Коротка суть години відео:

- цифровізація Резерв+ за три дні зробила річну (!) роботу ТЦК. Темпи охуєнні, це підвищує наші шанси на виживаність, оновлюємось.
- виробництва електроенергії недостатньо уже. Буде суттєво гірше, шо влітку, шо взимку. Швидко поремонтувати не вийде. Впродовж років доведеться жити в режимі аварійних відключень.
- весь державний бюджет уходить на війну. Водночас вчителі, лікарі, пенсіонери отримують гроші від США. Ми не помічаємо пиздеця тільки тому шо більшу частину нашої держави (якщо не всю) оплачують інші держави.

Тому:
1. Мовчати про проблеми не можна. Поки ніхто не говорить про проблему її не існує. Собі згадайте, коли востаннє ви думали про те шо весь наш бюджет іде на війну, а значить весь цивільний бюджет оплачує хтось інший?

2. Єдиний шлях на виживання — війна і реформи. Ми не виживемо, якщо будемо продовжувати робити те що і раніше: красти, недопрацьовувати, замовчувати, переховуватися, ухилятися від відповідальності. Хочете жити в Україні — змінюйтесь і воюйте.

хочеться трошки биться головою об стіну від того як все по дебільному

#помилка№ 3366

Доволі довго після початку повномасштабки я мав ліберальну позицію щодо залученості до війни. Я думав, скільки би ви не допомагали — це вже добре. Якщо ви хоч якось залучені, краще ніж раз на місяць зібрати збір на роботі на шкарпетки своєму чоловіку, то ви вже молодець чи молочиня. Дуже екологічна, чемна, ввічлива, терпима позиція.

Десь пів року як я розумію, що це жахливий булшит.

Достатньо не буде ніколи. Або робимо зараз все шо можемо, або можна не робить взагалі.

І якщо робимо, то маємо розуміти, що зараз всі наші сили спрямовані на те, щоб хоча би теоретично мати шанси на виживання.

А вже тоді якщо виживемо, що є оптимістичний сценарій, то матимемо можливість-люкс: робить далі, проти внутрішніх чортів і зовнішнього ворога, який не зникне ніколи.

Щоб потім батрачить ще більше, для побудови спроможної держави. Щоб можливо наші онуки не були змушені виправляти наші помилки.

Достатньо не буде ніколи.

Попробую ще таке завести: маленькі (god knows I try) пояснювалки як загальний контекст нас стосується.

Минулого тижня кілька депутатів з парламенту вирішили бикануть і не прийняти те, шо їм спустили з Офіса Президента. Деталі у відео. А тут коротко.
Рада розглядала законопроект, який дозволяв би хакнуть конкурс на посади суддів в Конституційний Суд України. Процес такий:
- суддя подається на конкурс в КСУ;
- успішно проходить співбесіди з міжнародною комісією, яка своєю репутацією та європейським досвідом не пропускає всяких чортів;
- а потім le wild СБУ appears і каже: "цей суддя насправді не хороший, а колаборант";
- суддю, який виграв багаторівневий конкурс, не пускають, а на його місце пропихують підконтрольного чорта;
- згодом всі нормальні судді перестають подаватися в КСУ, бо знають, шо СБУ їх не пропустить.

І через кількох людей в Раді це лайно вдалося не пропустити. Здавалося б, не пускати колаборантів в КСУ — це добре. Але деталі важливі. З СБУ уже давно проблеми, такими листами вони заводили "своїх" чюваків на тендери УкрЗалізниці. Ну і не будем забувати про стеження за журналістами. Тож люди, які цей законопроект просувають, точно знають шо і для чого роблять. Бо КСУ — найважливіший суд в країні. Він може своїм рішенням занулити будь-який закон, який прийняла верховна рада. Наприклад, у 2020 році КСУ суттєво відкатив антикорупційну реформу, коли змусив НАБУ закрити сотні справ. Тож можна впевнено сказати, "це ж вже було" (с).

Як це стосується нас із вами?
1) Наш парламент давно не виконує свої функції. Більшість голосувань проводять так, як скажуть чюваки з Офіса Президента. Ця неефективність і неспроможність — чергова з багатьох цеглина, якою вимощується дорога в авторитаризм. Авторитаризм для нас == програш у війні == росія на території україни. Це погано. Це знижує наші шанси на виживання.

2) Кілька депутатів вирішили бикануть і не підтримати голосування. Пішли проти "своїх". Це феноменальний одиничний приклад, який демонструє шо це все ще можливо. Чи то не домовились за прайс, чи то у когось прокинулась відповідальність — причини невідомі, але це можливо. Це добре, це не знижує наші шанси.

Як це стосується нас? Через "нашого" депутата, пана Романа.
Рома Не голосував за законопроект, це добре. Але Ромі норм, якби цей законопроект розглянули знову, бо тут він голосував За. А навіщо? Може краще одразу збити очевидну хуйню, аніж потім вдруге ризикувати і робити зайву роботу? Це не зрозуміло. Принаймні поки що, бо я от тільки тільки починаю з тим усім розбиратись. Може тим, хто стежить давно, все уже давно ясно.

