автор графічного твору:
Anonymous Poll
10%
Леопольд Левицький
32%
Яків Гніздовський
30%
Георгій Нарбут
27%
Олександр Аксінін
❤2
сподіваюся, всі у безпеці 🤞🏼
художній твір про «відбій повітряної тривоги» вже підготований і чекає свого часу
художній твір про «відбій повітряної тривоги» вже підготований і чекає свого часу
❤35
🇺🇦6 грудня українці відзначають День Збройних Сил України
ми приєднуємося до привітань і з особливою пошаною висловлюємо слова вдячності всім нашим військовослужбовцям – хоробрим чоловікам і жінкам
Слава Збройним Силам України!
Слава Україні!
💙💛
ми приєднуємося до привітань і з особливою пошаною висловлюємо слова вдячності всім нашим військовослужбовцям – хоробрим чоловікам і жінкам
Слава Збройним Силам України!
Слава Україні!
💙💛
❤36👍1
EX LIBRIS Тиніса Вінта. 1977
Олександр Аксінін
Олександр Аксінін товаришував із естонським графіком Тинісом Вінтом і створив для нього екслібрис, що повторює форму китайського символу довголіття. Тиніс захоплювався знаковими системами та східними духовними практиками. У його таллінській квартирі на стіні було велике зображення цього ієрогліфу для медитацій, яке й використав у роботі Аксінін
(фотозагадка #17 - відгадка)
Олександр Аксінін
Олександр Аксінін товаришував із естонським графіком Тинісом Вінтом і створив для нього екслібрис, що повторює форму китайського символу довголіття. Тиніс захоплювався знаковими системами та східними духовними практиками. У його таллінській квартирі на стіні було велике зображення цього ієрогліфу для медитацій, яке й використав у роботі Аксінін
(фотозагадка #17 - відгадка)
❤34
Олександра Аксініна (1949-1985) називають культовим художником українського андеґраунду
складні і технічно, і змістовно, роботи Аксініна вимагають певних зусиль для розуміння закладених художником смислів. Мистця цікавили символічні системи алхімії та астрології, китайської «Книги змін» і буддійських трактатів. Він працював зі знаковими текстами світової літератури — Керролом, Кафкою, Фолкнером та іншими
складні і технічно, і змістовно, роботи Аксініна вимагають певних зусиль для розуміння закладених художником смислів. Мистця цікавили символічні системи алхімії та астрології, китайської «Книги змін» і буддійських трактатів. Він працював зі знаковими текстами світової літератури — Керролом, Кафкою, Фолкнером та іншими
❤60👍2
пор‘ядний галицький адмін вітає всіх Катерин з іменинами
👏33👍2❤1
її життєпис — то як роман, сповнений драматизму, де було й нерозділене кохання і чиєсь нерозуміння, де були й конфлікти з близькими людьми, і причиною всьому була та ж таки одержимість мистецтвом
7 грудня 1900 року в селі Богданівка Полтавської губернії (тепер Київська область) народилася Катерина Білокур
7 грудня 1900 року в селі Богданівка Полтавської губернії (тепер Київська область) народилася Катерина Білокур
❤39😢4🔥2
🌻 Мистецтво стало мрією та сенсом життям Катерини Білокур. Щоправда, йти до мрії довелося через фінансову скруту й темряву революційно-воєнних часів, через бар’єри байдужості. “Йшла й сама дивуючись своїй вольовій вдачі, терпінню енергії”, - згадувала Білокур
🌻 Вирішили долю майбутньої художниці вуглини з печі та шмат сірого полотна, відрізаного в материній скрині. Користуючись такими, здавалося б, примітивними засобами у 1920-30 рр. Катерина створила свої перші студійні роботи
🌻 Першими творами Катерини Василівни були портрети, і лише згодом вона пристрастилася до квітів
🌻 На початку своєї творчості Білокур малювала рослинними фарбами, які робила сама з буряка, бузини, калини, цибулі та різних трав
🌻 1941 у Полтавському краєзнавчому музеї відбулася велика персональна виставка Катерини Білокур. Подія мала величезний успіх. Та сталося непоправне: всі твори, експоновані на виставці, під час війни згоріли разом з музеєм. Це — велика втрата для українського мистецтва. Тому довоєнний період творчості Катерини Василівни досліджений лише за незначною кількістю творів, що не були подані на індивідуальну виставку і чудом збереглися у власності художниці
🌻 Спершу її картини побачила Полтава, потім Київ, відтак вони експонувалися у Парижі, біля них юрбилися відвідувачі на міжнародних виставках
🌻 Пензлі для роботи вона використовувала лише власного виробництва. Виготовляла їх з тхорячих шерстинок, бляхи з-під консервних банок та вишневих гілок. Деякі мали лише по кілька волосинок, виглядали як голка, але тільки такими пензлями Катерина Василівна могла тонко й майстерно опрацьовувати кожну деталь свого твору
🌻 Як правило, Білокур ніколи не робила ні попередніх ескізів, ні етюдів з натури до картини. Задум твору вона опрацьовувала в уяві так детально й досконало, що після цього їй легко вдавалося реалізувати його безпосередньо на полотні
