🌀 Дипломати, якщо вони не раби господаря, знають, що перед візитом уточнюються різні аспекти, в тому числі заяви одне одного...
От у мене й питання:
Навіщо Зеленській поперся в ПАР, щоб почути ці заяви
Він має хоч якусь клепку?
Чи його обдурили?

Підпишись на ТК БРИГИНЦЯ🇺🇦

🌀 Класичні зелені маніпуляції. Як вони робляться...

Намагання «пришити» Порошенкові «трубу Медведчука» — фальсифікація реальності.
Влада марно намагається прив'язати історію нафтопродуктопроводу «Самара – Західний напрямок» до Порошенка.
Реальні факти та судові рішення доводять: жодного стосунку до передачі «труби» структурам, пов’язаним з Медведчуком, п’ятий Президент не мав.

Хронологія подій викриває зовсім інших фігурантів.
✔️Передачу труби у власність російської «Транснєфті» через суд здійснили ще у квітні 2015 року (нагадати, хто контролював і контролює суди?)
✔️Українська влада одразу ж у травні 2015 року ухвалила рішення РНБОУ (Порошенко) про захист економічних інтересів держави.
✔️Усі наступні роки державні органи тричі оскаржували рішення на користь росіян, але безуспішно — суди залишали їхні претензії без задоволення.

Зв’язок труби із Медведчуком був встановлений журналістами через інші структури.
✔️У 2016 році російська «Транснєфть» продала трубопровід швейцарській компанії, пов'язаній із соратниками Медведчука, а не Порошенка.

Лише за каденції Зеленського відбулися ключові етапи «перерозподілу» труби.
✔️У 2021 році через РНБОУ (Зеленського) без суду ухвалюються санкції проти Медведчука і «націоналізація» труби. Позасудові санкції створюють ризики оскарження рішення у майбутньому.
✔️Переможцем конкурсу на управління активом стає «Укртранснафта», фактично підконтрольна Ігорю Коломойському — спонсору передвиборчої кампанії Зеленського.
✔️Контроль над трубою передавався із рук у руки в оточенні влади.
(Спочатку через повернення на посаду Лазорка Коломойський де-факто встановив свій контроль. Після конфлікту Зеленського з Коломойським труба перейшла під вплив структур, близьких до Єрмака)

Підсумок: прізвище Порошенка в історії «труби Медведчука» – вигадка.

У реальній хронології фігурують зовсім інші особи: оточення Медведчука, Коломойський і Єрмак.
Влада, намагаючись сконструювати фейкову справу проти Порошенка, ризикує вчергове «вийти сама на себе».

Це традиційний трюк... Ні ого нового... Кожен раз ті самі граблі...

Пишу текст Чому Трамп не може рухати мир без Європи — і чому Зеленський має стояти за її спиною

Це про:

Трамп хоче миру з Мацковією, але без підтримки Європи він не зможе реалізувати жоден план. Як Зеленському правильно позиціонувати себе у переговорах і чому він повинен залишити європейців попереду?

Цікаво?

Є трохи часу на донати на РЕБ для морпіхів:

Нагадую... Є близько 55.000
Треба 160.000
Будь ласка!

МОНОБАНКА:
https://send.monobank.ua/jar/5nqHvXFeF9
МОНОКАРТКА:
4441 1111 2139 5986

КОНВЕРТ'24
https://www.privat24.ua/send/2xjy3
КАРТКА'24
5168 7521 3002 5151

Слава ЗСУ!

🇺🇦 Дякую! +6.000 морпіхами!
Залишилось 99.000
Слава ЗСУ!

