🌀 Трамп про долю нового верховного лідера Ірану Мохтаби Хаменеї:
"Багато хто каже, що він сильно понівечений.
Деякі кажуть, що він втратив ногу, одну ногу, і що він сильно постраждав.
Інші кажуть, що він мертвий.
Ніхто не каже, що він на 100% здоровий.
Ми не знаємо, мертвий він чи ні.
Ніхто його не бачив.
Це незвично".

Іранців це не хвилює...

🌀"Вони вже звикли до того, що там бомблять у Лівані. Маю на увазі, люди живуть в Україні. Здавалося б, вони не мали б жити в Україні, але вони там живуть. Я не знаю, чи робив би так, але вони там живуть. Вони живуть і в Лівані теж", - Трамп

Висновок: коли почнуть бомбити США, Трамп просто втече...

🌀 Чому Зеленському не треба було лізти зі своїми пропозиціями до війни США проти Ірану

Проблема тут не в тому, що Україна не має чим допомогти США. Навпаки. Український досвід дронової війни, ППО, розосередження, ударів по логістиці та боротьби з «шахедною» тактикою для американців об’єктивно цінний.
Але політика — це не лише зміст. Це ще й момент, форма і самолюбство тих, хто ухвалює рішення.
Саме тому публічне втручання Зеленського в цю тему для Трампа було не допомогою, а подразником.

1. Для Трампа це не «ще одна війна». Це його кампанія
У випадку з Іраном Трамп говорить не як посередник, а як сторона війни.
Він описує кампанію як знищення військового потенціалу режиму, хвалиться масштабом ударів, тисне на союзників щодо Ормузької протоки і навіть допускає нові удари по нафтовій інфраструктурі Ірану.
Reuters і Axios прямо писали, що США тиснуть на союзників, щоб відкрити Ормузьку протоку. Сам Трамп при цьому говорить, що Іран близький до капітуляції.
Тобто в його голові це не «спільна справа цивілізованого світу».
Це його війна, його сила і його історія перемоги.
І от у цей момент виходить Зеленський із порадами або пропозиціями.
У нормальній системі це можна подати як солідарність союзників.
Але в логіці Трампа це звучить інакше:

«Мене прийшли повчати у моїй війні».

Будь-яке публічне «ми знаємо, як вам допомогти» він легко читає як спробу влізти в кадр.

2. Бо визнати корисність України — означає визнати власну помилку
Ось головне.
Якщо Трамп публічно визнає, що США потрібен український досвід для війни з Іраном, він автоматично визнає дві дуже неприємні для себе речі.
Перша.
Україна — це не тягар, не фон і не «проблема Байдена», а реальний військовий актив.
Друга.
Російсько-українська війна не була другорядною темою. Вона виявилась головним полігоном нової війни.
Саме там відпрацьовувалися:
масовані атаки дронами
протидія ППО
виснаження інфраструктури
нова структура поля бою.
А Трамп, як видно навіть із його нинішньої публічної поведінки, дуже не любить визнавати, що хтось був правий раніше за нього.
Саме тому він одночасно говорить, що Іран «ось-ось капітулює», і при цьому визнає, що неясно, хто в Тегерані взагалі може цю капітуляцію формально оформити.
Це не струнка стратегія.
Це спроба зберегти образ правоти в мінливій ситуації.
І тому публічний український меседж «ми можемо вам допомогти» звучить для нього приблизно так:

«Ви без нас не справляєтесь».

А це він чути не хоче.

3. Бо це інша війна
Тут часто роблять помилку.
Так, у війні проти Ірану є багато того, що нагадує Україну:
масовані атаки дронами
перевантаження ППО
удари по інфраструктурі
боротьба за енергетику і логістику.
Reuters навіть писав, що війна на Близькому Сході почала відтягувати увагу і ресурси від України.
Але це інша війна у двох принципових сенсах.
Перший.
США та Ізраїль можуть бити по джерелу атаки: складах, виробництву, командних вузлах на території Ірану.
Україна здебільшого змушена боротися з тим, що вже летить.
Це різниця не лише в ресурсах.
Це різниця в архітектурі війни.
Другий.
Для України війна — це питання виживання держави.
Для США війна з Іраном — це:
демонстрація сили
внутрішньополітична кампанія
боротьба за контроль над умовами великої угоди перед виборами.
Саме тому американські демократи вже знову піднімають питання про обмеження військових повноважень президента.
Війна вже стала частиною внутрішньої боротьби у Вашингтоні.