🌻 Процес роботи над кожною картиною тривав довго. А над окремими творами Білокур працювала по кілька років. І навіть після того, коли полотно вже було завершене, художниця ще довгий час тримала його в майстерні, відшліфовувала деталі, доки не впевнювалася, що можна представити його широкому загалу. Тому на багатьох її роботах можна побачити дві дати, що визначають початок і закінчення твору
🌻 На більшості полотен Білокур є авторський напис: «Малювала з натури Катерина Білокур». Її розуміння «з натури» не вкладається у всім відоме зараз поняття роботи з натури. Вона не ставила для натури цілий букет квітів, бо зображувані нею на картинах квіти, як правило, належать до різних пір року. До того ж просто неможливо їх композиційно пов’язати у такі букети чи вінки, які малювала художниця. Отже, розуміння «з натури» у Катерини Василівни було цілком своє. Вона брала кожну квітку, кожну рослину чи овоч окремо ставила їх перед собою і писала з натури
🌻 Художниця починала роботу над полотном не з загального композиційного рішення, з наступними переходами до деталей, як заведено, а, навпаки, з окремих компонентів і через них вже приходила до загального завершення твору
🌻 Вирішили долю майбутньої художниці вуглини з печі та шмат сірого полотна, відрізаного в материній скрині. Користуючись такими, здавалося б, примітивними засобами у 1920-30 рр. Катерина створила свої перші студійні роботи
🌻 Першими творами Катерини Василівни були портрети, і лише згодом вона пристрастилася до квітів
🌻 На початку своєї творчості Білокур малювала рослинними фарбами, які робила сама з буряка, бузини, калини, цибулі та різних трав
🌻 1941 у Полтавському краєзнавчому музеї відбулася велика персональна виставка Катерини Білокур. Подія мала величезний успіх. Та сталося непоправне: всі твори, експоновані на виставці, під час війни згоріли разом з музеєм. Це — велика втрата для українського мистецтва. Тому довоєнний період творчості Катерини Василівни досліджений лише за незначною кількістю творів, що не були подані на індивідуальну виставку і чудом збереглися у власності художниці
🌻 Спершу її картини побачила Полтава, потім Київ, відтак вони експонувалися у Парижі, біля них юрбилися відвідувачі на міжнародних виставках
🌻 Пензлі для роботи вона використовувала лише власного виробництва. Виготовляла їх з тхорячих шерстинок, бляхи з-під консервних банок та вишневих гілок. Деякі мали лише по кілька волосинок, виглядали як голка, але тільки такими пензлями Катерина Василівна могла тонко й майстерно опрацьовувати кожну деталь свого твору
🌻 Як правило, Білокур ніколи не робила ні попередніх ескізів, ні етюдів з натури до картини. Задум твору вона опрацьовувала в уяві так детально й досконало, що після цього їй легко вдавалося реалізувати його безпосередньо на полотні
🌻 Процес роботи над кожною картиною тривав довго. А над окремими творами Білокур працювала по кілька років. І навіть після того, коли полотно вже було завершене, художниця ще довгий час тримала його в майстерні, відшліфовувала деталі, доки не впевнювалася, що можна представити його широкому загалу. Тому на багатьох її роботах можна побачити дві дати, що визначають початок і закінчення твору
🌻 На більшості полотен Білокур є авторський напис: «Малювала з натури Катерина Білокур». Її розуміння «з натури» не вкладається у всім відоме зараз поняття роботи з натури. Вона не ставила для натури цілий букет квітів, бо зображувані нею на картинах квіти, як правило, належать до різних пір року. До того ж просто неможливо їх композиційно пов’язати у такі букети чи вінки, які малювала художниця. Отже, розуміння «з натури» у Катерини Василівни було цілком своє. Вона брала кожну квітку, кожну рослину чи овоч окремо ставила їх перед собою і писала з натури
🌻 Художниця починала роботу над полотном не з загального композиційного рішення, з наступними переходами до деталей, як заведено, а, навпаки, з окремих компонентів і через них вже приходила до загального завершення твору
❤28👍3🔥2
#throwback у Київ 7 грудня 1973 року
у цей день, 49 років тому, у NAMU (тоді Державний музей образотворчого мистецтва) був справжній аншлаг. У виставкових залах відбувалася виставка гобеленів з колекцій Франції. Глядачі могли оглянути гобелени, виконані за ескізами Пітера Пауля Рубенса, Жоржа Руже та Анрі Матісса
Вхідний квиток на виставку коштував 50 копійок. Доя порівняння: жетон для одноразового проїзду в метро тоді коштував 5 копійок
(фото з музейного архіву NAMU)
у цей день, 49 років тому, у NAMU (тоді Державний музей образотворчого мистецтва) був справжній аншлаг. У виставкових залах відбувалася виставка гобеленів з колекцій Франції. Глядачі могли оглянути гобелени, виконані за ескізами Пітера Пауля Рубенса, Жоржа Руже та Анрі Матісса
Вхідний квиток на виставку коштував 50 копійок. Доя порівняння: жетон для одноразового проїзду в метро тоді коштував 5 копійок
(фото з музейного архіву NAMU)
👍22🔥6❤1