«Я з дитинства дуже ідейний. У мене ще прадід воював за Україну», – розповідає десантник 80-ї Галицької бригади, 🤍 снайпер на псевдо «Мазай».
До війська боєць потрапив нещодавно, чекав коли країна покличе.
«У відділ кадрів на роботі прийшла повістка. Я думав про те щоб мобілізуватися ще з перших днів повномасштабного вторгнення, але була то одна причина відкласти це, то інша. А тут повістка прийшла і я вже й не сперечався. Далі пройшов БЗВП. Взагалі, мене більше вабила морська піхота, тому з десантно-штурмовими військами напевне так просто склалась доля. Але я й на мить не шкодую, що потрапив саме сюди. Це дуже круто, познайомився з багатьма цікавими людьми».
У бригаді «Мазай» опанував спеціальність снайпера. Каже, ще з дитинства цікавився зброєю. До мобілізації уявлення про цю роботу мав лише з комп’ютерних ігор. На справжньому полі бою – все виявилось інакше: «Хто має бажання, той навчиться».
Втім, певний корисний для війська досвід він все ж таки здобув ще в цивільному житті:
«До війни я працював п'ять років майстром лісу. Вів різні обрахунки, садив ліс, керував трохи людьми. Те ж саме, що й зараз: ходив зі зброєю по лісу, вів відстріл різноманітних шкідників. Отож, робота не змінилась».
Під час початку Курської операції «Мазай» разом з напарником перебували в резерві. Трохи згодом – отримали команду висунутись вперед. В той день бійці засвоїли золоте правило:
«Я зібрався з думками, нас привезли на бойову позицію, все було чудово. Спочатку для мене це виглядало як хаос, далі я почав помічати порядок. Я уважно дослухався до того, що мені кажуть, адже дуже хочу жити. А мені казали: будеш жити, якщо будеш слухатись. Я від того меморандуму не відступив, ні на секунду».
Під час просування ворожою територією перших противників снайпер виявив на слух. Це дало перевагу у кілька важливих секунд, аби підготуватись до контакту.
«Мій перший бій розпочався з прекрасної подорожі через соняхи. Ми зайшли в посадку, з кількох сторін були росіяни. Дві групи хлопців йшли попереду, а ми вже мали їм прикривати тил. Зайшли в ліс, зійшлись з ними, і нам передали, що позаду нас ходять росіяни. Сіли, почали чекати. Я випадково почув розмову. Там скрізь була дуже густа рослинність, своєрідні міні-джунглі. І тут я побачив червону пов'язку. В той момент водночас і розгубився, і ні. Почав стріляти, одного підстрелив у плече. Тоді звернув увагу, що люди вміють дуже швидко бігати. Коли почав стріляти, то хлопці відчули піднесення і теж почали туди насипати. Словами важко передати ті емоції. Далі я змінив позицію, побачив, як росіяни переміщаються. Хлопці десь знайшли трофейний кулемет. Було вражаюче, коротше кажучи. Ще під час переміщення “зняв шапку” з одного ворожого солдата. Сподіваюсь, він сильно застудився від того».
У той же день «Мазай» отримав своє перше поранення.
«Спершу думав, що воно не складне. Я тоді трохи поспішив, піднявся і ворожа куля пройшла між ниркою і печінкою, зупинилась біля хребта. Спочатку, то не відчувалось. Але, коли я спробував ще два рази вистрілити, дуже заболіли ребра. Моє перше питання тоді було, чи можна в бою курити. Паніки в мене не було, ні разу. Я не думав про те, що все погано, що я вмираю. В мене була дуже хороша підтримка мого бойового товариша. Наступні два дні я продовжував виконувати свої бойові завдання. Ми ще тоді взяли полоненого. Ввечері наші вороги вели свого пораненого. За ним мав вийти їхній санітар і залишитись з ним, поки не приїде евак. Але санітар прийшов у гості до нас. Він дуже хотів жити, і миттєво здався. Той санітар навіть трохи надавав мені допомогу».
Для «Мазая» досвід на полі бою показав – найважчим у роботі снайпера є необхідність багато ходити. А ще, важливо, працювати не лише зброєю, а й головою.
«Думав, що важко буде стріляти в людей. Але, коли притисло, це виявилось найлегшим. Не такий страшний ворог, як його малюють.