🌀 Чому Трампу потрібна Європа — і чому Зеленський має сховатися за її спиною

1. План миру без Європи нежиттєздатний.
Трамп не зможе реалізувати жодну угоду між Україною та Росією без підтримки Європи. Саме ЄС контролює ключові інструменти: санкції проти Росії, доступ до міжнародних фінансів, військову допомогу Україні та гарантії безпеки. Без європейського схвалення будь-який "план миру" буде мертвонародженим

2. Для виборця США Європа — доказ легітимності.
Трампу потрібно виглядати не союзником Путіна, а переможцем, який "примирив Захід". Якщо Європа підтримає план бодай формально — це дозволить Трампу показати виборцям: "Я домовився не з Путіним, а з Європою"

3. У Європі немає гравця, який хоче грати за Трампа.
Орбан і Мелоні, навіть якщо близькі до Трампа ідеологічно, не мають реального впливу в Брюсселі. Фактичні важковаговики ЄС — Німеччина, Франція, Італія, країни Балтії — обережно ставляться до будь-яких швидких мирних ініціатив без чітких гарантій для України.

Далі⬇️⬇️⬇️

Підпишись на ТК БРИГИНЦЯ🇺🇦

🌀 Чому Трампу потрібна Європа — і чому Зеленський має сховатися за її спиною
Продовження. Початок тут

4. Зеленський має не вступати у відкриту полеміку.
Публічна сварка з Трампом лише підіграватиме його образу "сильного, який ставить умови". Натомість Зеленський має делікатно ховатися за позицією Європи: демонструвати, що Україна не самотня, що вона частина загальної західної коаліції.

5. Європа — щит і союзник.
Правильна стратегія — показати світові, що Україна і Європа — єдине ціле. Що будь-яке рішення щодо миру має ухвалюватися разом. І тоді навіть найбільш агресивні ініціативи США виглядатимуть неповними без участі Брюсселя.

"Зеленському варто сперечатися чи грати в довгу гру? Чекаю ваших думок."

Підпишись на ТК БРИГИНЦЯ🇺🇦

🌀 Хуйло і Тоамп. Це ясно, Але є ще два ризики. Один — у Києві. Другий — у Брюсселі

Трамп і Путін вже зрозуміли: майбутне в Європі залежить не лише від них.
Але є два гравці, від яких сьогодні також залежить усе — і обидва поки слабкі. Це Ураїна і Європа.

Спочатку ми:

1. Зеленський не вміє мовчати, коли це потрібно.
Публічна реакція на Трампа — це прямий подарунок для нього. Він чекає конфлікту, щоб перетворити Україну на об’єкт критики.

2. Не здатен делегувати ініціативу союзникам.
Замість того, щоб дати говорити Європі, Зеленський бере все на себе — і опиняється в політичній ізоляції.

3. Персоналізація війни — замість системної дипломатії.
Українська влада звикла до стилю: "ми проти Путіна". Але Трамп грає в іншу гру — там не важливо, хто герой, а важливо, хто вигідний.

Але і Європа теж:

1. Європа боїться втручатися напряму.
Лідери ЄС хочуть бути "моральною силою", але поки що не стали реальними переговірниками. Це залишає Трампа наодинці з темою миру.

2. Брак політичної волі та швидкості.
У США — виборча кампанія. У Росії — війна. А Європа — досі думає.
Результат: Європу просто обійдуть, якщо вона не включиться терміново.

3. Внутрішні протиріччя.
Різні позиції Німеччини, Франції, Італії, Польщі, країн Балтії — унеможливлюють єдину лінію щодо миру. Це дає Трампу аргумент: "з ким я маю домовлятися?"

Висновок:
Сьогодні вразливими є не лише рішення Трампа і тиск Путіна. Вразливими стали ті, хто мав би виступати колективною силою. Якщо Україна не навчиться діяти через Європу, а Європа — не увійде в гру, "мирний план" перетвориться на нову пастку.

А чи є позитив?
Трошки є...
І у хуйла, і у Трампа теж є проблеми.
Їх треба бачити, розуміти і використовувати...
Просто нікому(

Підпишись на ТК БРИГИНЦЯ🇺🇦

Анонс:
Трамп втрачає терпіння щодо війни, але не довіру до Путіна. І тепер на сцену має вийти Європа. Зеленському — час піти в тінь. Але саме звідти можна впливати на сценарій.

