підписники нашого каналу, які ставлять "злючки" (🤬) під дописами з котиками, хто ви? 😅

«Залізничний міст», 1921
Давид Бурлюк

Давид Давидович - футурист
мав дар бачити майбутнє 😉

#32 - вітаємо 🎉

ілюстрована енциклопедія про Ольгу Кобилянську їде до Вас

«Міст. Пейзаж з чотирьох точок зору», 1910-ті рр.
Давид Бурлюк

⬆️ нагадаємо, що 27 липня ми опублікували видіння Давида Давидовича про Антонівський міст 😉

до речі, адмін - не футурист, але дозвольте ще згадати наш допис від 25 вересня 😉

Іще два тижні – і запалає…

"Запоріжжя", 2022
Оксана Чілікіна

адмін #оффтоп

«мистецтво не копіює дійсність, воно створює нову реальність»

- це одна з улюблених цитат адміна про мистецтво. І, знаєте, скільки б не було цих нових паралельних реальностей, у всіх них Росія — країна терорист

наші традиційні рубрики «ранкова кава»/«сніданок» наразі на паузі з очевидних причин

тримаймося!

Руzzькій мір- Богі, 2022
(серія Червона Лінія)

Олексій Ревіка

🔵🟡❣️
Алла Горська
«Людина з мечем»
1962-63 рр.

на думку адміна, саме ця робота прекрасно ілюструє, що дії держави-терориста не залякають українців, а лише розбудять нашу лють

Покрова Богородиці («Всім скорбящим радість»), середина 17 ст.
Стефан Медицький (?)

це один з найдавніших зразків т.зв. «Козацької Покрови»

/фондова збірка НМЛ/

вітаємо з Покровою та Днем Захисників та Захисниць України!

💙💛

гуцульська Покрова
друга половина 19 ст.

/приватна колекція/

Покрова
кін. 12 - поч. 13 ст.
ялинова дошка, левкас, яєчна темпера
Галичина

це, ймовірно, найдавніша ікона «Покрови», що дійшла до наших днів. Її до Києва 1916 року привіз з експедиції Галичиною Данило Щербаківський. Потім пам‘ятку вивозили на реставрацію до Петрограду (зараз Санкт-Петербург). Зараз ікона є частиною фондової збірки NAMU

а це, до речі, «Козацька Покрова» з попереднього допису на цьогорічній Венеційській бієнале

пам‘ятка стала частиною українського проєкту Defending Freedom. Він діяв впродовж трьох місяців в межах офіційної паралельної програми Бієнале

Фото: PinchukArtCenter

"Наша Армія, наші хранителі", 1978
Марія Примаченко