Продовження тут: https://www.facebook.com/share/p/DPQvjsEwSJ4N3KvS/?mibextid=QwDbR1
Також переходь на офіційний сайт бригади та допомагай донатом! https://80dshv.mil.gov.ua/
До війська боєць потрапив нещодавно, чекав коли країна покличе.
«У відділ кадрів на роботі прийшла повістка. Я думав про те щоб мобілізуватися ще з перших днів повномасштабного вторгнення, але була то одна причина відкласти це, то інша. А тут повістка прийшла і я вже й не сперечався. Далі пройшов БЗВП. Взагалі, мене більше вабила морська піхота, тому з десантно-штурмовими військами напевне так просто склалась доля. Але я й на мить не шкодую, що потрапив саме сюди. Це дуже круто, познайомився з багатьма цікавими людьми».
У бригаді «Мазай» опанував спеціальність снайпера. Каже, ще з дитинства цікавився зброєю. До мобілізації уявлення про цю роботу мав лише з комп’ютерних ігор. На справжньому полі бою – все виявилось інакше: «Хто має бажання, той навчиться».
Втім, певний корисний для війська досвід він все ж таки здобув ще в цивільному житті:
«До війни я працював п'ять років майстром лісу. Вів різні обрахунки, садив ліс, керував трохи людьми. Те ж саме, що й зараз: ходив зі зброєю по лісу, вів відстріл різноманітних шкідників. Отож, робота не змінилась».
Під час початку Курської операції «Мазай» разом з напарником перебували в резерві. Трохи згодом – отримали команду висунутись вперед. В той день бійці засвоїли золоте правило:
«Я зібрався з думками, нас привезли на бойову позицію, все було чудово. Спочатку для мене це виглядало як хаос, далі я почав помічати порядок. Я уважно дослухався до того, що мені кажуть, адже дуже хочу жити. А мені казали: будеш жити, якщо будеш слухатись. Я від того меморандуму не відступив, ні на секунду».
Під час просування ворожою територією перших противників снайпер виявив на слух. Це дало перевагу у кілька важливих секунд, аби підготуватись до контакту.
«Мій перший бій розпочався з прекрасної подорожі через соняхи. Ми зайшли в посадку, з кількох сторін були росіяни. Дві групи хлопців йшли попереду, а ми вже мали їм прикривати тил. Зайшли в ліс, зійшлись з ними, і нам передали, що позаду нас ходять росіяни. Сіли, почали чекати. Я випадково почув розмову. Там скрізь була дуже густа рослинність, своєрідні міні-джунглі. І тут я побачив червону пов'язку. В той момент водночас і розгубився, і ні. Почав стріляти, одного підстрелив у плече. Тоді звернув увагу, що люди вміють дуже швидко бігати. Коли почав стріляти, то хлопці відчули піднесення і теж почали туди насипати. Словами важко передати ті емоції. Далі я змінив позицію, побачив, як росіяни переміщаються. Хлопці десь знайшли трофейний кулемет. Було вражаюче, коротше кажучи. Ще під час переміщення “зняв шапку” з одного ворожого солдата. Сподіваюсь, він сильно застудився від того».
У той же день «Мазай» отримав своє перше поранення.
«Спершу думав, що воно не складне. Я тоді трохи поспішив, піднявся і ворожа куля пройшла між ниркою і печінкою, зупинилась біля хребта. Спочатку, то не відчувалось. Але, коли я спробував ще два рази вистрілити, дуже заболіли ребра. Моє перше питання тоді було, чи можна в бою курити. Паніки в мене не було, ні разу. Я не думав про те, що все погано, що я вмираю. В мене була дуже хороша підтримка мого бойового товариша. Наступні два дні я продовжував виконувати свої бойові завдання. Ми ще тоді взяли полоненого. Ввечері наші вороги вели свого пораненого. За ним мав вийти їхній санітар і залишитись з ним, поки не приїде евак. Але санітар прийшов у гості до нас. Він дуже хотів жити, і миттєво здався. Той санітар навіть трохи надавав мені допомогу».
Для «Мазая» досвід на полі бою показав – найважчим у роботі снайпера є необхідність багато ходити. А ще, важливо, працювати не лише зброєю, а й головою.
«Думав, що важко буде стріляти в людей. Але, коли притисло, це виявилось найлегшим. Не такий страшний ворог, як його малюють.