4. Трамп сприймає публічний конфлікт як заперечення його ролі
Для нормального західного політика публічна суперечка — це неприємність.
Для Трампа публічна суперечка — це боротьба за статус.
Тому коли Зеленський починає:
повчати
морально оцінювати
пропонувати «єдино правильне» бачення
або сперечатися з Білим домом
це в трампівській логіці виглядає так:

«Мене намагаються принизити в моїй темі»

Далі запускається проста психологія:
якщо людина не підсилює мій образ сили — вона працює проти мене.
Саме тому Трамп може вимагати від союзників допомоги на Близькому Сході, але болісно реагує на будь-який натяк, що він щось недооцінив.

5. Що треба було робити
Не пропонувати себе як морального суддю.
Не грати в публічну педагогіку щодо Трампа.
Не переносити українську драму один-в-один на американську ситуацію.
Треба було діяти інакше.
Перше.
Тихо донести американцям: ми вже бачили цю тактику хвильових дронових атак і перевантаження ППО.
Друге.
Не просити допомоги навзаєм, а показати:
допомога Україні — це частина вашої ж війни, бо Іран і Росія обмінюються технологіями і тактикою.
Третє.
Не сперечатися з Трампом про те, чи він правий.
Бо для нього це не дискусія про факти.
Це дискусія про престиж.
А престиж він завжди ставить вище точності.

ОТЖЕ
Зеленському не треба було лізти в цю тему публічно не тому, що Україна «нічого не може дати».
Якраз може.
А тому, що:
це інша війна
інша структура рішень
інша дистанція між фронтом і пусковими
інша роль союзників
і головне — інша психологія головного актора.
Трамп не терпить ситуації, коли йому публічно нагадують, що він щось не побачив або недооцінив.
Тому корисність України для США треба було подавати не як:

«ми вас навчимо»,

а як

«ось інструменти, які підсилять вашу перемогу».

Це різниця між союзництвом і сваркою.
І саме її у нас дуже часто не розуміють.
На жаль, Зеленський про це уявлення зеленого не має🫤

🌀 Трамп підтвердив раніше сказане прес-секретарем Білого дому Керолайн Левітт про те, що його візит до Китаю, запланований на кінець березня - початок квітня, може бути перенесений приблизно на місяць через конфлікт з Іраном

Більше тут 👉 https://youtu.be/kv2UgZVWq8I

🌀 Порошенко: "Україна перебуває у вкрай складному моменті своєї історії, що вимагає формування коаліції та уряду національної єдності."

Це точно станеться...

Риторика Зеленського, що всі крім нього погані👇
І США
І НАТО
І Європа
І опозиція
І монобільшість
І український народ
не врятує

🌀 Країни Перської затоки чинять тиск на Трампа, щоб він продовжив удари по Ірану і навіть посилив тиск, — Reuters

Основна вимога до Трампа від його арабських союзників — завдати максимального удару по військовому потенціалу Тегерана і можливостям його відновлення.

А російські змі пишуть, що навпаки, араби тиснуть на Трампа, щоб він припинив війну...

Точно відомо, що Трамп тисне на всіх, щоб вони включалися в допомогу...

🌐 Вранці ціна на нафту марки Brent досягла 104,76 долара за барель, продемонструвавши зростання порівняно з закриттям торгів на 4,1%
Тепер впала на бакс...

Так чи інакше, Трампу не вдається взяти ситуацію під контроль...
Він загруз там...
Тому це теж фактор погіршення ситуації про які я говорю нижче👇

Відео буде доступне через 20 хв.