Два роки тому моя подруга писала статтю про випадки сексуального насильства в армії. Статтю тоді не видали, бо:

ПРО ПРОБЛЕМИ В АРМІЇ НЕ МОЖНА ГОВОРИТИ

Про проблему не розказали. І проблема продовжилась.
Я це пишу не для того шоб мокнуть носом когось, ні. Я навіть не уявляю через шо доводилося пройти згвавтованим жінкам, авторам і авторкам матеріалів, редакторам видань.

Я це до того, шо сьогодні про проблему говорять Жіночий Ветеранський Рух. Підпишіть петицію, механізм протидії і покарання уже прописаний:
https://petition.president.gov.ua/petition/220188

Oops, they did it again
https://t.me/hromadske_ua/46502

https://youtu.be/oKFK9QXYEM0?si=wyE0dQuEfrMEJmWx
давно хотів якусь збірку звуків війни
нарешті найшов
якщо маєте краще — кидайте

Тут були шановне панство, яке писало шо все буде норм з електроенергією і не треба переживати.
Ну я продовжую свою телегу: готуйтесь.
Або конечно не готуйтесь, але тоді і не жалійтесь і не звинувачуйте нікого в своїх проблемах потім.

окей, соу, шо вам розказать

Лежу в палаті. Знеболюють, перев'язують, годують. Таргани по стінами не бігають, і лікарі не прописують всякої дичини, тож я навіть не можу сказати шо відчуваю на собі перст каральної медицини. В Харкові було чучуть, тут - ні.

Проблеми дві — діуретики і біль. Останній нормально менеджать, але раз в пару хвилин прострілює гірше ніж коли ліктем об кутик б'єшся. Як наче стоматолог ногу сверлить і нерв трошки намотує на дрель. Крехчу тоді.

Прогнозів жодних нема. Скани ніг поробили — список переломів на сторінку А4. Ліву ногу буде легше зібрати, а от права — там від п'ятки залишилась ТРУХА, хех. Нічого поки відпилювати не збираються, та і пальцями я ворушу потрошку. Але це все я дуже легко відбувся як для наїзду на таке. Тож по одному дню за раз якось та й вилізу.

Маю тепер купу часу читати, розвиватись, працювати і шоб ніхто не чіпав. Be careful of what you wish for.

ГИ
пам'ятаєте, вчора казав, шо не відчуваю на собі каральну медицину?)

сьогодні дізнався, шо в Ха думали мені просто обидві стопи відрізати. Ну бо так простіше.

Знатно охуїв від цієї новини конечно. Да, переломи складні, але більшість кісток норм, м'які тканини живі, нерви живі. Я пальцями шевелю нормально. Єбать пацани м'ясники конечно.

Їх можна зрозуміти, поранених багато, ресурсів і часу мало. АЛЕ ЄБАТЬ. Можна ж хоча би спробувати, ну!

висунувся у вікно
помочив долоню під дощем
умився поплакав
жодної секунди не боліли ноги

я пес який висунувся з вікна машини і кайфує

морквяна нога)

Плачу через це відео
Я повз в напрямку "десь до своїх" півтори години.

Десь за годину після поранення спокійно собі думав:
— Ну, хлопці знають приблизно кудой ми їхали, але тільки почали розуміти, шо шось трапилось. Прям не чекаю шо мене швидко знайдуть, повзу собі і все.

У мене було відчуття контролю: допомогу собі надав, рухаюсь кудись на південь, водички нахоботіл - кул. Кинув шолом, кинув воду, проповз 3-5-7 метрів, перевірив ноги. Покричав "Поранений!". Кинув шолом, кинув воду, поповз, перевірив. Кинув шолом, кинув воду. Повторить тисячу разів.

А що пережив цей хлопець, з п'ятьма пораненнями, болем, самотністю, страхом, відсутністю контролю, НЕПОНЯТНИМ дроном над собою, я можу тільки уявити.
Дуже радий шо його забрали та ще й свої.

Дуже просте і коротке відео
Зима буде дуже складна. Літо буде репетицією.
https://youtu.be/dp3oDiSShmU?si=LAXvxL9gKzS9fhgM

Заходила медсестра, каже:
- А шо ви, футбол не дивитесь?

Не дивлюсь. Футбол перемогти помогає сильно менше ніж 300 мільярдів доларів конфіскованих російських активів.

Тому дивлюсь про те як ЦПК прожимало за кордоном конфіскацію російських активів. Ще на початку цього року за кордоном всі казали шо це не можливо. Пройшло менш ніж пів року — виявилось, можливо. ЦПК для того зробило багато.

Пишаюсь працювати з цими шибайголовами. Фантастичні люди. Я порівняно з ними немовлята трирічна.

https://youtu.be/DUbJZaC9kkw?si=L0yRWBYN8BppR53i

Розкажи мені, брате:
А як то воно — вмирати?
Вип'єм чаю чи кави
Й розказуй, мені цікаво.
Ніде стрітися нам, то ж розпитую просто неба.
Бо усі говорять від серця, ніхто —від тебе.