Скоро на всіх телевізорах нетелемарафону)
Дописую!
.
Дякую, ще +1.000 для морпіхів!

Підпишись на ТК БРИГИНЦЯ🇺🇦

🌀"Трамп усвідомив, що головна перешкода миру — це Росія", — WSJ.
Попри обіцянки швидко завершити війну, президент США дедалі більше розчарований: війна не припиняється. Тепер питання в тому, чи готовий він тиснути на Кремль заради миру, чи планує й надалі зберігати курс на зближення з РФ, — пише видання.

Це не прозріння. Це спроба переписати сценарій — без України на головній ролі.
Трамп втомився від війни, але не від гри. І якщо перша ставка була на "договорняк із Путіним" — тепер її заважає реалізувати саме Кремль.
Однак Трампу не по феншую вести діалог із Зеленським
Надто особисте, надто токсичне, надто ризиковане для іміджу.

Ось тут з’являється шанс для Європи.

1. Європа може стати "новим кимось", кого Трамп дослухається.
Не через повагу. А через користь. Макрон, Мелоні, Метца чи Стармера — це не Зеленський. Їх ще не атакували Fox News. Вони можуть зіграти роль медіатора.

2. Зеленський має піти в тінь. І це — сила.
Вихід із публічного конфлікту з Трампом не є поразкою. Це — простір для перегрупування. Нехай за нього говорить Європа. Нехай пояснює, що "українська позиція — це європейська позиція".

3. США — Росія — Європа — і вже тільки потім Україна.
Ця ієрархія болюча, але реалістична. Її треба прийняти, щоб зберегти суб’єктність у довгій грі. Не на банері — а за столом.

4. Трамп хоче миру. Але ще більше — ролі миротворця.
І якщо мир не виходить із Путіним — він шукатиме інший сценарій. Європа може стати партнером у цьому спектаклі. Але тільки якщо говоритиме чітко, не розгублено — і з оглядом на інтереси України.

Зараз — не час Зеленського. Зараз — час Європи.
Але Україна все ще може виграти, якщо стоятиме за її спиною.
неї заговорять без неї?"

"Чи зможе Європа заговорити голосно — до того, як за неї заговорять без неї?"

🌀 Працюю! Анонс:
Південна Корея перестала чекати американських гарантій і пішла будувати власну безпеку — разом із Європою. В Азії дедалі голосніше звучить українське прислів'я: "На бога надійся, а кімчі роби!"

Цікавить?

Хтось спить, хтось пише, а хто ь донатить!!!
Сьогодні за ніч морпіхам на РЕБ додалось 11.000!

Дякую дуже!

Є вже близько 73.000
Треба ще 87.000
Будь ласка, менше слухайте про припинення вогню, більше інвестуйте в безпеку!
Бережіть тих, хто береже нас!

МОНОБАНКА:
https://send.monobank.ua/jar/5nqHvXFeF9
МОНОКАРТКА:
4441 1111 2139 5986

КОНВЕРТ'24
https://www.privat24.ua/send/2xjy3
КАРТКА'24
5168 7521 3002 5151

Слава ЗСУ!

Зеленський змінює свої плани і висловився, що для нас важливо бути у Ватикані, «...але я можу не встигнути».

Він зазначив, що Україна буде представлена на прощанні з Папою Римським міністром закордонних справ Андрієм Сибігою та Оленою Зеленською.

По-перше, відмінити свій візит на похорон Папи Римського, який він намагався використати виключно як pr акцію, це правильно.

По-друге, шокують причини ймовірної відміни візиту - відмова Зеленського виконувати вимоги щодо дрес-коду.

Дрес-код на прощанні з Папою є обов'язковий і суворий для таких подій, якого вимагає Ватикан. Він залишається непорушним уже багато років. Колір вбрання присутніх має бути чорним. Для чоловіків – костюм із гудзиком на лівому лацкані піджака та чорна краватка. Для жінок – довга чорна сукня (не вище колін) або мантія. Єдиною дозволеною окрасою є намисто з перлів.