Продовження тут: https://www.facebook.com/share/p/DPQvjsEwSJ4N3KvS/?mibextid=QwDbR1
Також переходь на офіційний сайт бригади та допомагай донатом! https://80dshv.mil.gov.ua/
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🔥39❤17👍16🙏3
«Налагоджений радіозв’язок – одна з головних складових під час операцій десантно-штурмових підрозділів. З його допомогою відбувається коригування дій, миттєва передача надважливої інформації, яка допомагає нашим захисникам успішно діяти на полі бою», – розповідає Сергій, сержант-зв’язківець 80-ї Галицької бригади.🤍
- «Моя професія важлива тим, що 50% завдань, які виконують хлопці на лінії зіткнення з ворогом залежать від зв’язку. Важливо мати гарний зв'язок – це комунікація і люди більше можуть допомогти одне одному вижити, тому що без зв’язку вони не можуть зорієнтуватися, яка і кому допомога потрібна чи як вийти на ворога, який до когось підійшов. Тому зв'язок – це важлива частина наших хлопців які знаходяться там».
Сергій родом з Одещини. До лав Збройних Сил приєднався два роки тому. До цього працював на будівництві та займався ремонтом автівок. Взяти до рук зброю вирішив заради захисту своєї родини.
- «Треба захищати сім'ю! У мене дружина двоє дітей батьки, і хочеться що б вони жили краще!»
За роки повномасштабної війни Сергій пройшов чимало гарячих точок. Налагоджуючи зв'язок для підрозділів у Часовому Яру, ледь не загинув під обстрілами ворога. Окупанти навмисно цілили у нього та його товаришів, аби ліквідувати як пріоритетну ціль.
- «Цей день пам’ятаю, ми з товаришем поїхали у Часів Яр, зробили роботу і попали під артобстріл. Потім почали “Гради” працювати – тоді отримав першу контузію важку, а друга поранило осколками. З сусіднього підрозділу були поранені, було дуже небезпечно».
Відвага, мужність та відданість справі – саме за ці якості днями Сергій отримав медаль «За військову службу Україні» з рук Головнокомандувача Збройних Сил України генерала Олександра Сирського.
- «Вона мене змотивувала до роботи. В мене посада сержантська, то я переважно контролюю процес виконання завдань, людей, що вони роблять, сам їм допомагаю. Як кажуть сержанти, “слідуй за мною, роби як я”. Тому мене це мотивує ще більше працювати в нашому колективі і в нашій бригаді!»
- «Моя професія важлива тим, що 50% завдань, які виконують хлопці на лінії зіткнення з ворогом залежать від зв’язку. Важливо мати гарний зв'язок – це комунікація і люди більше можуть допомогти одне одному вижити, тому що без зв’язку вони не можуть зорієнтуватися, яка і кому допомога потрібна чи як вийти на ворога, який до когось підійшов. Тому зв'язок – це важлива частина наших хлопців які знаходяться там».
Сергій родом з Одещини. До лав Збройних Сил приєднався два роки тому. До цього працював на будівництві та займався ремонтом автівок. Взяти до рук зброю вирішив заради захисту своєї родини.
- «Треба захищати сім'ю! У мене дружина двоє дітей батьки, і хочеться що б вони жили краще!»
За роки повномасштабної війни Сергій пройшов чимало гарячих точок. Налагоджуючи зв'язок для підрозділів у Часовому Яру, ледь не загинув під обстрілами ворога. Окупанти навмисно цілили у нього та його товаришів, аби ліквідувати як пріоритетну ціль.
- «Цей день пам’ятаю, ми з товаришем поїхали у Часів Яр, зробили роботу і попали під артобстріл. Потім почали “Гради” працювати – тоді отримав першу контузію важку, а друга поранило осколками. З сусіднього підрозділу були поранені, було дуже небезпечно».
Відвага, мужність та відданість справі – саме за ці якості днями Сергій отримав медаль «За військову службу Україні» з рук Головнокомандувача Збройних Сил України генерала Олександра Сирського.
- «Вона мене змотивувала до роботи. В мене посада сержантська, то я переважно контролюю процес виконання завдань, людей, що вони роблять, сам їм допомагаю. Як кажуть сержанти, “слідуй за мною, роби як я”. Тому мене це мотивує ще більше працювати в нашому колективі і в нашій бригаді!»
