​🇺🇸сьогодні – звіт NVIDIA після закриття ринків США (23:20)

багато експертів надають звіту велике значення на тлі повідомлень про значні продажі найбільшими фондами.
раніше повідомлялося, що SoftBank продав всю свою частку в Nvidia
Bridgewater, найбільший у світі хедж фонд, теж активно продавав акції Nvidia у 3 кв 2025р.
Мільярдер Пітер Тіль, голова Palantir, теж продав усі свої акції Nvidia у 3кв 2025р.

Погляд крізь призму мікроструктури:

Цей знімок DOM - це не просто статична картинка, а свідчення активної гри на утриманні рівня. Великий blanket set на bid не обов'язково є ордером одного учасника. Часто це- координована зона ліквідності, де інституційні гравці накопичують позицію, свідомо створюючи технічну підтримку.

Ключовий нюанс: Позитивна дельта (+884K) разом з високою stacking strength може вказувати на те, що агресивні покупці (так звані "takers") поглинають ліквідність, вже знаючи про наявний великий лімітний ордер (blanket set) нижче. Це схоже на стратегію "покупки зі страховкою": ризик зниження обмежений наявністю сильного рівня поглинання.

Таким чином, стакан відображає дихотомію між агресивним та пасивним потоками: агресивні покупці "забирають" пропозицію (ask), а пасивні гравці "підстилають" ліквідність на підтримці (bid), формуючи класичну зону поглинання. Розпад цієї структури (зникнення blanket set під тиском) часто призводить до різкого прискорення руху.

На скріншоті DOM - асиметричний стакан з домінуванням покупців. Ключові метрики:

• Дельта +884K — чистий об’єм свідчить про агресивне поглинання ліквідності на пропозиції.
• Видимий Bid > Ask — структурний тиск у бік росту.
• Blanket Set (Buy-side) — великий лімітний ордер як рівень технічної підтримки.
• Stacking Strength — високе значення підтверджує силу поточного тиску.

Висновок: структура вказує на контроль покупців. Утримання рівня blanket set та нарощування об'ємів на bid підтвердить гіпотезу. Пробиття з високою stacking strength змінить мікроструктуру.

#OrderFlow #DOM

Ордер спуфінг - це форма ринкової маніпуляції, коли учасник виставляє великий лімітний ордер у стакан, не маючи наміру його виконувати. Мета - створити ілюзію ліквідності та вплинути на поведінку інших учасників ринку.

Зазвичай такий ордер розміщують поблизу ціни, щоб показати нібито сильний попит або пропозицію. Інші трейдери, бачачи великий обʼєм у стакані, змінюють свої рішення: не входять у позицію, закривають угоди або починають торгувати в очікуваному напрямку. Коли ринок реагує, фейковий ордер знімається або різко зменшується ще до виконання.

Ключова ознака спуфінгу - обʼєм у стакані є, а реальних угод за цією ціною немає.
На футпрінт виконання немає.

Важливо розуміти, що стакан показує наміри, а не дії. Ордер спуфінг працює саме на цій різниці: трейдерів вводять в оману не виконанням, а демонстрацією. Тому оцінювати ринок потрібно через фактичний обʼєм, агресію та виконані угоди, а не лише через видиму ліквідність.

Apple AAPL - найкращий квартал в історії за рахунок iPhone та Китаю

Apple - найбільший виробник споживчої електроніки та екосистеми сервісів.

📊 Результати за Q1 FY26

Виторг: 143,76 b$ (+15,7% р/р, +5,24 b$ до консенсусу)
GAAP EPS: 2,84 $ (+19% р/р, +0,17 $ до очікувань)
Дивіденд: 0,26 $ на акцію (виплата 12 лютого 2026)

Це найкращий квартал в історії Apple за виручкою та EPS.

📱 Продукти та сервіси

Основний вклад знову дав iPhone, але важливий внесок зробили й інші напрямки:

iPhone: 85,3 b$ (+23% р/р), абсолютний рекорд
Services: 30,0 b$ (+14% р/р)
Mac: 8,4 b$ (-7% р/р)
iPad: 8,6 b$ (+6% р/р)
Wearables / Home / Accessories: 11,5 b$ (-2% р/р, вплив обмежень поставок AirPods)

🌍 Географія: Китай несподівано став каталізатором

Америка: 58,5 b$ (+11% р/р)
Європа: 38,1 b$ (+13% р/р)
Китай: 25,5 b$ (+38% р/р)
Японія: 9,4 b$ (+5% р/р)
Решта APAC: 12,1 b$ (+~18% р/р)

США вже воюють з Іраном, і ключову роль у цьому відіграє Дональд Трамп.

Трамп публічно підтвердив участь США в цих ударах і сформулював головну мету «знищити терористичний режим» та не дозволити Ірану мати ядерну зброю.

Це стрімка зміна відносно попередніх позицій Вашингтона, але для Трампа участь у війні вирішальна з кількох причин:
1. Внутрішня політика: напруга навколо війни зміцнює образ сильного лідера, здатного діяти в умовах загроз.
2. Геополітика та енергетика: Іран - ключовий гравець на нафтовому ринку і в регіональних альянсах. Контроль над ситуацією в Перській затоці впливає на глобальні потоки енергоносіїв і розстановку сил.
3. Союзники: жорстка позиція США разом із союзниками сигналізує про готовність діяти проти значних загроз у регіоні.
4. Військові та оборонні інтереси: такі конфлікти посилюють оборонну присутність США в регіоні й дають політичну аргументацію для виділення ресурсів на оборону.