За нашими даними, Зеленський відмовляється слідувати цим вимогам і готовий заради своєї ролі відмовитися від зустрічі з Трампом й іншими лідерами.

Висновків не буде.

🌀 Кімчі роби! Світ більше не вірить у вічних захисників.

1. Південна Корея посилює оборонне співробітництво з Європою.
Сеул більше не хоче бути лише придатком до американської безпеки. Контракти з ЄС, спільні розробки, обмін технологіями — усе це сигнал нової стратегії.

2. США втрачають монополію на безпеку своїх союзників.
Не через "зраду", а через очевидне: у Вашингтона зараз забагато власних проблем і забагато старих обіцянок.

3. Світ готується до турбулентності 2025 року.
Кожен шукає не гасла, а техніку, ракети, танки й гарантії реальної оборони.

4. Український урок: хто сам себе не захистить — того не захистить ніхто.
Навіть ті, хто на словах обіцяють захист, у критичний момент подивляться на свої вибори, свої міста і свої рейтинги.

5. Корея вчить: готуй кімчі заздалегідь. А не тоді, коли бог уже зайнятий іншим фронтом.


"На бога надійся, а кімчі роби — і буде кому надіятись на тебе."

Підпишись на ТК БРИГИНЦЯ🇺🇦

🌀 Я писав, що йому краще туди не їхати, бо він має всі ознаки токсичності для Трампа і його наближення в світі...
Навіщо в критичний момент дратувати діда?

Та і дрес код... Справді...
Зрештою, це могло би бути поворотом і відмовою від героїчного спортивного костюма

Підпишись на ТК БРИГИНЦЯ🇺🇦

🌀 Вам ще не набридла міжнародна тематика?

Ось гаряча тема:

Конфлікт Індії й Пакистану не затихає — він став глибшим і небезпечнішим. Це не мир. Це мобілізація без оголошення війни. І великі гравці світу це бачать.
Це нова лінія поділу в геополітиці

Цікаво почитати чи ні?

🌀 Напишу, але поки готуюсь до ранкового запису на своєму YouTube, написав ось таке:

,Мир і мінерали: як Трамп перетворює точку сили Зеленського на слабкість

Колись Зеленський будував свій наратив стійкості на двох опорах: мирні переговори — під контролем, і критичні мінерали — під Україною. Дипломатична ініціатива плюс стратегічні ресурси. Гарна формула сили.

Але Дональд Трамп уже вдруге перетворює вигадану перевагу на реальний удар.

«Just landed in Rome... Russia and Ukraine are very close to a deal… Stop the bloodshed NOW!»
Трамп прибуває в Рим і одразу заявляє, що мир — майже готовий. Але він не дякує Україні за стійкість. Навпаки — створює враження, що мир досягається незважаючи на українських переговорників, а не завдяки їм.

«Ukraine, headed by Volodymyr Zelenskyy, has not signed the final papers… Hopefully, it will be signed IMMEDIATELY»
Тепер — мінерали. Рідкісноземельні. Трамп напряму пов’язує затримку угоди з США з затримкою миру з Росією.
Це ультиматум, замаскований під надію. Мовляв, хочеш миру — підпиши, віддай, визнай. І зроби це “immediately”, негайно(

Мир і мінерали — два наративи, які Зеленський намагався тримати як козир.
А тепер вони стають його слабким місцем. Не підписав договір? Блокуєш мир. Не дав доступ до ресурсів? Порушуєш “успішну формулу”.

Це Трампівська класика: перетвори чужу ілюзію сили на справжній борг.
І вимагаєш сплати — публічно.

І якщо Зеленський поїде в Рим — наприклад, на похорон Папи — з надією “зустріти Трампа”, він вже знає, яка буде концепція розмови.
Це не про зустріч. Це про капітуляцію в красивій обгортці.
І краще йому туди не їхати.

Невже Зеленській і цього разу підставить я і підставить нас?
Відправде найвеличнішого в бункер
Підпишись на канал!
https://youtu.be/ZD8q875cihI?si=dTkH-ZC26JcJ6kX0