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤56🫡7🔥5👍2🤯1
Розвідка — це очі та вуха бригади. Здобути важливу інформацію про ворога, визначити кількість живої сили та техніки — ці надважливі завдання розвідник 80-ї Галицької бригади на ім’я Антон виконує вже понад півтора року. Боєць розповідає, що головне в роботі тримати голову холодною та бути впевненим у своїх силах і побратимах.
- «Ми йдемо перші! Заходимо за “нуль”, де ми не знаємо, що там відбувається і хто там є. Наша робота полягає в тому, аби виявити передній край противника, які у них засоби, чим і як працюють. І далі протидіяти ворогу всіма доступними засобами».
Антон родом з Дніпропетровщини. До повномасштабного вторгнення працював шахтарем. Мобілізуватись боєць вирішив, аби захищати країну та рідних. Переконаний, що служба у Збройних Силах — найкращий внесок в перемогу над ворогом.
- «Захищати неньку, захищати родичів і всіх, хто мені не байдужий. Хто, якщо не ми? Треба стримувати противника, - розповідає Антон. - Розвідка мене сама знайшла. Приїхали представники бригади, робили відбір. Я сходив на співбесіду, поспілкувався і так попав сюди, одразу після БЗВП. І досі в лавах цих могутніх чоловіків».
Наразі боєць працює на Курщині. Для розвідки це один з найнебезпечніших напрямків. Ворог мотивований, місцевість незнайома, через це тихо відпрацювати виходить не завжди.
- «На Курщині заходили в глибокий тил противника. Був
випадок: ми підійшли до села, передали координати і чекали вказівок. Почули голоси двох наших противників. Так вийшло, що ми зробили засідку на ходу. Так як хлопці не побажали скласти зброю, вони трансформувались в інше життя. Далі знайшли будинок, де були “ахматовці”. У нас там був бій, не все по плану пішло, вони втекли. Ми там добре закріпились, взяли під контроль позиції і завели наших хлопців. Добре виконали справу».
За численні вдалі бойові виходи та зразкову службу днями Антон отримав з рук Головнокомандувача Збройних Сил України генерала Олександра Сирського медаль «За військову службу Україні».
- «Для мене ця відзнака є свідченням, що ми йдемо в правильному напрямку. Захищаємо Батьківщину! Але я тут не заради нагород, не ставив собі такої цілі. Головне — стримати ворога і захистити Україну!»
Переходь на офіційний сайт бригади та допомагай донатом! https://80dshv.mil.gov.ua/
- «Ми йдемо перші! Заходимо за “нуль”, де ми не знаємо, що там відбувається і хто там є. Наша робота полягає в тому, аби виявити передній край противника, які у них засоби, чим і як працюють. І далі протидіяти ворогу всіма доступними засобами».
Антон родом з Дніпропетровщини. До повномасштабного вторгнення працював шахтарем. Мобілізуватись боєць вирішив, аби захищати країну та рідних. Переконаний, що служба у Збройних Силах — найкращий внесок в перемогу над ворогом.
- «Захищати неньку, захищати родичів і всіх, хто мені не байдужий. Хто, якщо не ми? Треба стримувати противника, - розповідає Антон. - Розвідка мене сама знайшла. Приїхали представники бригади, робили відбір. Я сходив на співбесіду, поспілкувався і так попав сюди, одразу після БЗВП. І досі в лавах цих могутніх чоловіків».
Наразі боєць працює на Курщині. Для розвідки це один з найнебезпечніших напрямків. Ворог мотивований, місцевість незнайома, через це тихо відпрацювати виходить не завжди.
- «На Курщині заходили в глибокий тил противника. Був
випадок: ми підійшли до села, передали координати і чекали вказівок. Почули голоси двох наших противників. Так вийшло, що ми зробили засідку на ходу. Так як хлопці не побажали скласти зброю, вони трансформувались в інше життя. Далі знайшли будинок, де були “ахматовці”. У нас там був бій, не все по плану пішло, вони втекли. Ми там добре закріпились, взяли під контроль позиції і завели наших хлопців. Добре виконали справу».
За численні вдалі бойові виходи та зразкову службу днями Антон отримав з рук Головнокомандувача Збройних Сил України генерала Олександра Сирського медаль «За військову службу Україні».
- «Для мене ця відзнака є свідченням, що ми йдемо в правильному напрямку. Захищаємо Батьківщину! Але я тут не заради нагород, не ставив собі такої цілі. Головне — стримати ворога і захистити Україну!»