🌐 Ізраїль продовжує системну зачистку іранської вертикалі
ЦАХАЛ підтвердив ліквідацію Голама Рези Сулеймані — командувача підрозділів «Басідж», який керував іранським ополченням протягом останніх років.
Удар було нанесено в Тегерані в рамках серії точкових атак по силових структурах режиму.
«Басідж» — це не просто підрозділ.
Це інструмент внутрішнього контролю, придушення протестів і мобілізації населення.
Фактично — одна з опор режиму всередині країни.
ОТЖЕ:
Йде системне знищення:
— силового каркасу,
— внутрішнього контролю,
— інфраструктури утримання влади.
Це не удари.
Це демонтаж системи.

🌀 Америка змінюється. Трамп — ні

Опитування показують цікаву річ:
американці починають гірше ставитися до Ізраїлю.
Ще вчора:
👉 47% — позитивно
👉 24% — негативно
Сьогодні:
👉 32% — позитивно
👉 39% — негативно
Світ змінився.
А тепер найцікавіше.
Американці:
— проти Росії
— за Україну
— дедалі критичніші до Ізраїлю
А Тоамп:
— тисне Україну
— фліртує з Путіним
— тримається за Ізраїль
Здається, що це політичний суїцид.

Але ні.
Це інша логіка.
Трамп не працює з більшістю.
Він працює з тими, хто вже двічі привів його до перемоги.
Його виборець:
— старший
— консервативний
— проізраїльський
І йому байдуже, що думають студенти в Каліфорнії.

Проте давайте чесно👇
Його виборці не лише старіють — вони й помирають.
Частина змінюється разом зі світом.
А студенти в Каліфорнії трампістами не стають.

Світ змінюється швидше, ніж електоральна база.
І в якийсь момент може виявитися:
Трамп виграє свою базу —
але програє країну.
#Трамп #США #Ізраїль #Україна #Політика #Геополітика #Вибори #Аналітика

🌀 Ті, що влаштовують блекаут в Україні, висловлюють співчуття кубинцям у яких блекаут... 👇

Російська сторона підтверджує свою непохитну солідарність з урядом і народом Куби в умовах зовнішнього тиску і рішуче засуджує спроби грубого втручання у внутрішні справи Куби ззовні. Про це йдеться в заяві МЗС РФ.

🌀 Нетаньяху: "Ми підриваємо режим і намагаємося створити можливість для народу Ірану повалити його — попереду ще більше сюрпризів. Ми будемо вести цю боротьбу різними способами".

Але стань Ізраїлю мало...
Треба ще старання іранців...
А у них: неначасі

🌀 ЗАРАЗ — ЦЕ ЩЕ МИР
Ми вже були в цій точці.
І тоді ми запізнилися.
Перед 24 лютого теж говорили: не панікуйте.
Теж відкладали рішення.
Теж вірили, що “якось обійдеться”.
Не обійшлося.
Сьогодні все повторюється.
Світ переключився на Близький Схід.
Ресурси йдуть туди.
Росія отримує додаткові мільярди — і перетворює їх у ракети та дрони.
А що всередині країни?
— переговори зайшли в глухий кут
— реформи зупинені
— парламент заблокований
— влада зайнята боротьбою з опозицією
Це не випадковість.
Це системна неспроможність реагувати.
Бо в кризі вирішує не сила.
Вирішує швидкість.
Кризові команди — це не про лояльність.
Це про тих, хто здатен діяти.
А коли замість рішень — контроль,
замість дій — імітація,
замість єдності — внутрішня війна,
країна знову входить у ту саму точку.
У 2019 нам казали: “гірше не буде”.
Ми вже знаємо, чим це закінчується.
Питання тепер інше:
чи переживе країна другу таку помилку.

P. S. Цей текст я написав, як основу для відео. Але відео вийшло зовсім іншим...
Подивіться👇

https://youtu.be/Y-jheU6Wm2o