Бтв, отримав відповідь від краєзнавця Парамонова стосовно нібито історичної назви «Полосная пустошь».

Серед запропонованих версій є варіант, що це перехрюк іншої назви «Черезполосная», що була відносно розповсюджена на теренах імперії. Але при цьому не є унікальною, адже є просто терміном на позначення конкретного типу місцевості, до якого й підпадало тоді ще не розбудоване Павлове поле.

Оновив статтю.

Сьогодні про вшанування, пам’ять і красиву традицію для видатного письменника тривалістю в майже століття з невеликою паузою

🕞 Приблизний час читання ~3 хвилини

Ні, це точно старе фото, хай їжаки тебе не вводять в оману. Ринок Барабашова завжди поза цим світом у малозрозумілій пост реальності. Малозрозумілій, бо мало хто намагався збагнути навіть серед «підприємців», звісно. Спромоглися більше коли тутешня реальність стала всеохопною.

Протести на ринку Барабашова. Харків, березень 2020.

Втім, це не привід засмучуватися. Елеватор у Дніпрі наче ще не погано почувається, слугуючи як обкладинка для альбому з глибокого андерґраунду. Industrial Jesus.

Він же Дніпромлин. Дніпро, березень 2025.

Почуття ошуканості коли ситуація змушує брати постіль від УЗ можу порівняти хіба зі смутком коли заплатив за проїзд, проїхав до кінцевої, а контролер так і не завітав.

Сестра пропонує наступного разу їхати зі своїм спальним мішком.

Фіксуємо гарну спробу інтегруватися з братом у масову культуру

Йой, провтикав, але не можу не повідомити, що

… на крилах сова звістку несе
Про те, що зима постає.

https://www.youtube.com/watch?v=1Flxjd1EQaQ

13 грудня 2018 року посипався “Опозиційний блок”, реінкарнувавшись у конкретну, в найбільш негативному сенсі цього слова “Партію миру” чи чогось такого. Того ж місяця вона почала кволо заповнювати міські рекламні оголошення.

Харків, грудень 2018.

Втім, яка з цих реклам збереглася краще залишу на твій розсуд.

Кінотеатр ім. Довженка. Харків, 2015

Значить, сьогодні поділюся історією довжиною в кілька років, про принциповість, нездоланність, розчарування і коупінґ. Або як я намагався знайти текст теми дитинства на сайтах з аудиторією у дві з половиною людини та задовбував французьку богему звукозапису.

https://gvalt.org/yak-ya-namahavsia-znaity-tekst-holovnoi-temy-dytynstva/

Присвячується всім критикам замощення історичних районів усіма можливими банерами. Вони то мають рацію, але для романтизованої картинки чистого міста треба відмотати сильно далі назад ніж очікувалося. Але ж на новий рік можна буде?

Університетська гірка. Харків, початок ХІХ століття.

Два парі

Останній раз я наближався до ставок коли в старшій школі вбачав у цьому спосіб назбирати коштів на навчання в льотній школі, а пізніше в КЛА НАУ. На щастя, справа не зайшла далі від тренувань на папері та був вибраний інший спосіб. Власне, як і інший заклад освіти. Минулого літа я нарешті до цієї академії добрався, але лише в якості вболівальника. В епічності заклад (не певен чи на жаль) програє масивності того університету який я зрештою завершив, але все одно має вигляд мрії.

Останній раз, тому що ставки змінилися на престижніше слово – «парі», які з того мрійливого часу набрали нарочито високий окрас. У першому семестрі у перерві між півпарами я активно чатився зі студентом з іншого універу, здається на два курси старшим від мене, але імена не питали, такі вже звичаї. Я поставив символічні 1000 умовних одиниць (усе ще про гривні говоримо), що людство висадиться на Марс до 2027 року.

Хоч я й загубив контакт цієї людини, якщо вона раптом з’явиться у призначену дату за своїм виграшем, з грішми розстануся з задоволенням. Тим паче банк я поповнив вигравши інше парі, що не буде цього року представлене щось відповідне або те, що принаймні нагадуватиме AGI.

Завершальне песимістичне парі в цій історії вже з самим собою, що до 2027 року не буде проведена успішна реформа з деномінації гривні, яка може зробити поразку істотно болючішою.

Цеє, свято нового року підібралося ще неочікуваніше ніж минулого. Навіть не очікується магічна сила слів з натхненних вітань.

Справедливо також перепросити за тривалу відсутність і кволий розвиток проєкту. Як підсумував один грамотний користувач «internet is suck, the reality is cool again» - настрій у якому я старався існувати протягом року. Байдуже, за крайні чотири дні повернув віру й спробую в новому році зробити щось цікаве.

Однак, у чернетках я знайшов нарис статті з прикладами того, що можна назвати «капсулою часу модерного оптимізму», яка пародіює саму ж себе, адже години дві тому складалася з одного пункту. Хоча, здається, її настрій і є тим, що необхідно в цей день року. Зазвичай 31-го грудня я пірнав у різні найбільш депресивні історичні проєкти, найвдалішим релізом, мабуть був «Новий рік у Грозному», втім, не цього разу.

До біса, адже рухаємося далі. Після нас має бути краще ніж до нас. Не маємо права підвести тих, хто віддав найцінніше.

Значить, як Рим жив без стабільного календаря, який рік був у першому році, чому Ісус, імовірно, народився до Різдва Христового і чому це може бути не помилкою, а свідомим вибором.

Гарно було би приурочити статтю до 1-го січня, але все ще добре, що встиг до 7-го, про всяк випадок.

https://gvalt.org/kudy-podivsia-nulovyi-rik-i-vid-choho-my-naspravdi-rakhuiemo/