Переходь на офіційний сайт бригади та допомагай донатом! https://80dshv.mil.gov.ua/
❤46👍16🙏13🔥4🤡2
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🔥97👍18❤10👏5🤡3🆒2😁1
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Жоден серйозний штурм чи оборона не обходиться без якісної інженерної підтримки. 3-го листопада в Україні відзначають День інженерних військ. 🇺🇦
Інженерні підрозділи 80-ї Галицької🤍 бригади виконують завдання як на фронті, так і в тилу під час бойових дій, допомагають вирішувати логістичні та оборонні завдання, а коли мова йде про штурм, то сапери львівського десанту 🩷 завжди йдуть попереду, розчищаючи шлях для основних підрозділів.
Створити щільні, смертоносні і непролазні для ворога мінні та інженерні загородження, звести укріплення, що дозволять довгий час тримати оборону та збережуть життя десантників - саме це є основною метою групи інженерного забезпечення 80-ї Галицької бригади.🤍
Переходь на офіційний сайт бригади та допомагай донатом: https://80dshv.mil.gov.ua/
Інженерні підрозділи 80-ї Галицької
Створити щільні, смертоносні і непролазні для ворога мінні та інженерні загородження, звести укріплення, що дозволять довгий час тримати оборону та збережуть життя десантників - саме це є основною метою групи інженерного забезпечення 80-ї Галицької бригади.
Переходь на офіційний сайт бригади та допомагай донатом: https://80dshv.mil.gov.ua/
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤55🔥12👍8
Обирай надійних командирів!🫡
Обирай 80 десантно-штурмову!🤍
Бойовий шлях бригади формується протягом 11-річного збройного спротиву окупантам!
Тут ти знайдеш історичний бойовий шлях, величезний бойовий досвід командирів та потужний колектив професіоналів!🧡
Вступай до лав Галицького десанту!🤍
Навчимо! Озброїмо! Підтримаємо!
Боротьба триває, тож приєднуйся до кращих! Нам потрібний саме ти!
💥Бажаєш долучитись?
Заповнюй анкету на сайті :
https://80dshv.mil.gov.ua/
📞Усі деталі за телефоном:
0 (68) 916 00 28 / 0(96)608 87 30
📌Підписуйся на наші офіційні канали у Facebook, YouTube, Instagram, Telegram
⚜️Допомагай 80 одшбр за реквізитами:
UA408201720313251002301002962
Зроби свій перший крок до Перемоги! Заповнюй анкету і ми з тобою зв‘яжемось.
Слава Україні!🇺🇦
Обирай 80 десантно-штурмову!
Бойовий шлях бригади формується протягом 11-річного збройного спротиву окупантам!
Тут ти знайдеш історичний бойовий шлях, величезний бойовий досвід командирів та потужний колектив професіоналів!
Вступай до лав Галицького десанту!
Навчимо! Озброїмо! Підтримаємо!
Боротьба триває, тож приєднуйся до кращих! Нам потрібний саме ти!
💥Бажаєш долучитись?
Заповнюй анкету на сайті :
https://80dshv.mil.gov.ua/
📞Усі деталі за телефоном:
0 (68) 916 00 28 / 0(96)608 87 30
📌Підписуйся на наші офіційні канали у Facebook, YouTube, Instagram, Telegram
⚜️Допомагай 80 одшбр за реквізитами:
UA408201720313251002301002962
Зроби свій перший крок до Перемоги! Заповнюй анкету і ми з тобою зв‘яжемось.
Слава Україні!🇺🇦
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤46👍15🔥6🤬2
Хрест Хоробрих, Золотий Хрест, відзнаки - За сумлінну службу та За зразкову службу!
Львівські десантники отримали чергові державні нагороди за захист України та сумлінне виконання своїх службових обов'язків🫡
Переходь на офіційний сайт бригади та допомагай донатом!👇
https://80dshv.mil.gov.ua/
Слава Десантно-штурмовим військам!🦾
Слава Україні!🇺🇦
Львівські десантники отримали чергові державні нагороди за захист України та сумлінне виконання своїх службових обов'язків🫡
Переходь на офіційний сайт бригади та допомагай донатом!👇
https://80dshv.mil.gov.ua/
Слава Десантно-штурмовим військам!🦾
Слава Україні!🇺🇦
❤69👍17👏6👾1
Долучайся! Біжи разом з нами!🫡
На Львівщині відбудеться благодійний пробіг “Біжу зі Сталевими Левами” з нагоди дня десантно-штурмових військ: як долучитися?
