправно скористалися нашою класною ідеєю. Тоді ми, можливо, програли битву за частину нашої культурної спадщини світового значення, але, перефразовуючи класику, програти битву — зовсім не означає програти війну. Борімося далі!
😢14😱4👍3🤔2
і ще є гарні спогади з 7 грудня 2017 року, тоді у Мистецькому Арсеналі відкрилася виставка «БОЙЧУКІЗМ. Проект великого стилю»
🔥44❤13👍1👏1
вчора публікували "Літак у польоті" (1915) Казимира Малевича, а сьогодні покажемо цю роботу в експозиції "останньої футуристичної" виставки "0,10"
виставка відбулася вкінці 1915 року у салоні Надєжди Добичіної у Петрограді (зараз — Санкт-Петербург)
на виставці експонувалися роботи Малевича та його колег, які тоді представили публіці нову авангардну течію — супрематизм
організатори назвали виставку "остання футуристична", бо нею хотіли завершити епоху футуризму і розпочати новий період — період супрематизму
"0,10" - це два окремих числа через кому. 0 - це відсутність предметних форм в супрематизмі; 10 - це кількість митців, які брали участь у виставці (щоправда, потім їх кількість збільшилася до 14, але назву вже не міняли)
виставка відбулася вкінці 1915 року у салоні Надєжди Добичіної у Петрограді (зараз — Санкт-Петербург)
на виставці експонувалися роботи Малевича та його колег, які тоді представили публіці нову авангардну течію — супрематизм
організатори назвали виставку "остання футуристична", бо нею хотіли завершити епоху футуризму і розпочати новий період — період супрематизму
"0,10" - це два окремих числа через кому. 0 - це відсутність предметних форм в супрематизмі; 10 - це кількість митців, які брали участь у виставці (щоправда, потім їх кількість збільшилася до 14, але назву вже не міняли)
❤19👍7
хороші новини зі Штутгарта
Естет Газета
ПОПОВНЕННЯ: ЩЕ ОДНУ РОБОТУ АРХИПЕНКА ДОДАВ ДО ПОСТІЙНОЇ ЕКСПОЗИЦІЇ ШТУТГАРТСЬКИЙ STAATSGALERIE
У постійній експозиції штутгартського музею Staatsgalerie з’явилася ще одна скульптура Олександра Архипенка. Донедавна тут була представлена лише одна його робота — «Плоский торс» у мармурі, зараз відвідувачі можуть оглянути ще одну роботу українського скульптора…
❤31👍8😱1
👍14❤1