Брате мій із Одеси, Херсону, Івано-Франківська,
Сум дівочий, сльоза дитяча, туга батьківська,
Сорока, тридцяти, вісімнадцяти -- Боже! - річний...
Ти хотів би, щоб ми зберегли ворогу обличчя?
Мабуть, так. Бо у кожного цього скота і ката
Має бути обличчя, щоб точно його впізнати.

Брате мій, я готуюсь не жити, а просто бути,
Бо немає такої помсти, тієй спокути,
Щоб зробить "як було". Вже не буде. І в цьому сенсі
Ми обидва загиблі. Ти зовсім, а я — в процесі.
На твоєму шляху пелюстки, на моєму — пастки.
І тобі не піднятись, мені ж —заборона впасти.

Я сміливо кажу "мій брате", бо ти не проти.
Мовчазні мої браття. Землі бо набрали в роти.
Тільки плачуть дощем, тільки вітром горнуть до себе
І шепочуть: "Жива? Живи... Ну чого ще треба..."

Треба чогось такого, чого не бува, гадаю:
Неземної любові, сторіччя земного раю,
Треба якось відмити цей бруд і усю отруту.
Та не буде цього, хоч повинно, повинно бути!

То ж скажи мені, брате, а як то воно — вмирати.
Маю знати.

Червень 2022

(Тая Наденко)

Аж якось шкода шо пропустив вибори в КПІ.
Але якщо тут хтось є з правом голосу, то ви будь ласка не пропустіть. Ходіть голосуйте до 15:00.

Точно відомо дві речі:
- я помилився зі своїм передбаченням про мусорілу, і радий цьому)
- змінюваність це добре.

Хто би не став замість Згура - якось інакше та й буде. Згура ми уже знаємо, те лайно яке він з компанією наробив в КПІ і вищій освіті всієї країни складно переоцінити. Наслідки їх спільної жадібності і колективної толерантності цього всі ми будемо розгрібати десятиріччями. То я б навіть сказав, шо буде краще в будь-якому разі, бо наступник не матиме такої гирі політичного впливу поза межами університету.

Чесно скажу, налаштований песимістично щодо виборів. Обидва кандидати дуже довго і тісно працювали зі Згуром. Але подивимось, чи зможуть запропонувати шось радикально нове люди, які прийдуть на перших виборах за тридцять років.

https://youtu.be/e-k7b8Zmh70?si=pxHmrsEg3aATz975

Є всього кілька людей з КПІшних часів з якими я продовжую спілкуватися. У нас було багато спільного колись, інтереси, активності, орієнтири, можливо навіть деякі цінності. Але зараз ми пішли своїми шляхами, дуже різними і частіше за все мало пов'язаними з КПІ. І я пишаюсь всіми нами. Ціную дружбу з ними, не зважаючи на те шо ми маємо різні погляди та цілі зараз.

Бо я це сприймаю як нормальний процес сепарації, дорослішання. Ті хто його пройшов чи хоча би почав — молодці. А ті хто все ще ні — мені не шкода втратити контакт з тими, хто залишився вірити в чиюсь іншу картину світу. Бо без сепарації не буде самостійності. Без самостійності не буде компетентності. Без компетентності — ефективності. Без ефективності — задоволення.

Ті хто цю сепарацію почав переживати, кожен і кожна зі своїх причин приємних чи ні, ми перестали вірити. Ми почали сумніватися, задавати питання, в першу чергу самим собі. І через це почали випрацьовувати власну ціннісну, моральну, емоційну рамочку. Почали жити власне життя. І я щиро бажаю цього всім, хто поки що сепаруватися не почав. Бо я впевнений, шо це корисний шлях, в першу чергу для них самих. Вони, ті хто сепаруватися не почали, живуть не своє життя, значить не отримують від нього задоволення.

Хочеться думать, шо ми перестали сліпо вірити. Натомість почали думати, сумніватися і перевіряти) Іронічно)

Дуже моцний матеріал в двох частинах про Сирського. Перша і друга.

Не знаю наскільки всеохопний, але точно глибокий. Гляньте, як буде час. Це хороша коригуюча противага мемам і гудєніям в інтернетах про м'ясника.

Вчергове розумію, наскільки важлива дисципліна і системність взагалі по життю. Виходячи з цього матеріалу навіть радий шо він є на посаді. Не ідеальний. Але, схоже, дуже підходящий для задачі. Сподіваюсь, для нього не є чужим принцип про цінність людського життя.

пані та панове, дуже моцна антикорупційна школа, де вас навчать моніторить тендери. Я проходив повз коли займався минулий набір — суто практична робота. Одразу пірнаєте з пірса у глибокі води закупівель і самі дізнаєтесь наскільки глибока нора.

Для активістів КПІ НАУ, та і по життю загалом, це дуже корисна навичка. Подавайтесь

https://www.slidstvo.info/news/slidstvo-info-oholoshuie-nabir-na-5-denni-praktychni-intensyvy-z-yuriiem-nikolovym/?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTAAAR11vYtTJ4S3NEcFM4o2X-CNMwezyHNwOKgYEkd5t-lzK_CJAw3XZ1XzHNE_aem_ZmFrZWR1bW15MTZieXRlcw