🗓Коли: 24 листопада
📍Де: Стрийський парк (вул. Уласа Самчука, 😎
Учасники долатимуть дистанцію 5 км. Запрошуємо бігунів не лише активно провести ранок, а й привітати десантників донатом. Адже, в межах забігу збираємо кошти на дрон з тепловізором DJI Mavic 3T для Галицького Десанту.
📝Розклад пробігу:
10:00-11:00 – реєстрація (біля Львівської обласної дитячо-юнацької спортивної школи)
11:00 – урочисте відкриття заходу
11:15 – розминка та початок змагань
❗️Для того, щоб взяти участь у забігу, потрібно зареєструватися та зробити донат на дрон мінімум 200 грн на монобанку https://send.monobank.ua/jar/iUJuGre5S або картку 4441111128966276.
Форма для реєстрації: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeiAxqbUENDI5Hfqt1tI_wzu0tT61ydBjzmLKTEEaU9pVo2lw/viewform?usp=sf_link
🦾Організаторами благодійного пробігу є Управління молоді та спорту Львівської ОДА , Львівський обласний центр фізичного здоров’я населення “Спорт для всіх” та Львівська 80 ОДШБ.🤍
На Львівщині відбудеться благодійний пробіг “Біжу зі Сталевими Левами” з нагоди дня десантно-штурмових військ: як долучитися?
🗓Коли: 24 листопада
📍Де: Стрийський парк (вул. Уласа Самчука, 😎
Учасники долатимуть дистанцію 5 км. Запрошуємо бігунів не лише активно провести ранок, а й привітати десантників донатом. Адже, в межах забігу збираємо кошти на дрон з тепловізором DJI Mavic 3T для Галицького Десанту.
📝Розклад пробігу:
10:00-11:00 – реєстрація (біля Львівської обласної дитячо-юнацької спортивної школи)
11:00 – урочисте відкриття заходу
11:15 – розминка та початок змагань
❗️Для того, щоб взяти участь у забігу, потрібно зареєструватися та зробити донат на дрон мінімум 200 грн на монобанку https://send.monobank.ua/jar/iUJuGre5S або картку 4441111128966276.
Форма для реєстрації: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeiAxqbUENDI5Hfqt1tI_wzu0tT61ydBjzmLKTEEaU9pVo2lw/viewform?usp=sf_link
🦾Організаторами благодійного пробігу є Управління молоді та спорту Львівської ОДА , Львівський обласний центр фізичного здоров’я населення “Спорт для всіх” та Львівська 80 ОДШБ.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤31🔥10👍7👏1
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Сержант ДШВ - це навчений, досвідчений та впевнений лідер.
18 листопада в Україні відзначають - День сержанта Збройних Сил України.
Саме ці люди - основа будь-якого бойового підрозділу. Сержанти відповідають за навчання особового складу, їх забезпечення, та за життя бійців на полі бою. "Слідуй за мною, роби як я" - це не просто гасло сержантського корпусу, це стиль життя.
Значна кількість сержантів 80-ї Галицької бригади🤍 мають величезний бойовий досвід починаючи з 2014 року, який разом з підготовкою та досвідом сучасної війни, дозволяє їм бути ефективними командирами в бою ведучи десантників за собою.
Сержанти Галицької бригади завжди поруч з десантниками, завжди готові поділитись своїм досвідом та морально підтримати.
Підтримуй 80-ту Галицьку бригаду: https://80dshv.mil.gov.ua/
18 листопада в Україні відзначають - День сержанта Збройних Сил України.
Саме ці люди - основа будь-якого бойового підрозділу. Сержанти відповідають за навчання особового складу, їх забезпечення, та за життя бійців на полі бою. "Слідуй за мною, роби як я" - це не просто гасло сержантського корпусу, це стиль життя.
Значна кількість сержантів 80-ї Галицької бригади
Сержанти Галицької бригади завжди поруч з десантниками, завжди готові поділитись своїм досвідом та морально підтримати.
Підтримуй 80-ту Галицьку бригаду: https://80dshv.mil.gov.ua/
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🔥44❤27😁1